Завдання для срс

1. Зміст і значення воєнно-політичного союзу 1919 р., договору між УСРР та РСФРР 1920 р.

2. Національно-державне будівництво в УРСР у міжвоєнний період.

3. Особливості процесу об’єднання українських земель у складі УРСР–СРСР.

4. Плани сусідніх держав щодо України напередодні та на початку Другої світової війни.

5. Українське питання в політиці нацистського Рейху, рух опору на окупованій Німеччиною та її союзниками території України в 1941–1944 рр.

Лекція 4. Державотворчі процеси в умовах незалежності України

Історичні особливості, основні напрями будівництва незалежної Української держави. Конституційний процес, реорганізація вищих органів державного управління та місцевого самоврядування України. Подальший розвиток української держави на рубежі ХХ–ХХІ ст.

Дидактичні засоби, що забезпечують наочність лекції

Таблиці:

— Державне управління в Україні за Конституцією 1996 р.;

— Структура Верховної ради України.

Література

1. Історія України (соціально-політичні аспекти): Навч. посібн. / Заг. ред. Ковальського Б. П. — Ч. ІІ. — К. : НТУУ «КПІ», 2003. — С. 84–139.

2. Політична історія України / За ред. В. І. Танцюри. — К. : Академія, 2001. — С. 56–69.

3. Шевчук В. П. Історія Української державності. Курс лекцій / В. П. Шевчук, М. Г. Тараненко. — К., 1990 — С. 423–473.

Завдання для СРС

1. Україна в сучасних геополітичних умовах. Етапи розвитку зовнішньополітичних стосунків України з Росією та США.

2. Основні етапи розбудови незалежної Української держави в другій половині 90-х рр. ХХ ст.

3. Історичний вимір конституційного процесу в Україні та його роль у політичному реформуванні держави на рубежі ХХ–ХХІ ст.

4. Основні тенденції співпраці України з міжнародними організаціями в кінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Лекція 5. Україна і світ: геополітичні фактори,

зовнішньополітичні орієнтири в історичній ретроспективі

Геополітичні фактори в житті українського етносу до ХХ ст. Українське питання в європейській політиці напередодні І та ІІ Світових воєн. Геополітичне самовизначення, основи зовнішньополітичної діяльності української держави.

Дидактичні засоби, що забезпечують наочність лекції

Історичні карти:

— Політична карта світу;

— Політична карта України.

Література

1. Новітня історія України: 1900–2000. / За ред А. Г. Слюсаренка. — К. : Вища школа, 2002. — С. 174–260.

2. Литвин В. М. Україна: доба війн і революцій (1914–1920 рр.) / Литвин В. М. — К. : Альтернатива, 2003. — С. 89–420.

Завдання для СРС

1. Основні тенденції у співпраці України з міжнародними організаціями в ХХ — на початку ХХІ ст.

Семінарські заняття

Семінар 3. Початкові етапи державотворення в Україні

План

1.Суспільно-політичний лад та система управління Давньоруської держави.

2. Особливості державного життя на українських землях за часів польсько-литовського управління.

3. Становлення Української козацько-гетьманської держави у XVII–XVIIІ ст.

4. Соціально-політичне і економічне становище українських земель у складі Російської та Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської) імперій.

Навчально-методичні видання

1. Історія України (соціально-політичні аспекти): Навч. посібн. / За ред. Б. П. Ковальського — У 4-х частинах. — Ч. ІІ. — К. : НТУУ «КПІ», 2003. — С. 15–28.

2. Петровський В. В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. — Харків : Школа, 2007. — С. 31–224.

Джерела

1. Історія України: Хрестоматія: у 2-х ч. — Вид. 2-ге перероб. і доп. / Упор. С. М. Клапчук (керівник), Б. І. Білик, Ю. А. Горбань та ін. — К. : ІЗМН, 1996. — Ч. 1. — С. 104–105, 142–147, 192–194, 199–203, 287, 292–294, 297–301.

Література

1 Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Яковенко Н. — Вид. 2-ге. — К. : Критика, 2005. — С. 29–41, 52–57, 137–158, 313–366, 371–395, 398–424, 498–528.

