- •Передмова
- •Розділ 1. Вступ до дисципліни „Фізика”
- •1.1. Предмет фізики. Зв’язок фізики з іншими науками. Взаємозв’язок фізики та техніки
- •1.2. Загальні методи наукового пізнання
- •1.3. Фізичні методи досліджень
- •1.4. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць
- •Одиниці фізичних величин
- •Міжнародна система одиниць сі
- •Вимірювання фізичних величин
- •Розділ 2. Механіка
- •2.1. Предмет механіки. Класична, релятивістська та квантова механіки.Простір та час
- •2.2. Кінематика
- •2.2.1. Фізичні моделі механіки. Системи відліку. Переміщення, шлях. Рівняння руху матеріальної точки
- •2.2.2. Швидкість та прискорення. Нормальне та тангенціальне прискорення
- •2.2.3. Поступальний та обертальний рухи. Рух по колу. Кутова швидкість та кутове прискорення, їх зв’язок з лінійними величинами. Рівняння руху точки по колу
- •2.3. Динаміка.
- •2.3.1. Закони Ньютона. Сила. Маса. Центр мас. Iнерцiальнi системи відліку. Імпульс
- •2.3.2. Закон збереження імпульсу. Рух тіл змінної маси
- •Рух тіл змінної маси
- •2.3.3. Динаміка обертального руху Момент сили. Момент інерції. Момент імпульсу. Закон динаміки обертального руху. Закон збереження моменту імпульсу
- •Закон динаміки обертального руху.
- •Закон збереження моменту імпульсу.
- •2.4. Статика
- •2.4.1. Умови рівноваги твердого тіла. Центр ваги. Види рівноваги
- •2.5. Енергія, робота та потужність
- •2.5.1. Енергія та робота. Потужність. Кінетична енергія поступального та обертального рухів
- •Кінетична енергія поступального руху.
- •Кінетична енергія обертального руху.
- •Поняття та формули, які характеризують поступальний та обертальний рухи; зв’язок лінійних і кутових величин
- •2.5.2. Потенціальна енергія. Консервативні сили та потенціальні системи. Потенціальна енергія матеріальної точки у полі тяжіння. Енергія пружно деформованого тіла
- •2.5.3. Закон збереження енергії у механіці. Пружний та не пружний удари тіл та частинок
- •Пружний та непружний удари тіл та частинок.
- •2.5.4. Гравітаційне поле та його характеристики. Зв’язок напруженості поля з його потенціалом
- •2.6. Елементи механіки суцільних середовищ
- •2.6.1. Механічні властивості твердих тіл. Види деформацій, пружність та повзучість. Закони Гука
- •2.6.2. Механічні властивості рідин та газів. Рівняння нерозривності та Бернуллі для стаціонарної течії ідеальної рідини
- •Гідростатика.
- •Гідродинаміка.
- •2.6.3. Течія рідин та газів по трубах. Ламінарна та турбулентна течії. Сили в’язкого тертя. Рух твердих тіл у рідинах та газах
- •Контрольні запитання до розділу „Мехніка”
2.2.2. Швидкість та прискорення. Нормальне та тангенціальне прискорення
Для характеристики руху матеріальної точки вводиться поняття швидкості.
Середня швидкість є векторною фізичною величиною, яка дорівнює відношенню вектора переміщення до часу, за який це переміщення відбулося:
.
Якщо
визначити швидкість у даний момент
часу, тобто взяти границю від
за умови
,
то будемо мати миттєву
швидкість:
або
.
Середню швидкість можна визначити й так:
,
де
– весь шлях, який пройшла МТ за весь час
.
При
зменшенні
шлях
буде наближатись до
,
тоді модуль миттєвої швидкості буде:
,
.
Оскільки січна в границі співпадає з дотичною, то вектор миттєвої швидкості спрямований вздовж дотичної до точки траєкторії. Отже, миттєва швидкість є швидкістю в даний момент часу в даній точці траєкторії.
Тоді шлях, пройдений МТ визначається рівнянням:
.
Прискорення – векторна фізична величина, яка показує зміну швидкості за одиницю часу.
Середнє прискорення:
.
Миттєве прискорення:
,
.
