ВСТУП

Ці методичні вказівки до лабораторних занять з курсу “Біологія” складено згідно з програмою для І курсу спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”.

У методичні вказівки включені лабораторні роботи до розділів “Молекулярні основи структурної організації клітини”, “Обмін речовин та енергії у клітині”, “Закономірності спадкування генів та ознак”, “Різноманітність живих істот”. У вищеназваних розділах розглядаються питання, що пов’язані з будовою та властивостями органічних речовин, які входять до складу клітини: вуглеводів, білків, ліпідів, нуклеїнових кислот; показана важлива роль у процесі життєдіяльності клітини біологічно активних речовин – ферментів, вітамінів.

Лабораторні роботи передбачають вивчення біохімічних, цитологічних, генетичних методів дослідження.

У методичних вказівках викладено метод мікроскопічного дослідження та його використання для визначення морфологічних особливостей (форми, розмірів) клітин різних біологічних об’єктів (живих організмів), їх ультраструктури (складових органел). Крім того, наданий метод вивчення властивостей живих істот, що пов’язаний із модифікаційною (не спадковою) мінливістю та метод проведення гібридологічного аналізу (схрещування та аналізу його нащадків).

Кожну тему лабораторних робіт передує стислий теоретичний огляд, який необхідний для розуміння студентами сутності питань, що вивчаються. У роботах наведено таблиці, графологічні структури, які дозволяють наочно представити об’єкти, речовини, що досліджуються. Матеріал лабораторних робіт надається у наступній послідовності: формулювання теми, мети роботи, визначення конкретного завдання; перелік необхідного обладнання та матеріалів і порядок виконання завдання.

Кожна запропонована лабораторна робота носить науково-дослідний характер.

Основна мета методичних вказівок:

– закріплення теоретичних знань, що отримані студентами на лекціях за курсом “Біологія”;

– вивчення основних принципів методів дослідження особливостей та властивостей клітин живих організмів; органел, основних органічних речовин, які входять до їх складу, для використання цих знань при вирішенні екологічних питань (екологічної експертизи, моніторингу, біоіндикації, контролю та аналізу дії антропогенного фактора та ін.);

– одержання практичних навичок дослідницької роботи з різними біооб’єктами, уміння проаналізувати отримані результати.

Кожний студент зобов’язаний, керуючись методичними вказівками, вивчити до заняття теоретичні питання, знати принцип роботи, послідовність проведення досліджень (реакцій), хімізм реакцій, записати завчасно хід роботи у зошит, після проведення досліджень зробити необхідні записи, малюнки та висновки. Студент повинен уміти відповісти на запитання для самоконтролю та підписати роботу в день проведення заняття.

Правила техніки безпеки у біологічній лабораторії Загальні правила безпечної роботи в лабораторіях під час занять

1. Працювати в лабораторії необхідно в халаті, захищаючи одяг та шкіру від попадання роз`їдаючих реактивів та обсіменіння мікроорганізмами.

2. Кожний студент повинен працювати на закріпленому за ним робочому місці. Перехід на інше місце без дозволу викладача не допускається.

3. Робоче місце слід підтримувати в чистоті, не захаращувати його посудом і побічними речами.

4. Студентам забороняється працювати в лабораторії без присутності викладача або лаборанта, а також у невстановлений час без дозволу викладача.

5. До виконання кожної роботи студенти можуть приступити тільки після отримання інструктажу з техніки безпеки та дозволу викладача.

6. Приступаючи до роботи, необхідно:

– усвідомити методику роботи, правила її безпечного виконання;

– перевірити відповідність взятих речовин тим речовинам, які зазначені в методиці роботи.

7. Дослід необхідно проводити в точній відповідності з його описом у методичних вказівках, особливо дотримуватися черги додавання реактивів.

8. Для виконання досліду користуватися тільки чистим, сухим лабораторним посудом; для відмірювання кожного реактиву потрібно мати мірний посуд (піпетку, бюретку, мензурку, мірний циліндр або мірний стакан); не слід виливати надлишок налитого в пробірку реактиву назад у склянку, щоб не забруднити реактив.

9. Якщо у ході досліду потрібне нагрівання реакційної суміші, треба додержуватися передбаченого методичними вказівками способу нагрівання: на водяній бані, на електроплитці або на газовому пальнику та ін. Сильно леткі пальні речовини небезпечно нагрівати на відкритому вогні.

10. Пролиті на підлогу та стіл хімічні речовини студенти знешкоджують і прибирають під керівництвом лаборанта (викладача) відповідно до правил.

11. При роботі в лабораторії слід додержуватись наступних вимог: виконувати роботу потрібно охайно, сумлінно, уважно, ощадливо, бути спостережливим, раціонально та правильно використовувати час, відведений для роботи.

12. Після закінчення роботи слід привести в порядок своє робоче місце: помити посуд, протерти поверхню столу, закрити водопровідні крани, вимкнути електричні прилади.

Правила безпеки при роботі з кислотами й лугами

1. Кислоти й луги у більшості відносяться до речовин підвищеного класу небезпечності і здатні викликати хімічні опіки та отруєння. Тому необхідно уважно стежити за тим, щоб реактиви не потрапляли на обличчя, руки та одяг.

2. Не ходити по лабораторії з концентрованими кислотами та лугами, а наливати їх тільки у відведеному для цього місці.

3. Розливати концентровану азотну, сірчану та соляну кислоти потрібно тільки при ввімкнутій вентиляції у витяжній шафі.

4. Забороняється набирати кислоти та луги у піпетки ротом. Для цього слід застосовувати гумову грушу та інше обладнання відбору проб.

5. Для приготування розчинів сірчаної, азотної та інших кислот необхідно їх приливати до води тонким струменем при безперервному перемішуванні, а не навпаки. Приливати воду в кислоту забороняється!

6. Розчиняти тверді луги слід шляхом повільного додавання їх невеликими шматочками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу треба брати тільки щипцями.

7. При змішуванні речовин, яке супроводжується виділенням тепла, необхідно користуватися термостійким товстостінним скляним або фарфоровим посудом.

8. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати, і лише після цього проводити прибирання.

9. При попаданні на шкіру або одяг кислоти, треба змити її великою кількістю води, а потім 3-5 %-вим розчином питної соди або розбавленим розчином аміаку.

10. При попаданні на шкіру або одяг лугу, після змивання його великою кількістю води, потрібно провести оброблення 2-3 %-вим розчином борної, лимонної або оцтової кислотами.

11. Речовини, фільтри, папір, які були використані під час роботи, слід викидати в спеціальне відро, концентровані розчини кислот і лугів також зливати у спеціальний посуд.