Методичні рекомендації з підготовки семінарського заняття

Основні терміни та поняття: державне управління, держава, християнство, феодалізм, феодальна роздробленість, великий київський князь, боярська рада, народні збори (віче), княжа дружина, монархічний лад, республіканська форма правління, князівство, федеративний устрій, козацтво, реєстрові козаки, Руїна, автономні права, самодержавство, соціальна структура, феодально-кріпосницький лад, капіталізм, селяни, робітничий клас, буржуазія, інтелігенція, соціальна модернізація.

Готуючись до відповіді на перше питання «Суспільно-політичний лад та система управління Давньоруської держави», необхідно спершу обґрунтувати основні передумови виникнення Давньослов’янської раньофеодальної держави — Київська Русь.

Зверніть увагу на основні теорії походження Київської Русі, проаналізуйте їх. Яка з них, на Вашу думку, найбільш достовірна? Обгрунтуйте відповідь.

Визначте основні етапи розвитку Київської Русі й дайте розгорнуту характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що друга половина ІХ–Х ст. — період експансії Київської Русі, виходу її на міжнародну арену, спроб вписатися в геополітичний простір, недостатньої консолідації й централізації держави, нечіткої організації державного управління.

Розкажіть про реформи княгині Ольги, визначте їх значення для зміцнення центральної князівської влади й подальшого розвитку держави.

Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Київської Русі (кінець Х — середина ХІ ст.), варто зупинитися на внутрішній і зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Особливу увагу приділіть з’ясуванню причин прийняття християнства за візантійським обрядом та його значення для подальшого розвитку Київської Русі.

Аналізуючи історичні процеси доби політичної роздробленості Київської Русі (кінець ХІ — середина ХІІІ ст.) розкажіть про зміни в суспільно-політичному та економічному житті держави (зміни форми правління, стрімкий розвиток феодалізму, економічне зміцнення земельної знаті, відцентрові тенденції та ін.). Зверніть увагу на спроби відновити цілісність і велич держави за часів Володимира Мономаха. Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі з огляду на внутрішні та зовнішні чинники.

Охарактеризуйте систему політичної влади Київської Русі, визначте структуру її державного устрою, головних державних установ та органів управління. Зверніть особливу увагу на характеристику функцій великого київського князя, боярської ради, народних зборів (віча). Розкажіть про роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку цієї держави. Вкажіть на значення інституту «віче» для державного життя Київської Русі та різні погляди науковців на трактування його як зібрання всього населення держави або лише «кращих мужів». Поясніть, чому Київська Русь, на думку М. Брайчевського, за державним устроєм не мала завершеного монархічного ладу і протягом усієї історії тяжіла до республіканських форм правління.

Розглядаючи друге питання «Особливості державного життя на українських землях за часів польсько-литовського управління», слід звернути увагу на те , що в XIV ст. у силу, перш за все, об’єктивних причин, українські землі втратили самостійність і ввійшли до складу сусідніх держав. Особливо детально окресліть процес входження до Литви й Польщі територій колишньої держави Київська Русь. Визначте етапи приєднання українських земель до Великого Князівства Литовського за часів князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта.

Охарактеризуйте це князівство як державно-політичне утворення литовців і русичів з елементами федеративного устрою та певною внутрішньою автономією українських і білоруських земель. Визначте етапи розвитку українських земель під владою Литви.

Зверніть увагу на те, що до Люблінської унії 1569 р. більша частина українських земель перебувала в складі Великого Князівства Литовського, що давало змогу значною мірою зберегти українські державні та культурні традиції. Проте з прийняттям Люблінської унії в Україні різко загострилися соціально-економічні, релігійні, національні суперечності, православне населення почало зазнавати дискримінації. Поясніть, чому відбулися такі кардинальні зміни. Подайте характеристику державному устрою Речі Посполитої, у чому полягали його особливості.

