1.3.2 Основні заходи щодо поліпшення якості електричної енергії.

Як зазначалося вище, відхилення параметрів електричної енергії від установлених стандартів погіршуєють умови експлуатації електроустаткування системи та споживачів і може призвести до народногосподарських збитків.

Для забезпечення показників якості електроенергії за частотою і напругою необхідно виконати такі умови:

• по-перше, наявна активна потужність повинна бути достатньою для покриття всього активного навантаження споживачів і втрат активної потужності в мережах при номінальній напрузі та частоті;

• по-друге, наявна реактивна потужність генераторів та інших компенсуючих засобів енергосистеми і споживачів повинна бути достатньою для покриття реактивного навантаження енергосистеми івтрат реактивної потужності в мережах при нормальній напрузі та частоті;

• по-третє, розподіл наявної реактивної потужності генераторів та інших компенсуючих засобів в енергосистемі повинен бути таким, щоб реактивне навантаження всіх споживачів разом із втратами реактивної потужності в мережах здебільшого було покрите.

Недотримання цих умов веде до зниження частоти і напруги в мережах енергосистеми.

1.3.3 Підвищення надійності електропостачання.

Особливу увагу необхідно приділяти електропостачанню сільськогосподарських споживачів першої категорії - тваринницьких комплексів, птахофабрик, великих тепличних комбінатів та інших об'єктів, відключення яких призводить до хвороб і навіть загибелі тварин, птиці, рослин і великого матеріального збитку. Досвід показує, що навіть подвійне живлення об'єктів від різних підстанцій не забезпечує необхідної надійності постачання. Тому такі об'єкти повинні мати невеликі дизельні резервні електростанції (бажано з автоматичним пуском), від яких можна живити найбільш відповідальні електроприймачі, щоб у такий спосіб звести до мінімуму збиток від вимикання основного живлення. Забезпечення високої надійності електропостачання може бути досягнуте шляхом удосконалення експлуатації розподільних електричних мереж, поліпшення їхнього технічного стану при одночасному підвищенні продуктивності праці обслуговуючого персоналу.

Радикальне рішення проблеми надійності сільських електричних мереж - заміна повітряних ліній електропередачі підземними кабельними. Ці лінії приблизно при тій же вартості на порядок надійніші, прокладання їх цілком механізоване, не потребує деревини або залізобетону на опори і, крім того, вони не заважають виконанню сільськогосподарських робіт на полях.

В останні роки енергозабезпечувальними організаціями здійснюються такі організаційно-технічні заходи щодо підвищення надійності електропостачання сільських споживачів:

• підвищення надійності повітряних ліній шляхом скорочення протяжності ліній 10 кВ, збільшення кількості відхідних від трансформаторних підстанцій 35-110 кВ ліній до п'яти-шести, будівництва повітряних ліній 6-20 кВ для здійснення резервного живлення споживачів;

• підвищення надійності трансформаторних підстанцій шляхом забезпечення резервним живленням, створення двотрансформаторних підстанцій, заміна перевантажених трансформаторів на підстанціях 35-110 і 6-20/0,4 кВ;

• впровадження автоматизації і телемеханізації розподільних мереж - секціонування ліній 6-20 кВ масляними вимикачами і автоматичними віддільниками й оснащення їх пристроями АПВ і АВР;

• впровадження диспетчеризації - створення й устаткування диспетчерських пунктів, обслуговування електромереж шляхом створення бригад централізованого ремонту, оперативно-експлуатаційних бригад і оперативно-виїзних бригад.

Здійснення цих заходів, спрямованих на підвищення надійності електропостачання сільського господарства, дозволить істотно знизити аварійність і кількість пошкоджень у розподільних мережах, підвищити рівень технічного стану мереж, зменшити збиток від перерв в електропостачанні.

У процесі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва різко зростає споживання електроенергії. Отже, ставляться і нові завдання з підвищення раціонального її використання. Подальше збільшення споживання електроенергії на сільськогосподарських підприємствах необхідно здійснювати так, щоб знизити її витрату в розрахунку на одиницю виробленої продукції. Для цього треба не тільки правильно вибирати потужність застосовуваного електроустаткування, але й домагатися оптимального режиму його роботи.

Електроенергія в господарствах агропромислового комплексу в основному витрачається на виробничі потреби (-80%) і, у зв'язку з її подорожчанням, істотно впливає на собівартість продукції, що випускається.

З метою підвищення рентабельності виробництва й економії електроенергії необхідно сприяти максимальному використанню виробничих потужностей технологічного устаткування, що нерозривно пов'язане і з поліпшенням використання енергетичного устаткування (асинхронних двигунів, трансформаторів тощо). Для цього розробляють і здійснюють організаційно-технічні заходи щодо економії всіх енергоресурсів.

Питання для самоконтролю

3. Що означає поняття «енергозбереження»?

4. Які паливно-енергетичні ресурси використовуються в Україні?

5. Яка основна мета енергетичного менеджменту?

6. Класифікація електростанцій.

7. Зміна динаміки потужностей роботи електростанцій за останні 15 років.

8. Як оцінюється и чим нормується якість електричної енергії?

9. Вплив якості електроенергії на роботу електрообладнання.

10. Методи підвищення надійності електропостачання.

Якість електроенергії в її приймачах нормується ГОСТом 13109-97, ДСТУ3465-96 та ДСТУ3466-96 і стосується частоти, напруги, несиметрії напруг і несинусоїдності форми кривої напруги.