- •Передмова
- •Розділ 1. Вступ до дисципліни „Фізика”
- •1.1. Предмет фізики. Зв’язок фізики з іншими науками. Взаємозв’язок фізики та техніки
- •1.2. Загальні методи наукового пізнання
- •1.3. Фізичні методи досліджень
- •1.4. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць
- •Одиниці фізичних величин
- •Міжнародна система одиниць сі
- •Вимірювання фізичних величин
- •Розділ 2. Механіка
- •2.1. Предмет механіки. Класична, релятивістська та квантова механіки.Простір та час
- •2.2. Кінематика
- •2.2.1. Фізичні моделі механіки. Системи відліку. Переміщення, шлях. Рівняння руху матеріальної точки
- •2.2.2. Швидкість та прискорення. Нормальне та тангенціальне прискорення
- •2.2.3. Поступальний та обертальний рухи. Рух по колу. Кутова швидкість та кутове прискорення, їх зв’язок з лінійними величинами. Рівняння руху точки по колу
- •2.3. Динаміка.
- •2.3.1. Закони Ньютона. Сила. Маса. Центр мас. Iнерцiальнi системи відліку. Імпульс
- •2.3.2. Закон збереження імпульсу. Рух тіл змінної маси
- •Рух тіл змінної маси
- •2.3.3. Динаміка обертального руху Момент сили. Момент інерції. Момент імпульсу. Закон динаміки обертального руху. Закон збереження моменту імпульсу
- •Закон динаміки обертального руху.
- •Закон збереження моменту імпульсу.
- •2.4. Статика
- •2.4.1. Умови рівноваги твердого тіла. Центр ваги. Види рівноваги
- •2.5. Енергія, робота та потужність
- •2.5.1. Енергія та робота. Потужність. Кінетична енергія поступального та обертального рухів
- •Кінетична енергія поступального руху.
- •Кінетична енергія обертального руху.
- •Поняття та формули, які характеризують поступальний та обертальний рухи; зв’язок лінійних і кутових величин
- •2.5.2. Потенціальна енергія. Консервативні сили та потенціальні системи. Потенціальна енергія матеріальної точки у полі тяжіння. Енергія пружно деформованого тіла
- •2.5.3. Закон збереження енергії у механіці. Пружний та не пружний удари тіл та частинок
- •Пружний та непружний удари тіл та частинок.
- •2.5.4. Гравітаційне поле та його характеристики. Зв’язок напруженості поля з його потенціалом
- •2.6. Елементи механіки суцільних середовищ
- •2.6.1. Механічні властивості твердих тіл. Види деформацій, пружність та повзучість. Закони Гука
- •2.6.2. Механічні властивості рідин та газів. Рівняння нерозривності та Бернуллі для стаціонарної течії ідеальної рідини
- •Гідростатика.
- •Гідродинаміка.
- •2.6.3. Течія рідин та газів по трубах. Ламінарна та турбулентна течії. Сили в’язкого тертя. Рух твердих тіл у рідинах та газах
- •Контрольні запитання до розділу „Мехніка”
1.4. Фізичні величини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць
Всі об’єкти матеріального світу мають притаманні тільки їм характерні властивості, які можуть бути задані фізичними величинами.
Фізична величина – властивість матеріального об’єкту, притаманна в якісному відношенні багатьом тілам, але в кількісному вимірі індивідуальна для кожного такого матеріального об’єкта.
Приклади: довжина, маса, електричний опір деякого тіла, робота деякої сили, тиск, густина тощо.
Фізична величина визначає, як правило, яку-небудь одну властивість матерії. Наприклад, робота характеризує властивість матеріальних тіл при взаємодії передавати один одному деяку кількість енергії; показник заломлення характеризує властивість світла змінювати свою швидкість при переході з одного середовища в інше тощо.
З кількісної сторони однакові властивості різних матеріальних об’єктів характеризуються різними числовими значеннями фізичних величин.
Значення фізичної величини – оцінка фізичної величини у вигляді деякого числа прийнятих одиниць.
Приклади: 10 м/с – значення швидкості руху; 12 кг – значення маси тіла; 20 Ом – значення електричного опору тіла тощо.
Порівнювати між собою можна лише числові значення тієї самої фізичної величини. Тобто, одна й та сама фізична величина може мати різні кількісні значення. Наприклад, швидкість світла у вакуумі приблизно дорівнює 300 000 м/с, а швидкість звуку в повітрі – 340 м/с.
Для вимірювання фізичних величин та іноді для скорочення запису значення фізичної величини застосовують різний розмір.
Розмір фізичної величини є кількісною характеристикою властивості даного об’єкта, яка відповідає поняттю „фізична величина”.
Приклади: Кілометр, мікрон, ангстрем, парсек, світловий рік, астрономічна одиниця, фут, дюйм, миля – є одиницями довжини (відстані), але мають різний розмір:
1 кілометр (км) = 1000 м, 1 мікрон (мкм) = 10-6 м,
1 ангстрем (Ǻ) = 10-10 м, 1 парсек (пк) = 3,086·1016 м,
1 світловий рік = 9,46·1015 м, 1 фут = 0,3 м,
1 дюйм = 2,54·10-2 м, 1 миля = 1609,3 м,
1 астрономічна одиниця (1 а.о.) = 1,496·1011 м.
Всі фізичні величини систематизують та утворюють системи фізичних величин.
Система фізичних величин – сукупність фізичних величин, пов’язаних між собою деякими залежностями (формулами зв’язку).
Система фізичних величин складається з основних та похідних фізичних величин.
Основна фізична
величина – фізична величина, яка
входить в систему та умовно прийнята в
якості незалежної від інших величин
цієї системи. Наприклад, в системі СІ:
довжина
,
маса
,
час
тощо.
Крім основних фізичних величин застосовуються ще допоміжні фізичні величини, такі як радіан та стерадіан.
Похідна фізична
величина – фізична величина, яка
входить в систему та визначається через
основні величини цієї системи за
відповідними формулами зв’язку.
Наприклад, густина тіла визначається
за рівнянням
,
де
– маса тіла,
– об’єм тіла.
Розмірність фізичних величин – вираз, який відтворює зв’язок даної величини з основними величинами системи, в якій коефіцієнт пропорційності прийнято за 1. Розмірність величини представляє собою добуток основних величин1, піднесених до відповідної степені.
Наприклад: розмірність
фізичної величини – сили – ньютон –
буде
;
магнітного потоку – вебер – складає
.
