Порушення лактаційної функції у матерів, які годують груддю

Лактаційний криз — короткочасне зменшення лактації, при цьому зникає відчуття «припливу» молока. Груди м’які (пус­ті). Цей прояв спостерігається частіше через 1—1,5 міс після пологів і є зворотним процесом.

Лактаційні кризи можуть виникати декілька разів.

Голодний криз — це зменшення молока у певні періоди роз­витку немовляти (на 3-му, 7-му, 12-му місяці), що пов’язано з підвищеною потребою молока через прискорений ріст дитини.

Гіпогалактія — зниження секреторної здатності молочних залоз у період лактації. Це серйозне порушення, яке є причи­ною переведення дітей на змішане і штучне вигодовування. При ознаках зниження лактації необхідно:

1. збільшити час відпочинку;

2. зробити прості фізичні вправи;

3. прийняти душ та розтерти спину та плечі махровим руш­ником до відчуття тепла;

4. зробити масаж спини, грудної клітки, кінцівок;

5. приділити увагу режиму та якості харчування;

6. збільшити об’єм пиття (але не перебільшувати 3 л);

7. кілька днів годувати дитину так часто, як вона вимагає, обов’язково вночі;

8. під час кожного годування давати ссати дві груді почер­гово;

9. додати настої трав або насіння меліси, деревію, кропу, анісу, фенхелю, морквяний сік.

При лактостазах проводити масаж молочних залоз, із одно­часним зціджуванням молока, компреси на молочні залози, те­плі загальні ванни.

Принципи змішаного та штучного вигодовування дітей

У разі недостатньої кількості молока у матері дитину пере­водять на змішане вигодовування.

Правила змішаного вигодовування:

1. догодовувати молочною сумішшю слід після годування груддю, щоб дитина не відмовлялась від грудного молока;

2. залежно від кількості молока в матері, догодовують ди­тину кожне годування або через годування;

3. якщо об’єм їжі невеликий, дитину годують чайною лож­кою, можна використовувати шприц без голки, при цьо­му молоко краплями подається зі шприца у ротову по­рожнину дитини;

4. молочна суміш повинна бути оптимальної температури — 37 °С, готувати суміш треба перед годуванням;

5. треба правильно розрахувати об’єм їжі при догодову­ванні, використовуючи метод контрольного зважуван­ня дитини (різниця в масі тіла дитини до годування груддю і після буде вказувати на молоко, яке висмок­тала дитина);

6. для успішного проведення раннього змішаного або штуч­ного вигодовування треба використовувати тільки адап­товані молочні суміші промислового виробництва.

Для запобігання порушенням у розвитку дитини змішане і штучне годування слід проводити тільки під наглядом лікаря.

Переведення дитини на штучне вигодовування повинно бути обґрунтованим. Дуже важливо, щоб у кожний віковий пе­ріод дитина отримувала достатню кількість їжі. Існує два мето­ди визначення добової і ра30вої потреби в їжі:

1. Об’ємний. Враховується вік і маса тіла дитини. Від 10-го дня до 2 міс — добовий об’єм їжі становить 1/5 маси тіла; від

1. до 4 міс — 1/6 маси тіла; від 4 до 6 міс — 1/7 маси тіла; у З—6 міс дитина отримує за добу 1 л їжі.

2. Калорійний. Дитина на 1-му році життя отримує на 1 кг маси тіла в день кДж (ккал):

• від Одо 3 міс — 502 кДж (120 ккал);

• від 3 до 6 міс — 481 кДж (115 ккал);

• від 6 до 9 міс — 460 кДж (110 ккал);

• від 9 до 12 міс — 418 кДж (100 ккал).

Розрахунки потрібно проводити відповідно до енергетичної цінності продуктів дитячого харчування. Об’єм харчування ді­тей, маса тіла яких не відповідає нормі (гіпотрофія або паратро- фія) визначає лікар.

Режим харчування при змішаному вигодовуванні (як і при грудному) зберігається вільним, що встановлюється індивіду­ально за вимогою дитини з моменту народження.

При штучному вигодовуванні до 3 міс рекомендується году­вати дитину 7 разів на добу (через 3 год) з перервою 6 год уночі. Для дітей з 3—4 міс встановлюють режим годування 6 разів (че­рез 3,5 год) з перервою 7,5 год уночі.

З 5 міс, коли дітям уводять 1-ше підгодовування, харчуван­ня стає 5-разовим (через 4 год).

Підгодовування дитини при природному, змішаному та штучному вигодовуванні. Молочні суміші промислового виробництва

При грудному вигодовуванні дитині, яка нормально розвива­ється, можна до 4—5 міс у раціон харчування не вводити нія­ких харчових добавок. Коли у дитини спостерігаються відхи­лення від нормального розвитку (недостатнє збільшення маси тіла, ознаки рахіту, анемії тощо) або порушений харчовий статус матері (недостатня маса тіла, анемія, гіповітаміноз) та є підстави вважати, що її молоко неповноцінне, тоді рекомен­дують вводити підгодовування, але не раніше ніж з 3—3,5 міс (табл. 22). Водночас потребує корекції харчування матері, яка годує груддю.

