2. Матрична форма організації
Ґрунтується на двох поєднаних критеріях структуризации. Основа матричної організаційної структури - група функціональних відділів. Низка груп, що займаються продуктом, або тимчасові відділи тоді накладаються на відділи функціональні. Працівники створеної матриці є одночасно членами функціонального відділу й однієї або кількох проектних груп.
Матричний проект показано на рис. 4. Як бачимо, наверху організації є функціональні одиниці, якими керують віце-президенти з питань інженерії, виробництва, фінансів та маркетингу. Кожен із цих менеджерів має декілька підлеглих. По вертикалі організації є певна кількість посад - менеджерів проекту. Кожен менеджер є головою проектної групи, що складається з представників або працівників функціональних підрозділів. Зауважте, що матриця відображає складну структуру субординації - будь-яка особа звітує як функціональному керівнику, так і одному або кільком менеджерам проекту.
Рис.4. Матрична організація.
Кожну проектну групу або команду створюють для окремого проекту або програми. Наприклад, компанія хоче налагодити виробництво нового продукту. Для цього представників вибирають із кожної функціональної ділянки, щоб вони працювали над новим проектом як команда, однак вони також зберігають членство в першій функціональній групі. Ford використав цей підхід для створення популярного автомобіля Taurus. Він сформував групу Team Taurus із проектувальників, інженерів, спеціалістів з виробництва, спеціалістів з маркетингу та інших експертів з різних відділів компанії. Робота цієї групи дала змогу випустити дуже популярний виріб на ринок щонайменше роком швидше, ніж у разі застосування філіального підходу.
Тема 10. Технології управління організацією
1. Поняття функції менеджменту. Класифікація і характеристика функцій менеджменту
Функції менеджменту відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Вони спрямовані на вирішення специфічних проблем, які виникають в процесі функціонування будь-якої організації. Так, наприклад, задача визначення основних напрямів та пропорцій розвитку виробництва з урахуванням наявних матеріальних, фінансових та трудових ресурсів вирішується шляхом реалізації функції планування; задача перевірки діяльності будь-якого структурного підрозділу або роботи окремого працівника реалізується через функцію контролю; задача налагодження зв’язків між окремими підрозділами організації вирішується шляхом реалізації функції організування. Таким чином, зміст кожної функції менеджменту визначається специфікою задач, які вирішуються.
Функції менеджменту, як спеціалізовані види управлінської діяльності, виникли в результаті розподілу та спеціалізації праці. Єдиний процес управління розділяється на спеціалізовані функції з метою закріплення окремих видів робіт за виконавцями і тим самим упорядкування процесу управління. Функції відображають конкретний зміст управлінської діяльності як самого менеджера, так і апарату управління, характеризують цей вид діяльності.
Слово “функція” – від латинського functio, що в перекладі українською мовою означає виконання, коло діяльності, призначення, обов’язок тощо
Функції менеджменту – це відносно відокремлені напрями управлінської діяльності; сукупність дій і операцій, які здійснюються з метою узгодження спільної діяльності працівників організації у процесі досягнення її цілей [2, 11].
Існують різноманітні класифікації функцій менеджменту.
За місцем в управлінні (за ступенем вияву функції в управлінській діяльності) функції менеджменту поділяють на:
загальні (основні), які беруть учать у будь-яких управлінських процесах;
конкретні (часткові, спеціальні), за допомогою яких здійснюються лише певні управлінські процеси.
Слід зазначити, що в наш час в управлінській науці виокремлюють від чотирьох до п’ятнадцяти загальних функцій менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль, визначення цілей, прогнозування, регулювання, координування, облік діяльності, аналіз діяльності, прийняття і реалізація управлінських рішень тощо.
Планування - це вид управлінської діяльності, який спрямований на визначення цілей та майбутнього стану організації.
Організація - це вид управлінської діяльності, спрямований на формування структури управління організацією, встановлення в ній системи зв’язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення поставлений цілей.
Мотивація - це вид управлінської діяльності, спрямований на спонукання працівників до діяльності, що забезпечує досягнення визначених цілей організації.
Контроль - це вид управлінської діяльності, спрямований на забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів її діяльності [9].
Регулювання – це вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі через розробку і впровадження керуючою системою відповідних заходів.
В наступних розділах ці функції менеджменту будуть розглянуті більш детальніше.
