- •Ембріональний розвиток серцево-судинної системи Розвиток серця і судин у плода
- •Кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу
- •Анатомо-фізіологічні особливості серцево- судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
- •Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених
- •Вікові зміни серцево-судинної системи
- •Систолічний і хвилинний об’єм крові
- •Особливості руху крові у новонароджених
- •Геронтологічні зміни серцево-судинної системи
- •Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи
- •Анамнез
- •Пальпація. Перкусія. Аускультація
- •Ембріональний розвиток системи крові
- •Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення
- •Вікові зміни системи згортання крові
- •Вікові зміни системи крові
- •Анамнез
- •Імунна система і фактори неспецифічного захисту
- •Гуморальні фактори імунного захисту
- •Специфічний імунний захист організму
- •Геронтологічні зміни імунної системи
- •Методи дослідження імунної системи
Анатомо-фізіологічні особливості серцево- судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
У новонароджених відбувається перебудова серцево-судинної системи і її пристосування до нових умов існування організму. Серце новонародженого має шароподібну форму, міститься над високо розташованою діафрагмою. Передсердя порівняно зі шлуночками мають більший об’єм, ніж у дорослих. Товщина стінок правого і лівого шлуночка майже однакова (співвідношення 1:1,4), їх маса однакова. М’язові волокна тонкі, багаті на ядра, посмугованість погано виражена, мало сполучної тканини.
У разі виникнення легеневого дихання опір у судинах легень знижується. Різко збільшується течія крові через мале коло кровообігу. Опір судин у малому колі знижується в 5—10 разів. Тиск у лівому передсерді стає більшим, ніж у правому, тому закривається клапан овального отвору. Фізіологічне закриття відбувається в 3 міс, зарощення овального отвору — у 5 міс.
Частота серцевих скорочень у новонароджених вища, ніж у плода і становить 140 за 1 хв (мал. 29). Тривалість серцевого циклу 0,4—0,5 с. Систолічний об’єм крові дуже малий — 4 мл, але кровообіг дуже інтенсивний. Хвилинний об’єм крові становить 450— 560 мл за 1 хв. Великий хвилинний об’єм забезпечується ЧСС.
У новонароджених під час виключення плацентарного кровообігу (перерізання пуповини) загальний периферійний опір стінок судин великого кола кровообігу збільшується в 2 рази.
Відразу після народження внаслідок підвищення тиску в аорті (тиск в аорті становить 75/50 мм рт. ст.) і зниження його в легеневій артерії частина крові через артеріальну протоку тече з аорти в легеневу артерію (шунт зліва направо). Але через декілька годин скорочуються м’язові волокна протоки, різко зменшується її просвіт. Через 1—8 днів після народження скорочення м’язів стають сильними, рух крові через протоку припиняється (фізіологічне закриття). Головна причина скорочення м’язів — високий вміст кисню в крові, яка тече про токою. З часом у стінці протоки відбуваються фіброзні зміни й анатомічне закриття, а відтак — зарощення протоки. У 1 % дітей це відбувається протягом 1-го місяця життя, у більшості — у 2—5 міс. Венозна протока закривається в перші 5 хв після народження через скорочення м’язової стінки. Повне зарощення відбувається в 2 міс.
Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених
У новонароджених систолічний об’єм може збільшуватися під час крику і рухів одночасно зі збільшенням ЧСС. Збудження парасимпатичних нервових волокон гальмує діяльність серця новонароджених.
У новонароджених виражений окосерцевий рефлекс, який проявляється в зменшенні ЧСС. Центри парасимпатичної системи можуть гальмувати роботу серця, але з меншою силою, ніж у дорослих.
Зміни серця у новонароджених під впливом норадреналіну незначні. Під впливом тепла, плачу, активних рухів, годуванні ЧСС збільшується, відбувається рефлекторне збудження симпатичної нервової системи.
Підвищення артеріального тиску починає викликати збільшення ЧСС через 15—18 днів після народження. Рефлекторна регуляція судин і серця у новонароджених слабка і непостійна.
