- •Тема 8. Живопис як вид образотворчого мистецтва.
- •8.1. Визначення поняття «Живопис», коротка історія та його види
- •Фрагмент. Бізони. Печера Альтаміра. Іспанія. Пізній палеоліт.
- •Розпис печери Ласко у Франції. 18-15 тис. До н.Е. Пізній палеоліт.
- •Інтер’єр гробниці з розписами. 1 тис. До н.Е. Єгипет.
- •Фреска в будинку «Вулиці Мертвих» міста Теотіуакан. 1 тис. До н.Е. Латинська Америка, долина Мехіко.
- •Дурис. Чаша із зображенням Фетіди і Пелея. Б. 490 до н. Е. Париж, Кабінет медалей.
- •Геракл і Геріон. Аттична чорно-фігурна амфора. Б. 540 до н.Е. Мюнхен, Державне античне зібрання.
- •Богоматір Одигітрія. 14 ст. Київ, Національний художній музей України. Волинська ікона.
- •Святий Георгій. XIV-XV. Грузинська ікона.
- •Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері. Хіі ст. Візантійська ікона.
- •Євангеліст Марко. 13 ст. Російська національна бібліотека, Санкт-Петербург. Візантійська мініатюра.
- •Евреинов д. И. Портрет графа а. С. Строганова. Эмаль. 8,2 × 7 см, овал. 1806. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •Брати Лімбург (поч. Ху ст., Нідерланди). Місяць квітень. Сторінка з розкішного часослова герцога Беррійського. 1412-1416. Пергамент. Шантійї, Музей Конде.
- •Музей-діорама «Прорив блокади Ленінграда». 8х40 м. 1944.
- •Мамсиков в., Волков в. «Звільнення Проскурова 25 березня 1943 року». Фрагмент панорами. 1986-88. 3х40 м. М. Хмельницький.
- •Будівля панорами "Звільнення Проскурова" м. Хмельницький, вул.. Свободи, 2/1 (складова приміщення Будинку творчості для дітей та юнацтва)
- •8.2. Види живопису за технологічними засобами закріплення пігменту на поверхні.
- •Діонісій. Фрагмент розпису північно-західного зведення собору Ферапонтова монастиря. Темпера. 1500-02 або 1502-03.
- •Мантенья. Розпис стелі «Камери дельі Спозі» Замку Сан-Джорджо в Мантуї. Темпера. 1474.
- •Інтер’єр з мозаїками. Хііі ст.. Рим, Церква Санта-Марія - ін - Трастевере.
- •Піссаро к. Автопортрет. 1898. Даллас, Музей мистецтв. Сміливість мазків у подачі образу.
- •Ян ван Ейк. Портрет подружжя Арнольфіні.1434. Лондон, Національна галерея. Ретельна проробка деталей.
- •Репін і.Ю. Портрет Тетяни Щепкіної-Куперник. 1914. Харківський художній музей. Віртуозна техніка письма.
- •Рубльов а. Спас. Ікона із Звенигородського чину. Хіv-хv ст.. Темпера на дерев’яній основі.
- •Серов в.О. Викрадення Європи. 1910. Санкт-Петербург, Російський музей. Темпера.
- •Головін о. Я. Портрет Всеволода Емілійовича Мейєрхольда. 1917. Санкт-Петербург, Театральний
- •1. Рембрандт. Портрет Иоганнеса Втенбогарта. Фрагмент. 1633-34. Амстердам, Рейскмузеум.
- •2. Левицький л.Г. Портрет Урсули Мнішек. 1782. Москва, Третьяковська галерея.
- •3. Леонардо да Вінчі. Мона Ліза (Джоконда). 1506-09. Париж, Лувр.
- •1. Каміль Піссарро. Сільська місцевість. Церква і ферма в Ераньї. 1895.
- •2. Поль Синьяк. Папський палац. Авіньйон. Б. 1990. Париж, Музей д’Орсе.
- •3. Тео ван Рейссельберг. Потрет Жанни Піссарро. 1895.
- •8.4. Формат, обрамлення, етапи роботи над живописним твором
- •Формати живописних творів
- •1. Іванов о.А. Етюд до картини «Явлення Місії». 1840-1857.
- •2. Сім хлопчиків. Ексіз до картини. 1840-і-1850-ті. Папір на полотні.
- •3. Явлення Христа народу (Явлення Місії). 1837-1857. Москва, Третьяковська галерея.
- •1.Поль Сезанн. Автопортрет. 1875. Париж, Музей д’Орсе.
- •2.Поль Сезанн. Береги Марни. 1888. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •Список джерел
- •Словник
Тема 8. Живопис як вид образотворчого мистецтва.
План.
Визначення поняття «Живопис», коротка історія та його види.
8.2 Види живопису за технологічними засобами закріплення пігменту на поверхні.
8.3. Виражальні засоби живопису і основні живописні манери накладання фарби на
поверхню твору.
8.4 Формат, обрамлення, етапи роботи над живописним твором.
8.1. Визначення поняття «Живопис», коротка історія та його види
У світовій історії мистецтв серед інших видів живопис користується у глядачів найбільшою популярністю. Адже жодним іншим видом образотворчого мистецтва не можна передати видимі явища світу, образ людини або природи, оскільки саме живопис дозволяє розкрити глибинний внутрішній зміст та сенс суспільних явищ, духовне життя людини, її думки, почуття.
Якщо твори скульптури являють собою об'ємні тіла, а графіки – здебільшого чорно-білі рисунки на аркушах паперу, то живопис втілює образи дійсності в їх колористичному багатстві й блиску за допомогою фарб, що наносяться на певну тверду поверхню.
Отже, Живопис – вид образотворчого мистецтва, специфічною особливістю якого є відтворення художніх образів на площині за допомогою фарб.
Образи живопису дуже наочні і переконливі для того, хто їх сприймає. Твори живопису здатні виконувати безліч завдань:
відтворювати на площині об'єм предметів, їхню матеріальну плоть, глибину зображуваного простору, світлоповітряне середовище, що оточує предмети, вражаючі ефекти освітлення;
Зображувати й розкривати складний світ людських почуттів, переживань, характерів, передавати найтонші відтінки настрою, невловимі миті в житті людини і природи;
може передавати найвищий політ художньої фантазії, здібний втілювати неперехідні вічні загальнолюдські ідеї.
Ідейний зміст твори живопису зазвичай конкретизуються в сюжеті. Це може бути розгорнута розповідь, часто запозичена з певного міфологічного, легендарного або літературного джерела. Живописець відтворює сюжет живописними пластичними засобами (композиція, рисунок, колір, ритм тощо) і надає зображуваній події свою оцінку. Тому один і той же сюжет у різних художників в різні епохи отримує своє неповторне тлумачення: в їхніх картинах знаходять своє вираження як загальні уявлення епохи, так і глибоко особиста позиція художника, його власне ставлення до зображуваного явища.
Живопис виник в епоху пізнього палеоліту (40-8 тисяч років тому). Збереглись наскальні розписи (у південній Франції, північній Іспанії), виконані земляними фарбами (вохрами), чорною сажею і деревним вугіллям за допомогою розщеплених паличок, шматочків хутра і пальців (зображення окремих тварин, а потім і мисливських сцен). У живописі палеоліту зустрічаються як лінійно-силуетні зображення, так і нескладне моделювання об’ємів, проте композиційне начало в ньому виражено ще досить слабо. Більш розвинені, абстрактно узагальнені уявлення про світ відобразились в живопису неоліту, в якому зображення складаються в оповідні цикли, з’являється образ людини.