Кооператив

Це організація, яка добровільно створена власниками, зацікавленими у спільному веденні господарської або іншої діяльності на основі майна, і функціонує на засадах самостійності, самоуправління та самофінансування, а також матеріальної зацікавленості членів кооперативу і найповнішого поєднання їхніх інтересів з інтересами колективу та суспільства.

Кооператив діє на правах юридичної особи, демократично управляється його членами. Членами кооперативу можуть бути: індивідуальні підприємці, фермери, підприємства, товариства та ін. Вони утворюють кооператив, що не має статутного фонду. Об'єднання здійснюється на добровільних засадах, і мотивом для цього є економічні проблеми, які вони можуть розв'язати, лише спільно працюючи.

Кооператив створюється та регулює свої відносини з іншими суб'єктами на засадах, передбачених Господарським кодексом України, Законами України "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про кооперацію" і здійснює діяльність на основі статуту. Він має назву, розрахунковий рахунок у банку та печатку.

Відповідно до ст. 80 Господарського кодексу, в Україні передбачались такі суб'єкти господарювання: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.

Повне товариство

Його особливість полягає в тому, що всі учасники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Відносини між учасниками регулює установчий договір, в якому зазначено розмір частки (паю) кожного учасника (засновника), розмір, склад і порядок внесення вкладу в товариства, регламентована участь кожного у справах товариства. Перевага цієї форми господарювання - нескладність у створенні та високі можливості для залучення інвестицій.

Командитне товариство

Воно поєднує ознаки повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю, де один або кілька учасників (засновників) несуть повну відповідальність за результати його господарської діяльності, а решта учасників відповідають лише своєю часткою (паєм).

З метою підвищення ефективності виробництва підприємства можуть на добровільних засадах створювати об’єднання з правом юридичної особи як особливу організаційну форму діяльності, що забезпечує зручніші й ефективніші зв’язки між ними порівняно зі звичайними договорами чи угодами.

Підприємства на певних умовах залежно від їх економічних інтересів, спеціалізації і мети можуть об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству. Саме ці фактори переважно визначають і вид об’єднань, їх структуру і функції.

Зокрема, підприємства можуть об’єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни тощо за галузевим, територіальним або іншими принципами, зберігаючи при цьому права юридичної особи.

Асоціації - це договірні об’єднання з найбільш м’якими внутрішніми зв’язками. Головною функцією їх є постійна координація господарської діяльності підприємств-учасників без втручання в їх виробничу чи комерційну діяльність. Наприклад, асоціація селянських (фермерських) господарств, яка розробляє рекомендації щодо координації спільної діяльності, надає фермерам юридичну допомогу тощо. На асоціативних засадах працюють виробничі і науково-виробничі системи.

Корпорації також є договірними об’єднаннями. Порівняно з асоціаціями вони мають більш жорсткі внутрішні зв’язки. Підприємства-учасники, поєднуючи свої виробничі, комерційні, а за необхідності і наукові інтереси, делегують окремі повноваження об’єднанню, надаючи йому право централізованого регулювання їх діяльності у певних межах. Можуть централізуватися такі, наприклад, функції, як збут продукції, матеріально-технічне постачання, ціноутворення, виконання проектних робіт, певна частина маркетингової діяльності та ін.

Консорціуми - це статутні тимчасові об’єднання промислового і банківського капіталу, що створюються для досягнення певної мети.

Концерни є також статутними об’єднаннями. До їх складу можуть входити різнопрофільні підприємства - промисловості, транспорту, торгівлі, банків, наукових організацій тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.