Біологічні ритми. Їх вплив на стан дорослої людини

Біоритми — коливання, максимальні значення яких наступа­ють приблизно через рівномірні проміжки часу.

Класифікація біоритмів за частотою:

1. Ритми високої частоти — від часток секунд до 30 хв (осци­ляції на молекулярному рівні, ритми ЕЕГ, ЕКГ, дихання, пе­ристальтика кишківника і т.п.).

2. Ритм середньої частоти — від 30 хв до 28 год. До них від­носять ультрадіанні (до 20 год) та циркадіанні (20—28 год). Ві­домо понад 300 процесів в організмі, які змінюються з такою частотою (ритм добової активності, добові коливання концен­трації кортикостероїдів у крові, чутливість до гістаміну).

3. Мезоритми — до них відносять інфрадіанні (28 год — 6 діб) та циркамсептальні ритми (біля 7 діб).

4. Макроритми — з періодом від 20 діб до 1 року (типовий приклад — овуляторний цикл). Описані також «флісовські ритми»: ритм фізичної активності 123 доби, цикл емоційної ак­тивності (28 діб), цикл інтелектуальної активності (33 доби).

5. Мегаритми — з періодом у десятки і більше років (6-річні ко­ливання творчої активності, 11-річний ритм активності Сонця).

Циклічні процеси проходять на всіх рівнях організації жи­вих систем.

Є біоритми, які «працюють» за власного програмою росту і розвитку організму (інертні), і біоритми, які забезпечують життєдіяльність організму при дії факторів 30внішнього сере­довища (лабільні).

Велике значення для нашого організму має добовий ритм, пов’язаний з обертанням Землі навколо своєї осі. Помічено, що організм на одне і те ж навантаження реагує по-різному, залеж­но від періоду доби. Наприклад, печінка найменш «працездат­на» о 1—3-й год ночі, нирки о 17—19-й год і т.п. Температуру тіла рекомендують міряти вранці й о 18-й год. Артеріальний тиск має мінімальні показники вранці й опівночі, а максималь­ні о 16—20-й год. У першій половині дня (вранці) у багатьох людей спостерігається найсильніша збудливість кори головного мозку. Встановлено, що протягом доби в людей настає со­нливість о 9-, 13-й і 17-й год. Працездатність серця спадає при­близно о 13-й год та о 19-й год. М’я30ва сила також коливається протягом доби. Максимальні показники відзначаються о 5-, 12-, 16-, 20-, 24-й год, мінімальні — о 2-, 9-, 14-, 18- і 22-й год. Відомо, що навіть спортивні досягнення в ряді випадків «під­коряються» біоритмам. Найбільш ефективні тренування, що проводяться в період з 10-ї до 12-ї год і з 15-ї до 18-ї год.

Медичні огляди й обстеження краще проводити в «неспри­ятливі» години доби, коли знижуються компенсаторні можли­вості організму і легше виявити відхилення в стані здоров’я.

Наука про біологічні ритми має велике практичне значення для сучасної медицини. З’явилися нові поняття: хрономедици- на, хронодіагностика, хронопсія, хронопрофілактика, хроно- терапія, хронофармакологія.

Хрономедицина — це новий напрям у медицині, де врахову­ється фактор часу.

Хронопатологія — це порушення ритмічності в організмі з появою хвороби.

Хронотерапія — це лікування з урахуванням ритмів орга­нізму.

Ритм фізіологічної стійкості людини враховується при лі­куванні хворих. Так, майже всі хірургічні операції, за виклю­ченням екстрених, проводять у ранковий час. Не випадково лабораторні і рентгенологічні дослідження роблять переважно вранці.

Змістовий модуль 15.

ФІЗИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОЗНАКИ ГОТОВНОСТІ ДО СТАТЕВОГО ЖИТТЯ ТА РЕПРОДУКЦІЇ

• Статевий розвиток у підлітковий період.

• Основні показники фізичного та психічного розвитку жінок та чоловіків у зрілому віці.

• Роль та значення статевого життя.

Статевий розвиток у підлітковий період

Розвиток організму починається вже з моменту запліднення. Пік фізичного розвитку та статевого дозрівання (стан організ­му, здатного до репродукції) припадає на підлітковий вік. Вва­жають, що цей період починається приблизно з 10—12 років та продовжується до 18 років і більше. Це залежить від особливос­тей організму, крім того дівчата розвиваються значно раніше, ніж хлопці.

У підлітковому віці в організмі відбуваються зміни, які при­зводять до статевої, фізичної та психічної зрілості.

Першими вісниками статевого дозрівання можна вважати появу вторинних статевих ознак.

У хлопців помітно підвищується темп росту, збільшуються розміри статевого члена та яєчок, з’являється волосся на лобку, під пахвами, а вже пізніше — на обличчі. Відбувається мутація («ламка») голосу, у багатьох юнаків у цей період спостерігаєть­ся нагрубання та підвищення чутливості молочних залоз. Ак­тивізується діяльність потових і сальних залоз, що часто при­зводить до виникнення юнацьких вугрів.

У дівчат відбувається активний ріст кісток тазу й округлен­ня стегон, починається збільшення грудних залоз, ріст волосся на лобку і під пахвами.

У період статевого дозрівання також відбуваються зміни у репродуктивній системі. Статеві органи збільшуються в розмі­рах та виробляють особливі статеві клітини, з котрих може роз­винутися плід.

У хлопчиків ознакою статевого дозрівання є полюції — ви­ділення сперми із статевого члена.

У дівчат процес статевого дозрівання стає помітним тоді, коли збільшуються груди та з’являється менструація.

Збільшення грудей — одна з найважливіших змін, що від­бувається в жіночому організмі при статевому дозріванні. Встановлення нормального менструального циклу сприяє фі­зичному розвитку дівчини: 30внішні і внутрішні статеві органи досягають розмірів і форм дорослої жінки.

Усі ці зміни закінчуються в 17—18 років, і дівчата стають здатними до виношування і народження здорових дітей.