РІСТ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Лекція № 4

СИСТЕМА КРОВІ та кровооббігу

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА та кровооббіг

​ Ембріональний розвиток серцево-судинної системи.

​ Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної сис​теми у новонароджених.

​ Вікові зміни серцево-судинної системи.

​ Геронтологічні зміни серцево-судинної системи.

Порушення, які виявляють під час обстеження органів кровообігу.

​ Тестові завдання.

Серцево-судинна система включає серце, вінцеві судини, магі​стральні судини (аорту, легеневу артерію), периферійні суди​ни (артерії, вени), капіляри. Органи кровообігу підтримують гомеостаз організму, виконують функцію транспорту кисню і поживних речовин до всіх органів і тканин, а також функцію виведення вуглекислого газу, продуктів обміну з тканин та ор​ганів.

Ембріональний розвиток серцево-судинної системи Розвиток серця і судин у плода

Розвиток серця у плода починається з 3-го тижня внутрішньо- утробного розвитку з мезодерми, яка утворює нутрощевий (вісце​ральний) листок. У ділянці майбутньої шиї плода з’являються дві закладки серця у вигляді трубок. Вони зближуються і зрос​таються, а перетинка між ними розсмоктується. Утворюється трубчасте серце. Хвостовий кінець його розширений, він утво​рює венозну пазуху. Звужений кінець (конус) у майбутньому утворює аорту. Середня частина трубки розширюється, з неї розвиваються шлуночки серця. Трубка вигинається у вигля​ді букви Є. Хвостовий кінець утворює передсердя. Між ними трубка звужується, на цьому місці формується передсердно- шлуночковий отвір. На 4-му тижні серце стає двокамерним, як у риб. Клапани є тільки між венозною пазухою та перед​сердям. Наслідком швидкого заростання шлуночків є поворот серця навколо осі, яка близька до фронтальної. Тому шлуночок розміщується каудально відносно передсердя і ліворуч від нього. З лівого виросту венозної пазухи утворюється вінцева пазуха. Сама венозна пазуха зміщується вправо й утворюватиме частину майбутнього передсердя. Правий бік венозної пазухи стає складкою на дорсальному боці передсердя, яка в подальшому спрямовуватиме артеріальну кров з нижньої порожнистої вени до овального отвору і в ліве передсердя.

Поділ передсердя починається наприкінці 4-го тижня. По боках передсердя утворюються вушка. Уже до кінця 5-го тиж​ня утворюється перетинка і серце стає трикамерним, як у амфі​бій. Передсердя сполучаються між собою через овальний отвір, який має клапан з лівого боку.

Поділ шлуночка починається на 6-му тижні. Перетинка по​чинає рости з верхівки шлуночка до передсердя. Деякий час у верхній частині перетинки зберігається отвір; така стадія на​гадує розвиток серця в рептилій. Розвиток шлуночка завершу​ється протягом 7-го тижня. Одночасно загальний артеріальний стовбур поділяється на аорту і легеневу артерію. Клапанний апарат серця утворюється після росту перетинок серця. М’язова тканина провідної системи серця з’являється дуже рано, одно​часно зі скоротливим міокардом.

На 4-му тижні зачаток пазухо-передсердного вузла міс​титься в сітці венозної пазухи справа. Від нього розходяться м’язові клітини провідної системи в напрямку до передсердно- шлуночкового вузла. Зліва в стінці венозної пазухи містяться клітини провідної системи, які пізніше включатимуться в між- шлуночкову перетинку і входитимуть до складу передсердно- шлуночкового вузла. З кінця 2-го місяця починається перемі​щення серця з ділянки шиї в грудну порожнину.

Скорочення серцевого м’яза починаються на 22—23-й день, відразу після утворення трубчастого серця. У цей час довжина ембріона близько 3 мм. На 5-му тижні скорочення серця слаб​кі й аритмічні. Уже на 6-му тижні скорочення міокарда стають ритмічними з частотою 110 за 1 хв. Частота серцевих скорочень (ЧСС) збільшується і на 8—12-му тижні становить 165—170 за 1 хв. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку в ембріона ЧСС зменшується до 140 за 1 хв, а перед народженням дорів​нює 130 за 1 хв (мал. 27). Короткочасне сповільнення ЧСС до 70—100 за 1 хв спостерігається під час рухів плода.

Тривалість серцевого циклу в плода менша, ніж у новонаро​дженого (у плода — 0,48 с, у дитини — 0,8 с). Систола на 10 % перевищує діастолу (за тривалістю).

Головна особливість діяльності серця у плода полягає в тому, що обидва шлуночки виштовхують кров в аорту. Через мале коло проходить лише невелика частина крові. Макси​мальний тиск, який створюється правим шлуночком, у плода становить 60—70 мм рт. ст., тобто він вищий, ніж у дорослих (25 мм рт. ст.). Максимальний тиск у лівому шлуночку плода становить 50—60 мм рт. ст.

Збільшений тиск у правому шлуночку плода пояснюється тим, що кров, яка виштовхується з нього, долає опір стінки ар​теріальної протоки.

Серце у плода маленьких розмірів (у 8 міс його об’єм ста​новить 3 мл), але воно забезпечує тканини плода в 2—3 рази більшою кількістю крові, ніж у дорослих. Регуляція діяльності серця плода складається з двох рівнів: внутрішньосерцевого та зовнішньосерцевого. У плода чітко виражена залежність систо​лічного об’єму крові від ЧСС. Збільшення ЧСС призводить до збільшення систолічного об’єму. У такому типі регуляції є об​межувальний механізм.

Чутливість серця до ацетилхоліну спостерігається на 5—6-му тижні ембріогенезу. Чутливість серця до норадреналіну дуже низька. Особливістю серця плода є низька реактивність на змі​ни позаклітинної концентрації іонів кальцію, що узгоджене з високою здатністю міокарда до скорочення. Це пояснюється розвинутими механізмами транспортування кальцію до міо​фібрил та його виведення.