Загальним функціям менеджменту притаманні наступні риси:
визначають лише вид управлінської діяльності незалежно від місця її прояву;
властиві управлінню будь-якою організацією;
здійснюються в будь-якій виробничій системі і на кожному рівні управління;
поділяють зміст управлінської діяльності на види робіт за ознакою послідовності їх виконання у часі;
відносно самостійні і в той же час взаємодіють.
Конкретна функція менеджменту – це функція, яку виокремлено відповідно до завдань управління діяльністю організації, або до конкретних стадій виробничого процесу, або за спрямованістю на конкретні чинники виробництва [10].
Конкретні функції впливають не на все виробництво, а на окремі його частини. Крім того, кожна конкретна функція управління в організації є комплексною по змісту і включає в себе загальні функції. Конкретні функції характерні певним об’єктам управління, а їх обсяг, зміст і кількість залежать від величини об’єкта управління, виду його діяльності та галузевої приналежності.
Конкретні функції класифікують за кількома ознаками [5]:
за процесами управління
управління постачальницькою діяльністю;
управління основним виробництвом;
управління допоміжним виробництвом;
управління патентно-ліцензійною діяльністю;
управління капітальним будівництвом;
управління збутовою діяльністю;
управління зовнішньоекономічною діяльністю тощо;
за об’єктами управління
управління підприємством;
управління відділом;
управління цехом;
управління дільницею;
управління бригадою тощо;
за елементами виробничо-господарської діяльності
управління працею;
управління предметами та знаряддями праці;
управління інформацією;
управління технологією тощо.
Для підприємств промисловості характерними є наступні конкретні функції: перспективне і поточне техніко-економічне планування діяльності, оперативне управління основним виробництвом, управління допоміжним виробництвом, управління матеріально-технічним забезпеченням, управління збутом продукції, управління маркетингом, управління технічною підготовкою виробництва, управління якістю продукції, управління технологічними процесами, управління стандартизацією продукції, управління гарантійним ремонтом і обслуговуванням продукції, управління витратами і ресурсами, управління продуктивністю праці, управління працею та мотивацією діяльності персоналу, управління капітальним будівництвом, ремонтом будівель і споруд, управління персоналом, управління творчою діяльністю персоналу, управління соціальним розвитком колективу підприємства, управління охороною навколишнього середовища, управління фінансами, управління обліком і звітністю, управління розвитком виробництва і управлінської діяльності, управління діловодством, управління інформаційним забезпеченням управлінської діяльності, управління правовим забезпеченням управлінської діяльності, управління технічним оснащенням управлінської діяльності.
При управлінні НДДКР (інноваціями) реалізуються наступні конкретні функції управління: організація інноваційного процесу, вибір і реалізація стратегії НДДКР, оптимальний розподіл ресурсів на НДДКР, упровадження та захист результатів НДДКР.
Реалізація функції “управління маркетингом” включає: організацію збору і обробку маркетингової інформації, вибір цільових ринків та їх сегментування, визначення цін на продукцію підприємства, забезпечення розробки нових видів продукції, створення фірмових знаків, організацію індивідуальних продаж, управління рекламою, розробку способів просування товару до споживачів, організацію виставок, формування стосунків між фірмою та споживачами, організацію обслуговування споживачів, виявлення каналів збуту продукції, планування і аналіз маркетингової діяльності, правове забезпечення маркетингової діяльності, загальне керівництво маркетингом.
Реалізація функції “управління фінансовою діяльністю підприємства” включає: придбання та використання фінансових ресурсів, управління ліквідністю, структурування капіталу та майна, управління оборотними засобами, фінансове планування та фінансовий контроль.
В цілому область діяльності, яка називається менеджментом фірми, може бути розділена на окремі функції, що зосереджені в трьох основних групах:
загальне управління (встановлення нормативних вимог і політики управління, політики інновацій, планування, організація роботи, мотивація, координація, контроль, відповідальність);
управління структурою підприємства (його створення, предмет діяльності, правові форми, зв'язки з іншими підприємствами, територіальні питання, організація, реконструкція, ліквідація);
конкретні області управління (маркетинг, НДДКР, виробництво, кадри, фінанси, основні фонди).
Реалізація будь-яких конкретних функцій здійснюється шляхом застосування основних функцій.
Усі функції мають дві спільні характеристики:
вони потребують прийняття рішення;
для їх здійснення потрібна комунікація, тобто обмін інформацією.
Будь-яка функція включає в себе збір інформації, її переробку, розробку рішення і доведення їх до виконавців. Процеси інформаційного обміну інколи називають “зв’язковими” у системі менеджменту організації.