Індивідуальні завдання

Теми рефератів з курсу «Морське право»

1. Справа про рибні ресурси (Велика Британія ν Норвегії), 1951 р.

2. Справа про континентальний шельф Північного моря (1967-1969).

3. Справа про континентальний шельф Егейського моря (1976-1978).

4. Справа про делімітацію морського кордону в затоці Мен (Канада ν США), 1984 р.

5. Справа про делімітацію континентального шельфу в Середземному морі

(Лівійська Арабська Джамахерия ν Тунісу), 1982 р.

6. Справа про делімітацію континентального шельфу в Середземному морі

(Лівійська Арабська Джамахерия ν Мальти), 1985 р.

7. Справа про делімітацію на морі та територіальних питань

(Бахрейн ν Катару), 1995 р.

8. Справа про розмежування континентального шельфу

між Великою Британією та Францією в протоці Ла-Манш (1977 р.).

9. Справа про розмежування континентального шельфу в Чорному морі

(Україна ν Румунії), 2009 р.

10. Справа щодо спору відносно протоки Джохор (Малайзия ν Сінгапуру).

11. Справа про протоку Корфу.

12. Справи щодо морської делімітації в районі острова Ян-Майєн.

13. ITLOS. Справа № 1 т/х „SAIGA” (Сан-Вісент і Гренадіни проти Гвінеї).

14. ITLOS. Справа № 2 т/х „SAIGA” (Сан-Вісент і Гренадіни проти Гвінеї).

15. ITLOS. Справа № 5 т/х „CAMOUCO” (Панама проти Франції).

16. ITLOS. Справа № 6 т/х „MONTE CONFURCO”

(Сейшельські острови проти Франції).

17. ITLOS. Справа № 8 т/х „GRAND PRINCE” (Беліз проти Франції).

18. ITLOS. Справа № 9 т/х „CHAISIRI REEFER-2” (Панама проти Ємену).

19. ITLOS. Справа № 11 т/х „VOLGA” (Російська Федерація проти Австралії)

20. Україна – морська держава

21. Міжнародні морські організації

22. Проведення дізнання на судні, що знаходиться в морі

23. Нотаріальні повноваження капітану морського торговельного судна

24. Міжнародно-правові стандарти та практика розслідування

аварії або інциденту на морі

25. Роль капітана при зборі доказів на судні щодо виникнення морських вимог

26. Класифікація, розслідування та облік аварійних випадків із суднами

27. Конвенція з охорони людського життя на морі (SOLAS 74)

28. Конвенція з підготовки та дипломуванню моряків і несенню вахти (STCW 78/95)

29. Міжнародно-правовий режим протидії забрудненню морського середовища

30. Міжнародно-правовий режим протидії протиправній морській діяльності

31. Кодекс щодо охорони суден і портових споруд (ISPS Code)

32. Організаційно-правові засади діяльності класифікаційних товариств.

МАКО (IACS)

33. Правова кваліфікація правопорушень, що сталися в сфері морської діяльності

34. Правовий режим посередницької діяльності в сфері морського транспорту

35. Конвенція щодо полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року

Характеристика отрасли права и отрасли законодательства

Морское право: предмет и метод правового регулирования;

система отрасли права и отрасли законодательства

Один из самых известных и авторитетных современных авторов в области морского права Д. Коломбос – не делает различий между морским правом и международным морским правом [Черкес_2004, 191].

По нашему (М.Е. Черкес) мнению следует отличать морское право от международного морского права. Первое является внутренним правом конкретного государства, внутригосударственным правом. Оно основано на внутригосударственных актах и регламентирует статус и порядок пользования внутренними и территориальными водами (территориальным морем), а также принадлежащими государству морскими и речными судами. Второе – основано исключительно на нормах международного права и регламентирует поведение государств за пределами государственной территории. Обе правовые системы тесно связаны друг с другом, и морское право не может быть воспринято в отрыве от международного права, поскольку в большей своей части является имплементацией последнего во внутреннее право государства [Черкес_2004, 193 - 194].

Международное морское право – это отрасль современного международного права, которая представляет собой совокупность принципов и норм, устанавливающих правовой статус и режим морских пространств и регулирующих отношения между субъектами международного права в связи с их деятельностью в Мировом океане [Тункин_1994, 383].

Международное морское право – отрасль международного права – совокупность международно-правовых принципов и норм, регулирующих отношения субъектов международного права, связанные с деятельностью по использованию Мирового океана

[Колосов_Кривчикова_2000, 522].

Морское право можно определить как институт международного права, регулирующий отношения между государствами и другими субъектами международного права о морском судоходстве, о статусе и порядке использования и охраны морских пространств, в том числе континентального шельфа, морского дна и их природных ресурсов

[Черкес_2004, 192].

Предметом правового регулирования международного морского права является статус морских пространств: внутренних морских вод, территориального и открытого моря, континентального шельфа, морского дна, экономической зоны и пользование ими, прежде всего – морское судоходство [Черкес_2004, 194].

М е ж д у н а р о д н о е м о р с к о е п р а в о:

отрасль международного права;

система принципов и норм права,

регулирующих отношения субъектов международного права,

связанные с деятельностью в морских пространствах.

Л И Т Е Р А Т У Р А

Колосов_Кривчикова_2000 Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов,

Э.С. Кривчикова. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 720с.

Тункин_1994 Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина.–М.: Юрид. лит., 1994.–512 с.

Черкес_2004 Черкес М.Ю. Міжнародне право: Навчальний посібник. – Одеса:

Юридична література, 2004. – 384 с. Рос. мовою.

Морская деятельность: определение понятия

Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року:

ПКМУ від 7.10. 2009 р. № 1307

Формування і реалізація ефективної державної морської політики сприятиме подальшому посиленню позицій України як морської держави, створенню сприятливих умов для досягнення цілей та розв’язанню завдань з розвитку морської діяльності.

Терміни, що вживаються у цій Морській доктрині, мають таке значення:

Державна морська політика – система врегульованих зовнішніх та внутрішніх суспільних відносин, що виникають у процесі провадження морської діяльності, реалізації національних інтересів України у цій сфері;

Морська діяльність - використання ресурсів Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах Світового океану на користь України шляхом провадження діяльності: морської господарської (ефективної і безпечної); військово-морської (сталої); пов’язаної з охороною державного кордону на морі.

Морська господарська (морегосподарська) діяльність – процес отримання вигоди від використання ресурсів Світового океану (Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах) для задоволення потреб людини і суспільства та відтворення (розширеного) потенціалу Світового океану (природно-ресурсного).

Військово-морська діяльність – складова морської діяльності, спрямована на:

= захист національних інтересів України,

= реалізацію пріоритетів діяльності у сфері вивчення, освоєння та використання Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районах Світового океану в інтересах оборони держави та її безпеки;

Торговельне судноплавство – діяльність, пов’язана з використанням морських і річкових суден змішаного плавання („річка-море”) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і почти, рибних та інших морських промислів, розвідкою та видобуванням корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладенням кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Морський потенціал України – сукупність природних ресурсів і надбань людини, які використовуються в процесі провадження морської діяльності в інтересах Українського народу в галузі морського транспорту, суднобудування, судноремонту та рибного господарства, наукової та експериментально-дослідної бази і система підготовки та перепідготовки фахівців для морської галузі всієї світової спільноти, Військово-Морських Збройних Сил України і Морської охорони Держприкордонслужби;