- •Передмова
- •Загальнонаукові методи теоретичного пізнання Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного.
- •Географія та картографія
- •Тема №2. Всесвіт.Сонячна система. Час. Земля –планета сонячної системи
- •5. Добове обертання Землі та його наслідки.
- •6. Градусна сітка на карті та її елементи.
- •Добове обертання Землі та його наслідки
- •Градусна сітка на карті та її елементи
- •Як з'явилися терміни «широта» і «довгота» для визначення географічних координат?
- •Географічна широта і довгота
- •Тропіки і полярні кола
- •Орієнтування
- •Азимут. Компас
- •Як і навіщо з'явився глобус?
- •Що потрібно знати для того, щоб уміти "читати" карту?
- •Якими були перші карти?
- •Поняття про географічну карту. Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (масштабі і проекції).
- •Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
- •Карти в житті та господарській діяльності людини
- •Що таке комп'ютерна карта?
- •Внутрішня будова Землі. Поняття "літосфера"
- •Абсолютний геологічний вік
- •Типи земної кори
- •Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Форми земної поверхні
- •Зовнішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
- •Тема№5. Поняття про мінерали і гірські породи
- •1. Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •6. Надра та їхня охорона
- •Гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання
- •Надра та їхня охорона
- •Склад і властивості води
- •Світовий кругообіг води
- •Географічне положення, особливості рельєфу дна Світового океану
- •Світовий океан і його частини
- •Температура і солоність води Світового океану
- •Рух води у Світовому океані
- •Господарське значення морів
- •Підземні води та джерела
- •Річка та її частини. Басейни і вододіли. Поняття про річкову долину
- •Живлення і режим річок
- •Канали та водосховища
- •Озера, типи озерних улоговин та їхнє господарське використання
- •Болота та їхнє використання
- •Тема №7. Атмосфера
- •Поняття про атмосферу
- •Висота, межі й будова атмосфери
- •Сонячна радіація. Нагрівання атмосфери
- •Вітри та їхнє походження
- •Загальна циркуляція атмосфери. Пасати та інші постійні вітри
- •Водяна пара в атмосфері
- •Атмосферні опади та їхнє утворення
- •Вимірювання кількості опадів
- •Розподіл опадів на поверхні земної кулі
- •Погода. Характеристика складових стану погоди
- •Залежність клімату від положення відносно океану, океанічних течій, рельєфу і висоти місцевості
- •Значення клімату в господарській діяльності людини
- •Органічний світ океану
- •Органічний світ суходолу
- •Вплив біосфери на інші оболонки
- •Вплив людини на біосферу
- •Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками
- •Загальні закономірності географічної оболонки
- •Поняття про природний комплекс
- •Людина і географічна оболонка
- •Австралія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Антарктида Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Південна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Північна Америка Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Природні зони
- •Євразія Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Які материки мають найбільшу кількість природних зон?
- •Від чого залежить біорізноманітність природної зони?
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Атлантичний океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Рельєф дна
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Індійський океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Північний Льодовитий океан Загальні відомості та фізико-географічне положення
- •Органічний світ
- •Природні комплекси
- •Господарське використання
- •Тема №11. Біологія – сукупність наук про життя
- •5. Поняття про систематику.
- •Тема №12. Світ рослин
- •Тема №13. Світ тварин
- •Тема №14. Куточок живої природи навчальних закладів
- •Спостереження за кімнатними рослинами
- •Географічне положення України
- •Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
- •Геоморфологічна будова й основні типи рельєфу
- •Закономірності поширення корисних копалин
- •Основні річкові басейни. Канали
- •Озера й водосховища
- •Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
- •Водний баланс і водні ресурси України
- •Ґрунтовий покрив, земельні ресурси. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності поширення
- •Загальні риси клімату у різні пори року
- •Несприятливі погодні явища
- •Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)
- •Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт
- •Різноманітність видового складу тварин
- •Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат і Кримських гір
- •Біотичні ресурси, їх раціональне використання
- •Природно-господарська характеристика природних зон України: мішаних лісів, лісостепової, степової
- •Природно-господарська характеристика Українських Карпат і Кримських гір
- •Природні комплекси морів, що омивають Україну
- •Рослинництво
- •Зернові культури
- •Вирощування технічних культур
- •Вирощування картоплі та овочів, садівництво, ягідництво і виноградарство
- •Тваринництво
- •Олійник я.Б. Федорищак р.П. Шишченко п.Г. Загальне землезнавство. –Київ.: Знання-прес, 2008. – 342с.