У
випадку криволінійного руху швидкість
може змінюватись не тільки за величиною,
а й за напрямком (рис. 2.2, а),
тобто:
Тоді перший доданок називається тангенціальним прискоренням, яке характеризує зміну швидкості за величиною (рис. 2.2, б) і визначається за формулою:
;
а другий доданок – нормальним прискоренням, яке характеризує зміну швидкості за напрямком (рис. 2.2,б) і визначається за формулою:
,
де
– радіус кривизни траєкторії (рис. 1.2).
Випадок, який показано на рис. 2.2, а, відповідає прискореному руху, а на рис. 2.2, б – сповільненому.
Повне
прискорення
є векторною сумою тангенціального і
нормального прискорень, а модуль його
визначається за теоремою Піфагора:
;
модуль
.
Наведемо деякі значення прискорень: протон у прискорювачі рухається по колу з нормальним прискоренням порядку 1016 м/с2; лінійне прискорення реактивних снарядів досягає ~30 м/с2; прискорення хокейного м’яча – ~10 м/с2; прискорення автомобіля, який рухається з місця, досягає 1…2 м/с2. Кутова швидкість ротора турбогенератора складає 314 рад/с, на відстані 0,5 м від осі обертання прискорення точок досягає ~5·104 м/с2; точки обода колеса велосипеда мають нормальне прискорення ~20 м/с2.
Формула
шляху при рівнозмінному русі (
):
,
або при
.
Тоді формула шляху:
;
;
Отже, формула шляху при рівнозмінному русі:
.
2.2.3. Поступальний та обертальний рухи. Рух по колу. Кутова швидкість та кутове прискорення, їх зв’язок з лінійними величинами. Рівняння руху точки по колу
Механічний рух можна класифікувати за видами траєкторії та за зміною швидкості (табл. 2).
Поступальний рух є рухом АТТ (рис. 2.3), при якому всі точки тіла описують паралельні траєкторії та мають однакові швидкість та прискорення в даний момент часу. Тому рух АТТ можна розглядати як рух МТ.
О
бертальний
рух є рухом
АТТ (рис. 2.4), при якому всі точки тіла
описують траєкторії у вигляді кола,
центри яких лежать на прямій, яка
називається віссю обертання. Площини,
в яких знаходяться кола, є паралельними
між собою та перпендикулярними до осі
обертання.
Кінематичні характеристики обертального руху.
Д
ля
описання обертального руху застосовується
полярна система координат, яка
включає: полюс (т. О) та полярну
вісь (промінь ОN), а положення МТ
визначається радіус-вектором
та кутом
між полярною віссю та радіус-вектором
(рис. 2.5).
Кутова швидкість
– векторна фізична величина
,
що дорівнює першій похідній кута повороту
радіус-вектора
точки за часом:
,
.
Кутове
прискорення
є векторною фізичною величиною
,
що дорівнює першій похідній
кутової
швидкості за часом:
,
.
Вектори кутового
переміщення
і кутової швидкості
є аксіальними (рис. 2.6), тобто
спрямованими вздовж осі; їхній напрям
встановлюється за правилом правого
гвинта. Модуль вектора кутового
переміщення
дорівнює куту повороту радіус-вектора
.
Кутове прискорення є також аксіальним вектором, напрям якого збігається з напрямом кутової швидкості (рис. 2.6), якщо модуль кутової швидкості зростає з часом. Кутове прискорення спрямоване у протилежному напрямку до вектора кутової швидкості , якщо модуль кутової швидкості зменшується з часом.
Зв’язок кутових та лінійних величин.
Нехай МТ пройшла за час Δt по колу з радіусом R шлях ΔS (рис. 2.7), а радіус-вектор повернувся на кут Δφ. Якщо довжина шляху:
,
то лінійна швидкість:
,
а
бо
.
Тоді тангенціальне прискорення буде:
,
а нормальне прискорення буде:
,
.
Для руху по колу вводять поняття періоду та частоти обертання.
Період є часом, за який МТ здійснює один повний оберт, тобто радіус-вектор точки повертається на кут 2π. Тоді у випадку рівномірного руху:
.
Частота є кількістью повних обертів N, що здійснює МТ за одиницю часу:
.
За один
оберт:
.
Для
рівноприскореного (
)
обертального руху можна записати формули
кутової швидкості та рівняння руху:
;
.
