Вікові зміни серцево-судинної системи

Серце протягом 30 днів зменшує свою масу за рахунок змен​шення правого шлуночка на 20 %. У момент народження пра​вий і лівий шлуночки майже рівні й мають стінки завтовшки 5 мм. Кровообіг у новонародженого змінюється з першим вди​хом (мал. 30).

На 2-му місяці життя починає збільшуватися маса лівого шлуночка, що пояснюється зменшенням опору в легенях уна​слідок закриття аортальної протоки, збільшенням опору судин у великому колі кровообігу та підвищенням артеріального тиску.

У ранньому віці передсердя і магістральні судини відносно більші, ніж шлуночки. Маса серця у новонародженого становить 0,8 % від маси тіла (у дорослих — 0,4 %). Збільшення маси й об’єму серця найбільш інтенсивно відбувається в перші два роки життя (мал.31).У8 міс серце збільшує свою масу в двічі, у 3 роки — утричі, у 6 років — в 11 разів. Далі серце росте повільніше.

Існує три періоди, в які серце максимально збільшує свою масу й об’єм: у перші 2 роки життя, від 12 до 14 років та від 17 до 20 років.

Маса серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток, в усі віков: періоди, за винятком періоду 13—14 років. У цей період у ді-

вчаток серце росте інтенсивно і досягає більших розмірів, аніж у хлопчиків. У період дитинства збільшення об’єму серця від​стає від росту тіла в цілому. Відділи серця збільшуються нерів​номірно.

У перші два роки життя інтенсивно ростуть передсердя. З 2 до 10 років збільшуються всі відділи серця. Після 10 років пере​важно збільшуються шлуночки серця. З 2 до 6 років формують​ся магістральні та вінцеві артерії. У дітей на 1-му році життя проекція серця на хребет визначається на рівні IV і VIII груд​них хребців. Лівий край серця виступає за середньо-ключичну артерію, а правий — за груднину справа. У 3—4 роки збільшу-

ється грудна клітка, діафрагма опускається, зменшується роз​мір загруднинної залози і тому серце набуває косого положен​ня, повертається лівим шлуночком уперед.

До 2—3 років серце розташоване горизонтально. До пере​дньої стінки грудної клітки притиснутий правий шлуночок, і він формує серцевий поштовх. Після 3—4 років зі зміною поло​ження серця до передньої стінки грудної клітки притискається місце розташування міжшлуночкової перегородки. Серцевий поштовх формується лівим шлуночком. Верхівка серця в цей віковий період переміщується з четвертого до п’ятого міжре- брового проміжку. Верхня межа серця за місяць життя опуска​ється від рівня першого міжребрового проміжку до II ребра. У 2 роки верхня межа доходить до другого міжребрового проміж​ку. З 7 до 12 років вона знов опускається до рівня третього між​ребрового проміжку (табл. 9). Межі серця у здорових дітей з ві​ком змінюються. Зі змінами положення серця в грудній клітці, розмірів серця змінюються розміри грудної клітки та органів, які оточують серце.

Одночасно зі змінами розмірів серця відбувається тканин​не диференціювання. Гістологічно міокард у новонароджених має дуже тонкі, погано розмежовані між собою м’язові волокна в середині клітин міокарда. Ядра в кардіоміоцитах у великій кількості, але вони дрібні. Недостатньо розвинена сполучна тканина в стінці серця. У перші 2 роки життя збільшується товщина м’язових волокон, зменшується кількість ядер у міо- цитах і значно збільшується їх розмір. Сам розмір м’язових клітин збільшується. З’являються септальні перегородки і по- смугованість клітин. Нарощуються спеціалізовані м’язові клі​тини провідникової системи — серцеві провідникові міоцити (їх ще називають волокнами Пуркін’є).

У період від 3 до 8 років відбувається остаточне диференці​ювання тканин серця. У 8 років серце має основні морфологічні риси серця дорослої людини. Відбувається інтенсивний розви​ток міокарда, збагачення його сполучною та еластичною тка​нинами, подальше нарощування м’язових волокон. Після 10 років відбувається інтенсивний ріст усіх елементів, але особли​во збільшується кількість сполучної тканини та еластичних во​локон, з’являються краплі жиру. У 14—15 років закінчується гістологічна будова серця.

Головний стовбур легеневої артерії в момент народжен​ня відносно короткий і поділяється на дві рівні частини. Така будова у деяких дітей призводить до коливань тиску в межах 8—15 мм рт. ст. Іноді з’являється систолічний шум над легене​вою артерією.

Перші місяці життя діаметр легеневої артерії не збільшуєть​ся, а діаметр її гілок зростає, що призводить до ліквідації коли​вань тиску в 5—6 міс. М’язовий шар у стінці легеневої артерії у дітей менше виражений. Переважають елементи еластичних волокон.

Довжина аорти до місця біфуркації в період новонаро- дженості становить 125 мм. Діа​метр гирла аорти — 6 мм, а в місці відходження лівої підклю​чичної артерії — 4 мм. Після 5 міс гирло аорти розширюється і звужень в аорті не спостеріга​ється. У ранньому дитинстві ді​аметр легеневого стовбура біль​ший за діаметр аорти. Діаметр артерій у цілому з віком зменшується відносно розмірів серця і довжини тіла.

Після 16 років відбувається розширення артеріального су​динного русла. У дітей перших місяців життя діаметр артерій великий. Співвідношення діаметрів артерій і вен 1:1. Вени ростуть швидше, ніж артерії, і тому в 16 років діаметр вен у 2 рази більший, ніж діаметр артерій. З ростом судин у них роз​виваються м’язові волокна й елементи сполучної тканини. Найінтенсивніше росте інтима судин. Починають розвиватися колатеральні судини, з’являються клапани у венозних суди​нах, збільшується кількість та довжина капілярів.

Темп росту магістральних судин порівняно з серцем повіль​ніший (табл. 10). Якщо серце в 15 років збільшується в 7 разів, то діаметр аорти збільшується тільки в 3 рази. У 10—12 років структура судин така сама, як у дорослих.

Іннервація серця здійснюється завдяки поверхневим і гли​боким сплетінням, які утворюють волокна блукаючого нерва і шийних симпатичних вузлів. Гілки блукаючого нерва закін​чують свій розвиток і мієлінізацію в 3—4 роки. До цього віку серцева діяльність регулюється симпатичними нервовими во​локнами, тому в дітей переважно буває фізіологічна тахікар​дія. Під впливом блукаючого нерва після 2 років зменшується серцевий ритм і може з’явитися синусова (дихальна) аритмія. Такі функції, як автоматизм, збудливість, провідність, ско​ротливість, тонічність здійснюються у дітей так само, як у до​рослих.

Заняття фізичною культурою і спортом у школярів супрово​джується збільшенням тонусу блукаючого нерва, зменшенням ЧСС у стані спокою. Під час рухів тонус центрів парасимпатич​ної системи знижується і підвищується тонус симпатичної сис​теми. З віком збільшується хвилинний об’єм крові за рахунок систолічного об’єму і за рахунок ЧСС (мал. 32).

У віці 15—17 років знову посилюється дихальна аритмія, яка виражається в збільшенні ЧСС на вдихові і зменшенні — на видихові. Високий тонус блукаючого нерва у підлітків може супроводжуватися брадикардією. У підлітків зі зниженим то​нусом блукаючого нерва збільшується ЧСС.