Акцентуйте увагу на тому, що порушення прав і свобод українців з боку поляків викликало опір місцевого населення. Першими на захист України виступили представники української знаті, серед якої найбільші заслуги має князь К. Острозький. Та коли панівні верстви українського суспільства почали підпадати під польський вплив, ініціатива в національному житті перейшла до міщан, які об’єднувались у братства, та до українського козацтва, що згодом перебрало на себе функції політичної еліти і стало провідною силою в національно-визвольній боротьбі українського народу проти Речі Посполитої.

Визначте джерела формування козацтва. Зверніть увагу на те, що козаки, колонізуючи південні степи України, створили свій суспільно-політичний лад, близький до військово-демократичного. Такий лад склався нижче від порогів Дніпра спочатку на острові Мала Хортиця під керівництвом Д. Вишневецького, а потім на островах Базавлук, Томаківка та ін. Козаки об’єднались у громаду, яка пізніше отримала назву Запорозька Січ. Розкажіть про особливості організації Запорозької Січі.

Обґрунтуйте твердження, що литовсько-польська влада намагалася руйнувати цей стан різними шляхами, зокрема. набираючи козаків (реєстровців) на службу для захисту кордонів, спільних походів проти інших держав тощо. На Вашу думку, чи справдилися сподівання офіційної влади з допомогою реєстровців розколоти козацтво? Обґрунтуйте відповідь.

Зверніть увагу на те, що чисельність козацтва внаслідок «покозачення» мешканців України зростала й надалі. Чому, на Вашу думку, так відбувалося? Цей процес викликав хвилю козацько-селянських повстань, які вибухали протягом кінця XVI — першої половини XVII ст. Одне з таких повстань перетворилося на національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Назвіть її основні причини.

Розглядаючи третє питання «Становлення Української козацько-гетьманської держави у XVII–XVIIІ ст.», варто зауважити на те, що в ході національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, що розпочалася 1648 р., постала козацько-гетьманська держава.

Зважте на те, що в період національно-визвольної війни формуються основні атрибути державності. Охарактеризуйте Зборівський та Білоцерківський договори, назвіть їхні основні положення, визначте наслідки прийняття цих договорів. Зверніть увагу на незвичну назву держави — Військо Запорозьке Низове. Чому держава називалася саме так?

Характеризуючи політичний устрій козацько-гетьманської держави, варто показати, що разом із демократичними державними принципами в ній існував і авторитаризм гетьманської влади. Поясніть, чи вплинуло це на оформлення козацької державності.

Зверніть увагу на відносини цієї держави з іншими країнами. Розкрийте плани та бажання сусідніх держав щодо її послаблення та обмеження в правах. Розкрийте зміст українсько-московської міждержавної угоди від 18 січня 1654 р. і Березневих статей 1654 р.

Зазначте, що смерть Б. Хмельницького 1657 р. поклала початок глибокій кризі української державності — періоду Руїни. Андрусівське перемир’я 1667 р. між Росією й Річчю Посполитою закріпило насильницький поділ української етнічної території на Правобережну і Лівобережну Україну. Зверніть увагу, що, відновивши своє панування на всій території Правобережжя, уряд Речі Посполитої ліквідував там козацький устрій, посилив соціальне й національне гноблення українського народу.

Підводячи підсумки цього періоду, зауважте, що під кінець XVIII ст. відбулися важливі зміни в геополітичному становищі України: українські землі опинилися в складі двох імперій — Російської та Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської). Як, на Вашу думку, це позначилося на долі українців?

З 1687 р. для Лівобережної України розпочався новий етап, який інколи називають московським періодом (1687–1764 рр.). Обгрунтуйте цю тезу. Розкажіть, як царський уряд поступово обмежував автономні права Гетьманщини. Зазначте, що спроби української старшини якось протидіяти цьому, зокрема встановити спадкове гетьманство роду Розумовських, викликали рішучий спротив царизму. Наприкінці 1764 р. вийшов царський маніфест, у якому повідомлялося, що гетьман Кирило Розумовський добровільно зрікся гетьманської булави. Це зречення дало підстави перетворити Гетьманщину на звичайне генерал-губернаторство (Малоросійське) Російської імперії на чолі з П. Рум’янцевим.