Введення підгодовування — це відповідальний крок переве­дення дитини на нову форму харчування — від рідкої до більш густої їжі, яка відрізняється за смаком від звичайного грудно­го молока чи молочної суміші. Реакція дитини не завжди буває однозначно позитивною. Тому, перш за все, потрібно зробити правильний вибір продуктів щодо їх смакових та поживних якостей, безпеки та чистоти (виключити можливість бактері­ального чи іншого забруднення продуктів) і, нарешті, технічно правильно вводити їх до раціону дитини.

Соки та пюре, як і інші види підгодовування, потрібно вво­дити до раціону харчування малюків дуже обережно, не поспі­шаючи зі збільшенням їх об’єму та асортименту, дотримуючись принципу, поступової адаптації дитячого організму до кожного нового продукту.

Фруктовий або ягідний сік, який дають дитині вперше, не по­винен бути надто кислим або солодким. Потрібно обирати помір­но солодкі, кисло-солодкі соки без додавання цукру. Таку якість мають деякі сорти яблук, абрикосів, персиків, груш, черешні. Серед овочевих соків перевагу надають моркві та гарбузу.

Дітям з порушенням функцій системи травлення (кишкова колька тощо), бажано спочатку давати сік, розбавлений на 1/2 або 1/3 свіжою перевареною, остудженою водою.

На відміну від соків, плодоовочеві пюре мають більш густу консистенцію завдяки вмісту полісахаридів (крохмаль, пекти­ни) та харчовим волокнам.

Фруктове пюре є перехідною стравою підгодовування від рідкої їжі до густішої.

ПЕРШЕ ПІДГОДОВУВАННЯ при природному вигодовуван­ні рекомендують вводити з 5-го місяця, але деяким малюкам, за показаннями (в тому числі, при змішаному та штучному ви­годовуванні), можна починати з 4—4,5 місяців. Перевагу нада­ють ретельно перетертому овочевому пюре з додаванням 3 г олії на порцію (150 г). Підгодовування починають з малих порцій (5—10 г), збільшують щодня, доводячи до необхідного об’єму на одне годування, яке витісняє відповідне годування грудним молоком або молочною сумішшю.

ДРУГЕ ПІДГОДОВУВАННЯ — молочно-круп’яні каші, молочні каші з додаванням овочів і фруктів. За показаннями кашу варять на воді. Кашу вводять до раціону через 1—1,5 міс після першого підгодовування (з 6—6,5 місяців). Адаптовану кашу рекомендовано давати один раз на добу. Перевагу нада­ють кашам з кукурудзяної або гречаної крупи, а не з манної чи вівсяної, які містять клейковину (гліадин, глютен) і можуть провокувати у дітей, вразливих до цього рослинного білка, хво­робу, пов’язану з ферментною недостатністю травлення та по­рушенням усмоктування (целіакію). Пізніше можна давати й манну кашу, чергуючи її з кашами з інших круп.

Каші домашнього приготування досить одноманітні за асор­тиментом, складом компонентів і в них унаслідок тривалого термічного оброблення знижується вміст вітамінів. Тому пе­реваги мають сухі, особливо інстантні, каші промислового ви­робництва. Вживання каш, збагачених різноманітними нату­ральними фруктовими та іншими добавками, включаючи солі заліза та кальцію, є профілактикою анемії, гіповітамінозу, не­достатності кальцію, інших мінералів та мікроелементів.

ТРЕТЄ ПІДГОДОВУВАННЯ — кисломолочні продукти спе­ціального приготування для дитячого харчування. їх уводять до раціону з 7—8-го місяця. Можна використовувати вітамі­ні30ване молоко, збагачене білком. Рекомендують також сухі адаптовані молочні суміші, збагачені пробіотиками.

Поступово раціон харчування розширюють. З 6-го місяця ді­тям можна додавати в їжу по 5—10 г 10 % вершки, а також сир у вигляді молочно-сирної пасти або сирно-фруктового пюре. Ці високопоживні для дітей продукти можна готувати в домашніх умовах або використовувати готові страви промислового вироб­ництва.

З 5—7-го місяця до овочевого пюре, каші або сиру додають протертий жовток круто звареного курячого яйця (1/4), з 8-го місяця вводять м’ясо у вигляді ретельно перетертого (гомогені­30ваного) пюре, яке дають з овочевою стравою. З 9—10-го міся­ця можна включити до раціону харчування страви з риби (суп, пюре) з овочами.

М’ясо є джерелом повноцінного білка, солей заліза, калію та вітамінів групи В, але приготування м’ясного пюре в домашніх умовах — це досить складний процес, тому у деяких родинах малюк не завжди своєчасно і регулярно вживає цю страву. Ось чому надзвичайне значення має виготовлення таких продук­тів у промислових умовах. На сьогодні пюреподібні консерви з м’яса та риби на рослинній основі для підгодовування дітей ві­ком від 8 до 12 міс випускаються у широкому асортименті іно­земними компаніями (Голландії, Швейцарії, Австрії, Фінлян­дії тощо).