Тема 8. Особливості розвитку Київської Русі наприкінці х – першій половині хі ст. (4 год.).

Мета вивчення: набуття знань про основні особливості розвитку Київської Русі наприкінці ІХ – першій половині ХІ ст.

Засоби навчання: карта «Виникнення та розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)», ілюстрації, портрети князів, навчальна література.

План

1. Міжкнязівська боротьба за Київській престол після смерті Володимира Великого.

2. Боротьба Русі з печенігами та половцями.

3. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Література

1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. – К, 1996.

2. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

3. Зінченко А. Історія дипломатії від давнини до нового часу. – К., 2005.

4. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття. – Харків, 2002.

5. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. – М., 1982.

6. Терещенко Ю. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.: – К., 1996.

7. Україна крізь віки: в 15-ти томах. – К., 1998-2000. – Т.4.

Основні терміни і поняття

Вотчина – одна із форм феодальної власності в часи Київської Русі, що передавалась у спадок.

Намісник – посадова особа в Русі, яка разом із волостелями очолювала місцеве управління.

Отроки – у Русі Х-ХІ ст. – категорія княжих та боярських слуг, які входили до складу молодшої дружини. Виконували допоміжні функції на княжому дворі й охороняли князя.

Печеніги – об’єднання тюркських та інших племен, що вперше згадується у VІII ст., востаннє етнонім печеніги згадується в угорських джерелах кінця ХІV – початку ХV ст.

Половці – дослівно «люди Поля», «люди степів», «степовики». Розглядаються як середньовічна народність тюркської мовної групи. Від більшості сучасних тюрків їх відрізняє те, що половці українських степів були в переважній більшості християнами.

Руська правда – збірники норм давньоруського права, складені переважно впродовж ХІ-ХІІ ст.

Руське море – літописна назва Чорного моря.

Найважливіші події

1019-1054 рр. – роки князювання Ярослава Володимировича (Мудрого).

1036 р. – остаточний розгром Ярославом Мудрим печенігів.

1037 р. – завершення будівництва Софійського собору у Києві. Заснування князем Ярославом Мудрим при Софійському соборі першої на Русі бібліотеки.

1051 р. – обрання Іларіона київським митрополитом.

Семінарське заняття № 9.

Тема 9. Період феодальної роздробленості Русі (4 год.).

Мета вивчення: набути знання про особливості політичного розвитку Русі впродовж ХІІ ст.; визначити основні причини розпаду Київської імперії та утворення окремих удільних князівств.

Засоби навчання: карта «Виникнення та розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)», ілюстрації, портрети князів, навчальна література.

План

1. Причини розпаду імперії.

2. Війни Русі із східними народами.

3. Міжкнязівська сюзеренно-васальна дипломатія.

Література

1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст. – К, 1996.

2. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

3. Зінченко А. Історія дипломатії від давнини до нового часу. – К., 2005.

4. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття. – Харків, 2002.

5. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. – М., 1982.

6. Терещенко Ю. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.: – К., 1996.

7. Україна крізь віки: в 15-ти томах. – К., 1998-2000. – Т.4.

Основні терміни і поняття

Васал – особа, пов’язана із сюзереном присягою на вірність.

Васалітет – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів), що отримала найбільше розповсюдження у середньовічній Європі.

Натуральне господарство – господарство, в якому продукти праці вироблялися не для обміну на ринку, а для задоволення внутрішньогосподарських потреб, головним чином особистих потреб самих виробників.

Сюзерен – сеньйор, власник великої кількості землі. Щодо своїх васалів сюзерен виступав як захисник. Васали мали щодо свого сюзерена певні обов’язки, передусім військова служба.

Удільні князівства – князівства, що утворилися внаслідок роздроблення значних феодальних князівств після розпаду Київської Русі (ХІІ ст.).

Найважливіші події

1068 р. – перший напад половців на Русь. Поразка Ярославичів у битві на р. Альті.

1097 р. – з’їзд князів у Любечі.

1113–1125 рр. – князювання Володимира Мономаха в Києві.

1125–1132 рр. – князювання Мстислава Володимировича.

1185 р. – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців.

Семінарське заняття № 10.