Тема 10. Військово-дипломатичні обставини утворення Галицько-Волинської держави (4 год.).

Мета вивчення: набути знання про основні події розвитку Галицько-Волинської держави у період становлення; визначити її місце в умовах феодальної Європи.

Засоби навчання: карта «Виникнення та розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)», ілюстрації, портрети князів, навчальна література.

План

1. Причини піднесення західних земель Русі.

2. Особливості державного устрою Галицько-Волинської держави у період становлення.

3. Використання топоніму «Україна».

Література

1. Боєчко В., Ганжа О., захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1994.

2. Ґудзь в.В. Історія України. – к., 2008.

3. Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Ч. 1. – Львів, 2002.

4. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV – першій чверті XV ст. – К., 1968.

5. Україна крізь віки: в 15-ти томах. – К., 1998-2000. – Т.5.

6. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.

Основні терміни і поняття

Етнонім – термін для позначення будь-якого етносу або етнічної спільності: роду, племені, племінного союзу, народу, народності, нації.

Топонім – географічна назва місцевості: регіону, міста, селища, гірського масиву, пустелі або будь-якої іншої частини поверхні Землі.

Червенські міста – група міст і замків Х-ХІІІ ст. у Волинській землі на західних окраїнах Русі.

Червона Русь – історична назва Галичини, що трапляється у писемних джерелах, переважно польських, у XVІ-XVІІІ ст. Термін «Червона Русь» вперше вжив італійський картограф ХV ст. Ф. Мауро для позначення земель у басейні р. Дон. Польський історик початку ХVII ст. Ш. Старовольський називав Червоною Руссю українські землі. Поступово термін закріпився в літературі для визначення території колишнього Галицького князівства.

Найважливіші події

1153–1187 рр. – князювання Ярослава Осмомисла в Галицькій землі.

1169 р. – зруйнування Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським.

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

1199 р. – утворення об’єднаного Галицько-Волинського князівства.

1238 р. – утвердження Данила Романовича на галицькому престолі.

1253 р. – коронація Данила Галицького в Дорогочині.

Семінарське заняття № 11.

Тема 11. Особливості державного становища Галицько-Волинської держави наприкінці хіі – на початку хііі ст. (4 год).

Мета вивчення: набути знання про основні історичні події розвитку Галицько-Волинської держави наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст.; визначити вплив монголо-татарської навали на подальший розвиток українських земель.

Засоби навчання: карта «Монгольська навала. Галицько-Волинська держава ХІІІ ст.», ілюстрації, навчальна література.

План

1. Місце Галицько-Волинської держави у європейській політиці за Розвинутого середньовіччя.

2. Завоювання монголами «Великого степу».

Література

1. Боєчко В., Ганжа О., захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1994.

2. Ґудзь в.В. Історія України. – к., 2008.

3. Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Ч. 1. – Львів, 2002.

4. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV – першій чверті XV ст. – К., 1968.

5. Україна крізь віки: в 15-ти томах. – К., 1998-2000. – Т.5.

6. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.

Основні терміни і поняття

Баскак – намісник хана Золотої Орди у підвладних країнах у другій половині ХІІІ – на початку XIV ст.

Золота Орда – феодальна держава монголів, заснована на початку 40-х рр. ХІІІ ст. ханом Батиєм (до неї входили Західний Сибір, Північний Хорезм, Волзька Булгарія, Північний Кавказ, Крим). Руські князівства перебували у феодальній залежності від Золотої Орди. Столиця – Сарай-Бату. Проіснувала до XV ст.

Курултай – у монгольських і тюркських народів збори, конференція, з’їзд, а також свято.

Монголо-татарське ярмо – влада монгольських ханів на східнослов’янських землях у ХІІІ-XV ст. Було встановлене внаслідок нашестя орд Батия. Повністю повалене в 1480 р.

Ярлик – у період монголо-татарського іга на Русі – письмові документи – грамоти, які видавалися підлеглим князям ординськими ханами як на велике, так і на удільне князювання. Ярлик на великокнязівський стіл руські князі отримували в Золотій Орді.

Найважливіші події

1223 р. – поразка руських князів у битві з монголо-татарами на річці Калка.

1239-1241 р. – похід монголо-татар на Південно-Західну Русь.

1240 р. – руйнування монголо-татарами Києва.

1340 р. – занепад Галицько-Волинського князівства.

Семінарське заняття № 12.