Порядок виконання роботи

1. Розглянути на плакатах, фотографіях представників різних відділів водоростей, відмітити їх морфологічні особливості у структурі, пігментах.

2. Виготовити тимчасові препарати колоній мікроцистіса з води ріки Дніпро. Для цього скляною паличкою на предметне скельце нанести краплю суспензії клітин мікроводоростей, накрити покривним скельцем і розглянути за допомогою мікроскопа колонії синьозелених спочатку при малому збільшенні (100), а потім при підвищеному (400). Відібрати пінцетом із проби води р. Дніпро нитчасту водорість – осциляторію і помістити її на предметне скельце, накрити покривним та розглянути при малому збільшенні (100) будову талому. Намалювати результати мікроскопічних дослідів, відмітити колір водоростей, структурні елементи.

Лишайники (Lichenes) – це симбіотичні організми, які утворені грибом – гетеротрофним мікобіонтом та водоростями (частіше зеленими, рідко ціанобактеріями) – автотрофним фікобіонтом (рис. 24).

Вегетативне тіло лишайників – це талом або слань. За морфологічною структурою виділяють три основні групи лишайників:

– накипні або коркові – тіло у вигляді накипу, який вкриває субстрат та тісно зростається з ним усією поверхнею, і практично є невіддільним від субстрату;

– листкові – тіло у вигляді листових пластинок, які прикріплені до субстрату пучками гіф та легко відділяються від нього;

Рис. 24. Lichenophita:

1 – золотнянка стінна

(Xanthoria parietina);

2 – цетрарія ісландська

(Cetraria islandica);

3 – кладонія пальчаста

(Cladonia digitata);

4 – кладонія лісна

(Cladonia sylvatica);

5 – уснея густоборода

(Usnea Dasypoda)

– кущові – талом у вигляді більш або менш розгалужених кущів довжиною до 15 см, які підіймаються від субстрату (ґрунту) або звисають з гілок.

За відношенням до субстрату серед лишайників виділяють наступні екологічні групи:

– ті, що ростуть на ґрунті епігейні;

– ті, що ростуть на живих рослинах – епіфітні;

– ті, що ростуть на обробленій або трухлявій деревині – епіксильні;

– ті, що ростуть на каміннях – епілітні.

Порядок виконання роботи

1. На таблицях розглянути поперечний зріз слані лишайника гомеомірної та гетеромірної структури.

2. Розглянути за допомогою мікроскопа (при невеликому збільшенні) структуру листкової слані пармелії борозенчастої (Parmelia sulcata), фісції припорошеної (Physcia pulverulenta). Відмітити колір лишайників, замалювати.

3. Розглянути при невеликому збільшенні мікроскопа структуру листового слані ксанторії (Xantoria parietina) з плодовими тілами типа апотеціїв. Відмітити колір лишайника, замалювати.

4. Дослідити та відмітити особливості структури кущової слані алекторії (Alectoria). Відмітити колір лишайника, замалювати.

ІІІ. Найпростіші (Protozoa) – мікроскопічні одноклітинні тварини Надцарства Eucariota, які мешкають у воді, ґрунті або паразитують на тілі тварин. Класифікація найпростіших заснована на способах переміщення:

Тип Саркодові або амебоподібні (Rhizopoda), що поєднані у види з переміщенням за допомогою псевдоподій. Вони розмножуються поділом клітини у різних напрямках (рис. 25, 26);

Р ис. 25. Представники типу Sarcodina. А – Difflugia – черепашкова амеба, яка вільно живе та цементує пісчинки навколо своєї протоплазми для утворення захисного шару; Б – Actinophris – представник ряду Heliozoa, який живе у прісній воді; В – Globigerina – морська форма з ряду форамініфер

Рис. 26. Структура Amoeba proteus: 1 – рух протоплазми в клітині; 2 – травна вакуоль; 3 – ядро

Тип Джгутикових (Mastigophora), у яких рухомість зумовлена одним або декількома джгутиками. Серед найпростіших є рухомі форми – інфузорії (Ciliata) (рис. 27) та нерухомі – споровики (Sporozoa). Для активного життя найпростіших у ґрунті необхідна достатня присутність вологи. Розмножуються джгутикові простим бінарним поділом клітини: поперечним або поздовжним.

Р ис. 27. Структура типової війкової

інфузорії – прісноводної туфельки

(Paramecium caudatum):

1 – пелікула;

2 – ендоплазма;

3 – ектоплазма;

4 – скорочувальна вакуоль;

5 – травна вакуоль;

6 – волокна, які скорочуються;

7 – ротовий жолобок;

8 – макронуклеус;

9 – мікронуклеус;

10 – ротовий отвір;

11 – цитофарінкс (глотка);

12 – анальна пора;

13 – канал скорочувальної вакуолі;

14 – трихоцист;

15 – війки

Найпростіші включають патогенних представників, які викликають захворювання у людини (рис. 28).

Рис. 28. Малярійний плазмодій в еритроциті