Розкажіть про ліквідацію залишків автономного ладу на території колишньої Гетьманщини. До яких наслідків, на Вашу думку, це призвело? Аргументуйте свою відповідь.

Відповідь на четверте питання «Соціально-політичне і економічне становище українських земель у складі Російської та Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської) імперій» доцільно розпочати з того, що ХІХ ст. увійшло в історію України як період національного відродження: зростала національна свідомість українців, відбувалася консолідація української нації, українське суспільство об’єднувалося національною ідеєю. Розгортався національно-визвольний рух, який пройшов шлях від культурно-просвітницької діяльності до активної політичної боротьби. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. як у Західній, так і в Наддніпрянській Україні висувається гасло утворення незалежної Української держави.

Розкриваючи питання, зазначте, що наприкінці XVIII ст. в Україні утвердився суспільно-політичний устрій, притаманний усій Російській імперії. В чому це найбільш яскраво проявилося?

Прагнучи уніфікувати Україну відповідно до загальноросійського стандарту, царський уряд усіляко намагався звести вільні верстви сільського населення до стану державних селян. На Вашу думку, які селяни мали ширші права: державні селяни, чи поміщицькі? Обґрунтуйте відповідь. Подайте характеристику становища удільних селян.

Акцентуйте увагу на тому, що криза кріпосницьких відносин супроводжувалася якісними змінами в суспільстві, появою та розвитком нових верств населення, які не вписувалися в традиційну структуру феодального суспільства. Назвіть основні джерела формування робітництва, порівняйте становище так званих тимчасових і постійних робітників. Як на Вашу думку, чи зменшувалася з часом кількість залежних і одночасно зростала кількість особисто вільних робітників? Аргументуйте свою відповідь.

Зауважте, що помітне місце в соціальній структурі населення Наддніпрянщини в цей період посідав клас підприємців і торгівців (буржуазія). Назвіть основні джерела формування буржуазії, подайте характеристику її соціального статусу.

Розкажіть про становлення інтелігенції, назвіть основні джерела її формування, охарактеризуйте її соціальний статус. Зверніть увагу на міських мешканців, зупиніться на їх складі, визначте їх соціальний статус.

Ааналізуючи це питання, охарактеризуйте політику Австрійської монархії на західноукраїнських землях, зважте на те, що вона була колоніальною і спрямованою на те, щоб зробити ці землі додатком до промислових районів. Основою економіки тут залишалося сільське господарство. При цьому більша частина найкращих земель, ліси, пасовища належали поміщикам, державі, церкві, селянське ж господарство було переважно малоземельним. Розкрийте зміст низки реформ у цій державі, які мали поставити на законну основу відносини між селянами й поміщиками (патент 1781 р., акт 1785 р., закон про нове оподаткування 1799 р.). До яких наслідків це призвело?

Зосередьте увагу на тому, що важливими чинниками розвитку України в ХІХ ст. стали реформи 1848 р. в Австрійській та 1860-х рр. у Російській (особливо царський маніфест про звільнення селян з кріпацтва 1861 р.) імперіях, які зумовили соціально-економічну модернізацію українського суспільства. Які, на Вашу думку, політичні та економічні чинники сприяли ліквідації кріпацтва? Охарактеризуйте зміни, які відбулися на українських землях у складі двох імперій у соціально-економічній сфері в пореформений період. Чи посилилося за нових умов соціальне розшарування? Здійсніть порівняльний аналіз відповідних процесів у Наддніпрянщині та Західній Україні.

Розкривши питання, зверніть увагу на те, що соціальна модернізація України у складі двох імперій не стала системною, особливо в Росії, де реформи були обмеженими, непослідовними, незавершеними й половинчастими. Не було усунено вплив соціальних сил, які були залишками попереднього феодально-кріпосницького ладу, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до капіталістичного ладу. В обох імперіях модернізацію проводили панівні класи, не заінтересовані в прогресивному розвитку українців як самостійної нації.