Лекція № 1.

Тема № 1. Вступ до курсу «Давня та середньовічна історія України» (2 год.).

Мета вивчення: набуття знань про предмет і завдання курсу, з’ясувати основні групи історичних джерел, ознайомитись з методологією та принципами історичних досліджень.

План

1. Методологія історичної науки.

2. Хронологія історії.

3. Джерела та історіографія.

Література

1. Багалій Д. Нарис історії України. – К., 1994.

2. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – К., 1991.

3. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навч. посібник. – К., 1995.

4. Ґудзь В.В. Історія України. – К.,2003.

5. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

6. Історія України / Під ред. Р.Д Ляха. Навч. посібник для студентів неісторичних спеціальностей. – Донецьк, 1998.

Основні терміни і поняття

Автентичний текст – справжній текст оригіналу документа; дійсний, правильний, той, що ґрунтується на першоджерелі.

Актові джерела – вид документальних джерел, в яких у визначеній юридичній формі фіксуються певні норми права, економічні чи політичні угоди та договори між приватними особами, особами і державою, державами, державою і церквою, церквами.

Анонімні джерела – джерела, що набули поширення без імені автора.

Архів – 1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням та зберіганням документів, писемних пам’яток. 2. Відділ установи, в якому зберігаються документи. 3. Комплекс документів, об’єднаних спільністю походження.

Архівний фонд – це комплекс документальних матеріалів, створених у процесі діяльності підприємств, організацій, закладів, установ, а також у процесі життя та діяльності окремих осіб, родин.

Архівні документи – це текстові і графічні документальні матеріали на паперовій основі, кіно-фотодокументи та інші документи на різних матеріальних носіях, які зберігаються в архівах.

Джерелознавство – галузь науки, яка займається дослідженням історичних джерел.

Історіографія – – дисципліна, що вивчає історію історичної науки.

Історія – наука, що вивчає в хронологічній послідовності розвиток людського суспільства та його закономірності.

Метод – шлях дослідження, спосіб побудови і обґрунтування знань.

Принцип – це основне правило, якого необхідно дотримуватись при вивченні всіх явищ і подій в історії.

Хронологія або періодизація історії – це встановлення хронологічно послідовних етапів у суспільному розвитку людства.

Найважливіші події

1904 р. – надруковано статтю М. Грушевського «Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства», в якій автор обґрунтував самобутню схему історії України.

1934-1961 рр. – видання англійською мовою 20-ти томної праці А. Тойнбі «Вивчення історії», в якій викладено цивілізаційну концепцію світової історії.

1991 р., 24 серпня – проголошення незалежності України, що поклало початок сучасному етапові розвитку вітчизняної історичної науки.

Лекція 2.

Тема 2. Первісне суспільство на теренах України (2 год.).

Мета вивчення: набуття знань про основні історичні події в історії України первісного часу. Визначити характерні риси розвитку людської цивілізації на теренах України від неоліту до залізної доби.

План

1. Періодизація первісного часу.

2. Первісне суспільство на теренах України від неоліту до залізного віку.

3. Трипільська культура.

Література

1. Баран в., Козак д., Терпиловський р. Походження слов’ян. – к., 1991.

2. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2002.

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

4. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 тт., 12 кн. – К., 1991-1998.

5. Ґудзь в.В. Історія України. – к.,2008.

6. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. – К., 1994.

Основні терміни і поняття

Анімізм – віра в існування душі та духів.

Антропологія – наука, яка досліджує походження і розвиток (біологію) людини.

Бронзовий вік – період в розвитку первісного суспільства, в якому відбувся перший суспільний поділ парці – відокремлення скотарства від землеробства.

Енеоліт – мідно-кам’яний вік.

Залізний вік – період розвитку первісного суспільства, в якому використання заліза призвело до зростання продуктивності праці та відокремлення ремесла від землеробства.

Кам’яний вік – початковий період в розвитку первісного суспільства.

Магія – обряди, пов’язані з чаклунством, вірою в уміння людини викликати надприродні явища.

Мезоліт – перехідна епоха кам’яної доби між палеолітом і неолітом.

Неоліт– новий кам’яний вік.

Неолітична революція – перехід племен в епоху неоліту від привласнюючого господарства до відтворюючих форм господарювання.

Тотемізм – віра в спільного для конкретного колективу предка (тварини, рослини).

Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей.

Найважливіші події

1,5-150 тис. років тому – Ашельська епоха.

1 млн. років тому – поява першої людини на території сучасної України.

1 млн. – 12-10 тис. років тому – епоха палеоліту. Стоянки первісних людей відомі в Королево (Закарпаття), Кіїк-Коба (Крим), Молодово (на Дністрі) та ін.

150-35 тис. років тому – Мустьєрська епоха – поява неандертальців.

20 тис. років тому – виникнення Кирилівської пізньопалеолітичної стоянки на території сучасного Києва.

14-12 тис. років тому – останній льодовиковий період.

10-7 тис. років тому – період мезоліту.

VI-IV тис. до н.е. – доба неоліту – приручаються всі основні види домашніх тварин, виникає примітивне землеробство.

IV-III тис. до н.е. – доба енеоліту (розвиток трипільської культури на території України).

ІІ тис. до н.е. – поява колісного транспорту.

ІІ-І тис. до н.е. – бронзова доба. Відокремлення скотарства від землеробства.

І тис. до н.е. – залізна доба.

Лекція 3.

Тема 3. Суспільні зміни в бронзовому та залізному віках. Перші держави (2 год.).

Мета вивчення: набуття знань про основні події в історії України у період епохи бронзи та залізного часу. Визначити характерні риси розвитку перших державних утворень на території України.

План

1. Військові походи кіммерійців у Передню Азію.

2. Міжнародне становище Великої Скіфії.

3. Давньогрецька колонізація Північного Причорномор’я.