РІСТ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Лекція № 8-9

ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ В РІЗНІ ПЕРІОДИ ЖИТТЯ. ЗДОРОВ’Я БАТЬКІВ І РОЛЬ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї

ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ

Психічний розвиток дитини раннього віку

Взаємозв’я30к немовляти з матір’ю формується в декілька ета­пів і закладає фундамент майбутнього розвитку.

Встановлюються життєво важливі емоційні відносини між дитиною і дорослим, які характеризуються високою залежніс­тю, сильним почуттям. Перші реакції дитини у відповідь на турботу і любов матері закладають основу подальшого ставлен­ня дитини до своїх родичів, однолітків. Спираючись на дослі­дження вчених, були виділені 6 головних етапів психосоціаль- ного й емоційного розвитку малюка.

• Пристосування до навколишнього середовища і зацікав­леність ним (з народження до 3 міс). У перші тижні життя но­вонароджений прагне спокою, але вже починає сприймати світ, який його оточує. Діти користуються плачем, голосовими ре­акціями для встановлення зв’язків з довкіллям. На 3-му місяці життя діти починають слідкувати за рухами дорослих, пересу­ванням предметів, але поки що не вирізняють осіб, які найбіль­ше за них турбуються.

• Прояв позитивних емоцій (від 2 до 7 міс). З 2 міс діти ста­ють уважними і відрізняють близьких людей від чужих. Ма­люк починає сміятися, радіти, коли з ним рідна людина (часті­ше мати). Він реагує всім тілом на наближення до нього матері, батька.

• Розвиток комунікації (з 3 до 10 міс). Цей етап наклада­ється на попередній, малюк починає вести діалог з дорослими (діти починають аукати). Мати і дитя обмінюються поглядами, грають у коротку гру. Так само грає дитина з батьком, братами і сестрами.

• Поява постійного почуття «Я» (від 9 до 18 міс). Діти по­чинають себе обслуговувати і проявляють активність в емоцій­них відношеннях з батьком і матір’ю. У них з’являються нові емоції — діти бувають незадоволені, засмученні, веселі. Малюк починає відділяти себе від інших людей.

• Розвиток емоційної уяви (від 18 до 36 міс). Діти вже здат­ні до символічного 30браження, ігрової імітації і творенню внутрішніх образів людей, тварин, предметів. Вони пізнають світ завдяки символічній ігровій діяльності, уявляють себе в інших образах, імітують дії уявних героїв. Розвиваються со­ціальні емоції: співчуття, почуття провини тощо. Ці емоції по­єднуються з розширенням знань дітей про соціальні правила й обов’язки.

• Емоційне мислення — це базис розвитку фантазії, реа­лізму та самооцінки (від 30 до 48 міс). Відношення з доросли­ми стають партнерськими. Діти розуміють, чого чекає від них близька їм людина і залежно від цього можуть змінювати свою поведінку.

Теплі, міцні стосунки між дитиною і матір’ю ра30м з мов­ним спілкуванням сприяють інтелектуальному розвитку і на­буттю соціальних навичок.

У сім’ях, де батьки уважні до своєї дитини, чуйно реагують на вербальні сигнали дітей, малюки більш самостійні, добро­зичливі, добре розмовляють. Ставлення батьків до дитини по­винно мінятись з її віком, слід також змінювати ігрову діяль­ність з дитиною. Дитина поступово засвоює правила соціальної поведінки. На 2-му році життя у дітей формується поведінка, вони починають користуватися навичками, яких вони набули, спостерігаючи за батьками.

Порушення емоційних зв’язків

Такі порушення бувають пов’язані з поганим ставленням до ди­тини. Якщо дитина позбавлена ласки, любові, то це може нега­тивно позначатися на її житті в майбутньому.

Порушення емоційних зв’язків може бути спричинено ста­ном малюка, коли він часто хворіє, народився з низькою масою тіла, має знижені темпи росту.

Потенційно небезпечно поєднання двох причин: нездорово­го малюка і байдужої матері.

Малюки можуть потребувати особливого догляду. Це сліпі, глухі діти, а також діти з розладами центральної нервової сис­теми. У цих випадках батькам необхідна допомога соціальних робітників, лікарів, психологів.

Психічний розвиток дитини дошкільного віку

У дошкільному віці відбуваються інтенсивні фізичні процеси, розвиток мовлення.

