Міністерство освіти та науки україни

КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦIЇ МОРСЬКИХ ПОРТIВ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Розрахункова робота

« Вибір конкурентної стратегії порту »

Дисципліна: Портова конкуренція.

Виконав:

студент ФТТС 5к.1гр.

Журенко М.А.

Перевірив:

Макаренко О.Є.

ОДЕСА

-2013-

Номер варіанту	Порти	Вантажообіг, тис.т
		Перший рік	Другий рік
44	А	700	800
	Б	900	700
	В	800	600
	Г	600	400

ЗМІСТ:

1. Розробка конкурентної карти роботи порту

2. Аналіз динаміки ринкової ситуації

3. Визначення конкурентного статусу базового порту

4. Виявлення конкурентів базового порту

5. Вибір мети функціонування базового порту

1. Розробка конкурентної карти роботи порту

Спробуємо змоделювати деяку «стартову» позицію базового порту й інших портів, що оперують на ринку, і дозволяє надалі (по поточній ситуації) встановити характер конкурентного поводження портів в умовах підвищення (або зниження) їхньої ділової активності протягом розглянутого періоду часу.

Необхідні для розрахунків вихідні дані (вантажопотоки) відповідно до індивідуального завдання заносимо в графу "Ємність реалізованих ніш портів" табл. 1.

Таблиця 1

Суб'єкти ринку	Ємність реалізованих ніш портів, тис. т. 1 рік	Ємність реалізованих ніш портів, тис. т. 2 рік	Ринкові частки портів	Ринкові частки портів
Базовий порт (А)	700	800	0,233	0,32
Порт Б	900	700	0,3	0,28
Порт В	800	600	0,267	0,24
Порт Г	600	400	0,2	0,16
Ринок у цілому	3000	2500	1	1

Далi необхiдно виявити сектор ринку, до якого тяжіє кожен порт із числа розглянутих, що дозволяє досить упевнено оцінити ступінь міцності (сили) вже завойованої ним ринкової позиції:

1. Задані значення показника ринкової частки портів упорядковуються по зростанню (не убуванню) і будується послідовність:

_{Отримаємо:}

_{За перший рік:}

За другий рік:

де i-шифр порту ( ); ринкова частка порту i.

При цьому величини приймаються далі в якості відповідно мінімального ( ) і максимального ( ) значень ринкової частки портів.

2. Знаходиться середнє арифметичне значення ринкової частки портів, що оперують на ринку, :

,

ліворуч, від якого виявляються фірми з більш низькими, а праворуч із більше високими ринковими частками.

Отримаємо:

3. Розглянута сукупність портів розбивається на дві підмножини ( і ) за правилом:

Вочевидь, що в підмножину потраплять порти, ринкова частка яких перебуває в інтервалі [ ), а підмножину утворять порти з ринковою часткою з інтервалу [ , ].

Отримаємо:

За перший рік: За другий рік:

, ,

,

,

, .

4. Процедура диференціації портів по ринковій частці триває, тепер вже в рамках підмножин й . Із цією метою для відповідних інтервалів зміни ринкових часток портів і визначаються середні арифметичні значення :

Отримаємо за перший рік:

Отримаємо за другий рік:

5. Фіксуються граничні значення показника ринкової частки портів для формування секторів М_I – М_IV:

За перший рік:

За другий рік:

6. Порти всієї розглянутої сукупності розподіляються між секторами ринку за правилом:

Вiдповiдно інтервалам отримаємо наступнi результаті: За перший рік: За другий рік:

На основі отриманих результатів формується табл.2, у якій відображаються ринкові позиції портів із вказівкою для кожного з них відповідного сектору ринку.

Таблиця 2

Суб'єкти ринку	Ринкові частки портів на 1 рік	Ринкові частки портів на 2 рік	Сектори портів	Сектори портів
Базовий порт (А)	0,233 (23,3%)	0,32 (32%)	М3	М1
Порт Б	0,3 (30%)	0,28 (28%)	М1	М2
Порт В	0,267 (26,7%)	0,24 (24%)	М2	М3
Порт Г	0,2 (20%)	0,16 (16%)	М4	М4

Висновки: Порт А збільшив свою ринкову частку та піднявся на перше місце, ставши найбільш конкурентоспроможним та портом-лідером. Порт Б втратив свою першу позицію, зайнявши друге місце, але залишаючись в сильній позиції. Порт В втратив свою другу позицію, зайнявши у другому році третє місце - слабка позиція. Порт Г, втративши свою ринкову частку так і залишається в аутсайдерах, займаючи своє 4 місце.