Систолічний і хвилинний об’єм крові

Систолічний об’єм (СО) після народження збільшується пропо​рційно масі тіла (мал. 33). Величина СО на одиницю маси тіла з віком залишається постійною. У 6 міс СО збільшується в 2 рази, в 1 рік — у 3 рази, у 8 років — у 10 разів. У дорослих СО збільшується в 20 разів порівняно з новонародженим.

Збільшується також хвилинний об’єм крові (ХОК). У віці 1 рік ХОК становить 1250 мл, у 8 років — 2800 мл. У 12— 13 років ХОК інтенсивно зростає і може перевищувати ХОК у дорослих, який становить 5000 мл (мал. 34).

У віці 11—16 років відбуваються посилений ріст тіла і нейрогуморальна перебудова організму. Темп приросту маси й об’єму серця знову збільшується і стає таким, як у перші два роки життя. У хлопчиків систолічний об’єм більший, ніж у ді​вчаток. Прискорений ріст у цьому віці може супроводжуватися нерівномірним ростом органів і тканин, у тому числі серця і су​дин. Ємність порожнин серця збільшується швидше, ніж про​світ клапанних отворів та магістральних судин.

У гармонійно розвинутих підлітків середнього зросту з до​бре розвинутою грудною кліткою визначаються найкращі спів​відношення між розмірами тіла, серця і магістральних судин.

Розрізняють три варіанти «підліткового» серця.

—​ Мітральна форма визначається тільки під час рентгено​логічного обстеження. Спостерігається вирівнювання лівого контуру серцевої тіні. Порушення гемодинаміки відсутні. Час​тіше така форма визначається у дівчаток.

—​ «Мале» серце. Воно займає в грудній порожнині поло​ження посередині й наче висить на судинах. Спостерігається у дітей, в яких відбувається великий стрибок у рості. Для «мало​го» серця характерні: низький систолічний об’єм, схильність до тахікардії, зниження артеріального тиску. Вислуховується функціональний систолічний шум.

Підлітки з «малим» серцем швидко втомлюються, під час фізичного навантаження в них з’являється задишка, можуть виникати запаморочення. «Мале» серце частіше спостерігають у дівчаток.

—​ «Гіпертрофоване» серце. Частіше таке серце виявляють у хлопчиків. Для нього характерне збільшення лівого шлуночка та хвилинного об’єму крові. Крім цього, невелика ЧСС, підви​щення артеріального тиску, частіше вислуховується систоліч​ний шум.

Особливості руху крові у новонароджених

Рух крові по судинах у дітей раннього віку має такі особливості:

​ відносно малий систолічний об’єм крові;

​ артеріальний тиск низький;

​ велика швидкість течії крові, що зумовлено малим опо​ром периферійних судин;

​ стінки судин мають малу проникність, високу розтяж​ність і малу кількість м’язових волокон;

​ велика частина тиску витрачається під час проходження по капілярах.

Усі ці умови призводять до зменшення часу кровообігу в ді​тей. Час кровообігу крові: у новонароджених — 12 с; у дітей ві​ком 3 роки — 15 с; у дорослих — 22 с.

Геронтологічні зміни серцево-судинної системи

Вікові зміни кровообігу обмежують адаптивні можливості ор​ганізму і тому створюють умови для розвитку захворювань. У процесі старіння змінюється структура судинної стінки, осо​бливо у великих артеріях. Це проявляється у вигляді склеро​тичних змін інтими (внутрішньої оболонки) атрофії м’язового шару, зниження еластичності. Порушується здатність судин до розширення і звуження, збільшується швидкість пульсової хвилі, змінюється форма кривої реограми. З віком зменшу​ється кількість функціонуючих капілярів на одиницю площі, стовщується їх базальна мембрана, що призводить до порушень мікроциркуляції.

З віком систолічний тиск має тенденцію до більшого зрос​тання, ніж діастолічний тиск (мал. 35). Втрата судинами елас​тичної тканини призводить до збільшення периферійного опору судинної стінки, що зумовлює підвищення з віком артеріаль​ного тиску. Розширення великих судин, особливо аорти, змен​шує серцевий викид крові. Цей механізм зниження серцевого викиду обмежує ріст систолічного тиску. Розширюється також загальний просвіт венозної системи і це обмежує ріст венозного тиску.

У старості зменшується ЧСС, ударний об’єм серця.

З віком знижується ХОК (мал. 36). у 50 років серцевий ви​кид зменшується на 1 % у рік за рахунок зменшення систоліч​ного об’єму і зменшення ЧСС. Постачання кисню зменшується з віком на 0,6 % у рік.

Зниження ХОК розглядають як реакцію серцево-судинної системи на знижену потребу тканин організму в кисні.

Абсолютні величини центрального об’єму крові (ЦОК) з ві​ком не змінюються. Співвідношення ЦОК і маси циркулюючої крові збільшується.

Відносне підвищення ЦОК у людей похилого віку пов’язане зі збільшенням залишкового об’єму крові в порожнинах серця (мал. 37). З віком швидкість кровотоку зменшується.

Коронарне і мозкове постачання кров’ю залишається з ві​ком на достатньому рівні, але ниркове і печінкове кровопоста​чання значно зменшується. З віком збільшується артеріовеноз​на різниця щодо кисню, це пов’язано із затримкою кровотоку на різних ділянках серцево-судинної системи. Така перебудо​ва компенсує збільшення енерговитрат під час роботи серця в

умовах збільшення опору серцевого викиду та підвищеного пе​риферійного опору. З віком зменшується скоротлива здатність міокарда. Цьому передують такі явища: склероз міокарда; вогнищева атрофія м’язових волокон; розростання сполучної тканини; зниження енергетичних процесів; порушення мінерального обміну; зниження резерву адаптації серця.

У старості збільшуються пороги впливу симпатичної нер​вової системи. Через напружену діяльність серця складаються умови енергетично-динамічної недостатності серця.

Важлива характеристика старості — це зниження рівня про​цесу реполяризації в міокарді. Вона проявляється зменшенням амплітуди зубця Т електрокардіограми в усіх відведеннях. З віком розширюється комплекс (ЗЛв (у нормі не більше ніж 0,1 с). Елект​рична вісь відхиляється вліво, збільшується електрична систола серця, затримується передсердно-шлуночкова провідність.

В умовах старіння організму послаблюються умовні рефлек​торні впливи на серцево-судинну систему. Виявляється інерт​ність судинних реакцій як результат порушень гемодинаміки.

У старості послаблюються впливи на серце окремих струк​тур мозку, симпатичної нервової системи, блукаючого нерва. Порушується енергетика, ритм міокарда. Змінюється відповідь серця на катехоламіни й ацетилхолін.