Дитина швидко росте, укріплюються кістки, продовжуєть­ся розвиток, диференціація нервових клітин, процес мієлініза- ції. З розвитком мозку дитина краще починає корегувати своїм тілом. У дошкільнят продовжується розвиток моторики. З 2 до З років діти вчаться символічній репрезентації — замінюють конкретні предмети, людей, події символами, що допомагає ускладнювати процеси мислення і формує у дитини різні по­няття. Таким чином малюк може навчитися послідовно відтво­рювати події у часі.

Незважаючи на це, мислення дошкільнят має свої обме­ження, відрізняється конкретністю, егоцентризмом, незво­ротністю. Діти до 6 років фіксують увагу на стан предметів і явищ у даний момент, не розуміючи, що в природі предмети і явища трансформуються. У дітей виникають труднощі з кла­сифікацією об’єктів, послідовністю подій, поняттями часу і простору. У дошкільнят розвивається пам’ять. Відзначено, що пам’ять і вирішення задач у них відрізняються від анало­гічних здібностей у дорослих. Діти легко пізнають предмети, але їм важко щось згадати. Дітей до 6 років важко навчити прийомам організації, повторення матеріалу, але вони володі­ють прийомами запам’ятовування, що є основою пам’яті стар­ших дітей.

Рівень володіння мовою підвищується з віком. На розвиток мови впливають соціальні фактори. Інтонації, жести, культура мовлення пов’язанііз соціальним ікультурним рівнем сім’ї. Діти до 6 років можуть успішно навчатися іноземним мовам. Про­тягом дошкільного періоду діти поповнюють свій запас слів — кожен день по 2—3 слова. Розмовляючи з дитиною, читаючи їй книжки, розглядаючи ра30м з дитиною малюнки, батьки вчать її, як потрібно висловлювати свої думки, спілкуватися з інши­ми людьми.

Діти з 2-х років починають вирізняти свою стать. У батьків сформувалися відповідні стереотипи щодо різниці виховання хлопчика і дівчинки.

Рульова гра, гра із створенням різних ситуацій дає можли­вість удосконалювати мовні навички, розвивати фантазію. Гра допомагає дітям вибудовувати соціальні моделі, норми пове­дінки, розвиває мову.

Діти ростуть у родині. Любов, піклування і контроль з боку батьків є основою психосоціального розвитку дитини. Автори­тет батьків сприяє формуванню у дітей свідомої дисципліни і саморегуляції.

Психічний розвиток дитини шкільного віку

У період шкільного віку діти розвиваються фізично, продовжу­ється ріст, удосконалюється скелет, збільшуються і зміцню­ються м’язи. Головний мо30к в 7 років закінчує свій розвиток в цілому, після 7 років відзначається активне функціонування лобної частки. Моторна активність школярів, як у дорослих. Розумовий, психологічний розвиток не такий бурхливий як фі­зичний, діти ще не вміють стримувати свої бажання, що підви­щує ризик виникнення конфліктних ситуацій.

Дорослі повинні враховувати особливості дитячого мислен­ня. Діти шкільного віку є активними дослідниками, тому необ­хідно так будувати навчання і роботу з дітьми, щоб вони мали характер мандрівок з новими відкриттями. Самонавчання по­винно нести позитивне оцінювання успіхів дітей.

Позитивна оцінка навчальної діяльності стає оптимальною мотивацією навчання. Потрібно активувати дітей робити логіч­ні висновки, порівняння, аналізувати події, а не давати гото­ві тези і формули. Слід пам’ятати, що діти після 7 років вже можуть робити логічні висновки, проводити зворотні розумові операції, будувати гіпотези.

У цей період слід особливу увагу приділити ролі пам’яті. У дітей розвиваються такі розумові процеси, як створення аб­страктних образів, пошук та оброблення сценаріїв, інформації, повторення матеріалу.

У шкільному віці діти удосконалюють навички усного мов­лення, письма і читання, вчаться контролювати власне мислен­ня, пам’ять та свої дії.

Соціально культурні фактори, стосунки з батьками, вчите­лями й однолітками сприяють розвитку в дітей грамотності.

Для дітей початок шкільного навчання — це новий склад­ний етап в їхньому житті, що вимагає зміни поведінки. Бать­кам і вчителям потрібно не тільки контролювати виконання шкільних завдань, а й вчити дітей керувати своїми емоціями. Батьки повинні створити у дітей позитивну мотивацію навчан­ня, успіх якого залежить від культури і соціального середови­ща, де виховується дитина.