Харчування вагітних і матерів, які годують груддю

Вагітність, лактація, годування дитини груддю — це фізіоло­гічні стани організму жінки, які можуть порушуватись через незбалансоване харчування.

Порушення режиму харчування, його якісного і кількісно­го складу є причиною захворювань.

У вагітних розлади харчування призводять до розвитку ане­мії, гестозу, загрози переривання вагітності, відставання розви­тку плода, до виникнення захворювань і вад внутрішніх органів у майбутньої дитини. У матерів, які годують груддю — до гіпога- лактії, агалактії, розвитку анемії у матері та дитини, порушен­ням та відставанням у прибавках в масі тіла та росту малюка.

Під час вагітності і лактації збільшується витрата внутріш­ніх ресурсів організму жінки:

• на розвиток плода;

• на формування плаценти;

• підготовку молочних залоз до лактації;

• на пологи;

• на лактацію.

Тому є потреба в постійному поповненні цих витрат. У дру­гій половині вагітності у жінки накопичується жировий енерге­тичний запас, який використовується під час пологів і вигодо­вування малюка груддю. Тому в цей період у жінок енергетична цінність їжі повинна бути більше, ніж у не вагітних.

Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології АМН Украї­ни для здорових вагітних жінок і матерів, які годують дитину груддю, розроблені добові фізіологічні норми харчування, залежно від фізичного статусу, трудової діяльності, терміну ва­гітності та годування груддю.

У середньому калорійність для вагітних і жінок, які году­ють дитину груддю становить:

1. Перша половина вагітності — 10 467—12 560 кДж (2500— 3000 ккал);

2. Друга половина вагітності — 11 304—13 397 кДж(2700— 3200 ккал);

3. Матері, які годують дитину груддю — 12 560—14 653 кДж (3000—3500 ккал).

Але харчування повинно бути не тільки калорійним, а й збалансованим за вмістом білків, амінокислот, жирів, жирних кислот, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроеле­ментів. Тому добовий харчовий раціон збагачується якісними продуктами:

4. М’ясо — 100 г;

5. Риба — 100 г;

6. Яйце — 1 шт.;

7. Бобові — 100 г;

8. Молоко — 2 стакани;

9. Кефір, йогурт — 1 стакан;

10. Сир—100 г (м’який);

11. Твердий сир (негострий) — 20 г;

12. Різні овочі — 700—800 г;

13. Фрукти — 300—400 г;

14. Масло вершкове — 15 г;

15. Олія — 30 г;

16. Хліб пшеничний і житній — 250 г;

17. Різні крупи — 60 г.

М’ясо, молоко, сир, яйця, крупи, бобові є джерелом жиро­розчинних вітамінів Е, А, Б, вітамінів групи В, РР, багатьох мікроелементів, і в тому числі заліза.

Свіжі фрукти, овочі, городня зелень є джерелом вітаміну С, фолієвої кислоти, вітаміну К і каротинів.

Контролем правильного харчування вагітної є збільшення маси тіла під час вагітності:

18. 10 кг за період вагітності для жінок з середньою масою тіла;

19. 12—12,5 кг для жінок із зниженою масою тіла;

20. 5—6 кг для жінок з надмірною масою тіла.

Під час вагітності жінка повинна змінити режим харчуван­ня. Збільшена матка тисне на органи черевної порожнини, що ускладнює роботу шлунка і кишківника. Тому їжу треба спо­живати 5—6 разів на день невеликими порціями, особливо у другій половині вагітності.

Матері, які годують груддю, теж повинні споживати їжу частіше, що забезпечує ритмічність вироблення молока.

Питний режим збільшується, але не повинен бути надмір­ним. Вагітні за добу повинні випивати не більше ніж 1,5 л, ма­тері, які годують груддю — 2 л, з урахуванням молока, кефіру, води, чаю, фруктових соків, морсу, супу.

В їжу не потрібно додавати перець, прянощі, сіль. Краще сіль додавати під час споживання їжі, що є профілактикою на­бряків. Забороняється вживати натуральну каву, алкогольні напої.