Якими були перші карти?
Карти з'явилися задовго до виникнення писемності, оскільки вони говорили про розташування в просторі і формі об'єкту набагато краще від будь-якої мови. Археологами були знайдені наскальні зображення, що нагадують карти, датовані бронзовим століттям. Первісні люди широко використовували прості картографічні зображення у вигляді малюнків і креслень. Це було викликано необхідністю і прагненням людей краще орієнтуватися в просторі, що оточував їх, знати, де знаходяться місця полювання, багаті пасовиська, сусідні селища. У цих картах вже були видимими головні орієнтири: стежки, дороги, річки, гори. Так, наприклад, давні жителі Океанії кухлями позначали острови, а потрібний напрям показували просто пальцем.
Полінезійські мореплавці користувалися також дуже незвичайними картами. Зроблені з розщеплених держаків листків кокосових пальм, зв'язаних між собою волокнами, вони швидше були схожі на якісь заплутані креслення. Все ці прутики і палички перетиналися один з одним під різними кутами або згиналися у вигляді дуг, а на місцях їх пересічень закріплювались раковини молюсків різної величини. Раковини служили для позначення островів, а держаки могли бути або протоками, або течіями. Вони ж вказували і на відстань між островами.
Йшов час. Розвивалося суспільство. Мова карт ускладнювалася. Картографії належало навчитися бути зрозумілою будь-якій грамотній людині.
Давня Греція заклала основи того, що в майбутньому буде називатися наукою про карти. Найдавніші карти, знайдені на території Греції, датуються приблизно 1500 р. до н.е. Це — фрески, де змальована річка з багатою екзотичною рослинністю, в чагарниках якої бродять дикі звірі. Саме у Греції були знайдені срібні і бронзові монети із зображенням гір і горбів. Поза сумнівом, що Гомер, автор відомої "Одіссеї", описуючи дивні мандри свого героя, користувався картою. Недаремно грецькі географи називають його "батьком географії".
Величезне значення в подальшому розвитку картографії зіграли праці Ератосфена, Гіппарха, Клавдія Птолемея. Про останнього можна сказати, що він завершив блискучу плеяду великих астрономів і географів античного світу. Результатом його напруженої праці стала восьмитомна наукова праця "Керівництво з географії", яка на багато років вперед визначила розвиток науки про карти.
Наступниками грецької науки стали римляни, що відрізнялися більшою практичністю. Їхні карти були призначені для військових, економічних, адміністративних цілей. Так, у Державній бібліотеці Відня зберігається римська карта, що є сувоєм завдовжки близько 7 м і шириною більше 30 см. Такою картою було зручно користуватися в дорозі, на ній були змальовані стоянки легіонерів, міста, укріплення, річки, озера, гори. Відстань з півночі на південь на ній умисно стиснута, тому моря мають форму довгих стрічок, витягнутих уздовж карти.
У середні віки карти виготовлялися, як правило, в монастирях.
В епоху Відродження отримали розвиток культура, ремесла, торгівля. У цих умовах зросла необхідність в картах, які б стали надійними помічниками для керманичів кораблів. Адже до цього вони орієнтувалися по небу, їх помічниками були сонце і зірки. А як бути, якщо на морі шторм?
І на рубежі XIV століття в європейських країнах була відкрита нова сторінка в історії карт. З'явилися компасні карти і компас.
