Якими були перші карти?

Карти з'явилися задовго до виникнення писемності, оскільки вони говорили про розташування в просторі і формі об'єкту набагато краще від будь-якої мови. Археологами були знайдені наскальні зображення, що нагадують карти, датовані бронзовим століттям. Первісні люди широко використовували прості картографічні зображення у вигляді малюнків і креслень. Це було викликано необхідністю і прагненням людей краще орієнтуватися в просторі, що оточував їх, знати, де знаходяться місця полювання, багаті пасовиська, сусідні селища. У цих картах вже були видимими головні орієнтири: стежки, дороги, річки, гори. Так, наприклад, давні жителі Океанії кухлями позначали острови, а потрібний напрям показували просто пальцем.

Полінезійські мореплавці користувалися також дуже незвичайними картами. Зроблені з розщеплених держаків листків кокосових пальм, зв'язаних між собою волокнами, вони швидше були схожі на якісь заплутані креслення. Все ці прутики і палички перетиналися один з одним під різними кутами або згиналися у вигляді дуг, а на місцях їх пересічень закріплювались раковини молюсків різної величини. Раковини служили для позначення островів, а держаки могли бути або протоками, або течіями. Вони ж вказували і на відстань між островами.

Йшов час. Розвивалося суспільство. Мова карт ускладнювалася. Картографії належало навчитися бути зрозумілою будь-якій грамотній людині.

Давня Греція заклала основи того, що в майбутньому буде називатися наукою про карти. Найдавніші карти, знайдені на території Греції, датуються приблизно 1500 р. до н.е. Це — фрески, де змальована річка з багатою екзотичною рослинністю, в чагарниках якої бродять дикі звірі. Саме у Греції були знайдені срібні і бронзові монети із зображенням гір і горбів. Поза сумнівом, що Гомер, автор відомої "Одіссеї", описуючи дивні мандри свого героя, користувався картою. Недаремно грецькі географи називають його "батьком географії".

Величезне значення в подальшому розвитку картографії зіграли праці Ератосфена, Гіппарха, Клавдія Птолемея. Про останнього можна сказати, що він завершив блискучу плеяду великих астрономів і географів античного світу. Результатом його напруженої праці стала восьмитомна наукова праця "Керівництво з географії", яка на багато років вперед визначила розвиток науки про карти.

Наступниками грецької науки стали римляни, що відрізнялися більшою практичністю. Їхні карти були призначені для військових, економічних, адміністративних цілей. Так, у Державній бібліотеці Відня зберігається римська карта, що є сувоєм завдовжки близько 7 м і шириною більше 30 см. Такою картою було зручно користуватися в дорозі, на ній були змальовані стоянки легіонерів, міста, укріплення, річки, озера, гори. Відстань з півночі на південь на ній умисно стиснута, тому моря мають форму довгих стрічок, витягнутих уздовж карти.

У середні віки карти виготовлялися, як правило, в монастирях.

В епоху Відродження отримали розвиток культура, ремесла, торгівля. У цих умовах зросла необхідність в картах, які б стали надійними помічниками для керманичів кораблів. Адже до цього вони орієнтувалися по небу, їх помічниками були сонце і зірки. А як бути, якщо на морі шторм?

І на рубежі XIV століття в європейських країнах була відкрита нова сторінка в історії карт. З'явилися компасні карти і компас.