Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций_Теория организаций.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.88 Mб
Скачать

5. Особливості мотивації групи.

Індивідуальна мотивація не співпадає з мотивацією групи, не дивлячись навіть на те, що групи створюються із окремих людей. На мотиваційну структуру групи впливають: вид діяльності, рівень згуртованості, спрямованості на роботу, мораль, причини створення групи, мотиви, які її об’єднують. Якщо виділити мотиви групи по рівню їх інтенсивності, одержимо наступну картину ( рис.14.4 ).

Перший рівень (найбільш слабкі групові мотиви): випадок, тиск, збіг інтересів, неусвідомлювані об’єднання.

Другий рівень Мотиви більш сильні чим на першому рівні. Спільні уявлення на емоційному основі: ненависть, любов, інтереси і т.д.

Третій рівень Мотиви більш інтенсивні, ніж на другому рівні. Солідарність, прагнення до безпеки, створення груп із страху, натовп із сильним лідером, погодження.

Четвертий рівень Групові мотиви підсилюються ще більше. Прагнення до перемоги в конкуренції з іншими, гордість за колектив, належність до престижних груп, дух боротьби.

П'ятий рівень Самі сильні групові мотиви. Прагнення до мети, яке відчувають всі члени групи. Дух першопроходців, прагнення до свободи, вдосконалення успіху.

Як видно із піраміди мотивів групи, її згуртованість підсилюється з першого до п’ятого рівня. Якщо група зустрічає суперника, стикається з опором і викликом – вона згуртовується при сильних мотивах. І навпаки, якщо група недостатньо мотивована, з’являються симптоми розпаду.

більша

менша

Спільна

мета

Гордість за ко-

лектив, “Груповий

егоїзм”, дух боротьби, прагнення до перемоги в конкуренції

Колективний дух, групова ненависть, групові схильності,норми, групова солідарність

Створення колективу (пари)

Збіг інтересів, тиск, вторинні групи і т.п.

Рис. 3. Ієрархія мотивів групи

При створені групи вирішальну роль відіграють особисті мотиви. Кожна людина, яка знаходиться в групі, шукає свою користь. Якщо група виправдовує очікування людей, об’єднуючі сили зростають. Якщо те, що дає людині група, можна одержати і самостійно, почуття належності до групи послаблюється. Людина може деякий час залишатися в групі через подяку, звичку, солідарність, але це не є достатньою мотивацією. Якщо ж особисті потреби при вступі в групу залишаються незадоволеними, то початкова мотивація може обернутися антипатією і ненавистю.

6. Дії менеджерів по згуртуванню колективу.

  1. Необхідно відбирати в групу людей із подібними точками зору, перевагами, смаками, тому що робітники із однаковими характеристиками мають більше шансів встановити дружні відносини і відчувають потяг до тих, хто має одинакові з ними чи близькі національність, освіту, систему поглядів на життя.

  2. Розташовуйте робочі місця учасників групи поруч, це також збільшує ймовірність згуртування колективу. Ймовірність спілкування між робітниками залежить від відстані між їх робочими місцями (рис. 14.5).

Ймовірність спілкування (%)

Відстань між робочими місцями (м)

Рис. 4. Залежність спілкування між людьми від відстані між їх робочими місцями

Якщо люди працюють на відстані 10 метрів, ймовірність їх спілкування між собою хоча б один раз за неділю дорівнює 10%, проти 25%, якщо відстань - 5 метрів.

  1. Частіше збирайте групу разом, розвивайте почуття належності до групи, активно залучайте робітників до участі в загальних заходах.

  2. Широко практикуйте участь всіх членів групи в прийнятті рішень, тому що можливість впливати на спільні процеси розвивають у робітників позитивне сприйняття колективу.

  3. Визначайте перед групою спільні цілі, які реальні для досягнення, конкретні, співпадають з особистими інтересами кожного. Якщо робітники групи вирішують індивідуальні завдання, колективна мотивація може бути послабленою.

  4. Підсилюйте довіру учасників групи між собою, потурбуйтесь про те, щоб належність до групи несла радість, викликала можливість групі досягти успіху: поставити перед нею достатньо складну проблему, організувати її вирішення і заохотити за це робітників.

  5. Розвивайте здоровий колективізм, взаємну довіру і солідарність, доброзичливість, прагнення до пошуку компромісу. Не допускайте розвитку емоційної напруги у відносинах, при виникненні конфліктних ситуацій конструктивно їх вирішуйте.

  6. Захищайте і підтримуйте робітників з недостатньо високою самооцінкою, стримуйте прагнення надто активних співробітників до домінування і пригноблення більш скромних колег.