3. Джерела правового регулювання конкурентних відносин в Україні

Традиційно до джерел правового регулювання конкурентних відносин ми будемо відносити юридичні (нормативні) джерела та соціальні (поза юридичні) джерела.

Так, нормативні джерела являються собою сукупність нормативно-правових актів, яким визначаються правила здійснення конкуренції на території України, а також повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері недопущення зловживання монопольним (домінуючим) положенням. Фактично, мова йде про конкурентне законодавство, систему якого складають:

І. Кодекси України, серед яких:

1. Господарський кодекс України,що містить наступні положення:

абз. 6 п. 1 ст. 10, в якому серед основних напрямів економічної політики виділена антимонопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки;

ст. 18, що визначає основні засади обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання:

«1. Держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання на основі загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

2. Державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

3. Органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів.

4. Правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються цим Кодексом та іншими законами.»

Ч. 4 ст. 24, в якій визначено правило, відповідно до якого законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб'єктів господарювання комунального сектора економіки.

Глава 3. Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції, в якій міститься 17 статей, і яка визначає основні напрями формування законодавства у сфері конкурентного права.

Ч. 2 і 3 ст. 56, в яких визначається, що «суб'єкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділу) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України. Створення суб'єктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства. встановлюються основні вимоги при створенні суб’єктів господарювання»;

Абз. 4 ч. 6 ст. 128, в якій встановлено обов’язок фізичної особи-підприємця не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

Ч. 2 ст. 212, яка визначає необхідність дотримання вимог антимонопольно-конкурентної політики при здійсненні санації як судової процедури;