1. Бюрократичні (механістичні) осу.

2. Адаптивні (органічні) ОСУ.

1. Бюрократичні (механістичні) осу

Першим видом управлінських структур була так звана «бюрокра­тія». Концепція бюрократії вперше була сформульована німецьким соціологом Максом Вебером. Теорія Вебера не мала опису конкретних організацій, він пропонував бюрократію скоріше як нормативну модель, ідеал, до якого має прагнути організація. Вебер називав цю структуру раціональною, оскільки передбача­ється, що рішення, які приймаються, мають об'єктивний характер. Він припускав, що особисті примхи власників організації та її співробітни­ків не мають суперечити цілям організації.

Бюрократія - тип організації, для якої характерний високий ступінь розподілу праці, чітка управлінська ієрархія, правила та стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму робітників, які будуються на його компетентності.

За Вебером ідеальна бюрократія має 5 наступних основних характеристик:

1. високий ступінь розподілу праці - кожна операція повинна виконуватися спеціалістом;

2. чітка управлінська ієрархія - кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому;

3. численні правила, стандарти та показники оцінки роботи - організація повинна розробити та встановити певний набір правил та стандартів, аби гарантувати певну єдність виконання робіт;

4. "дух формальної безособовості" - менеджери повинні управляти бізнесом за відсутності симпатій та переваг щодо окремих робітників;

5. підбір кадрів в організації має здійснюватися виключно за діловими та професійними якостями кожного співробітника.

Бюрократію часто називають класичною або традиційною організаційною структурою тому, що більшість сучасних організацій являють собою варіанти бюрократії. Причина такого довгого та широкомасш­табного використання бюрократичної структури полягає в тому, що її характеристики ще й досі достатньо добре підходять для більшості промислових фірм, організацій сфери послуг і всіх видів державних уста­нов.

Бюрократичні структури називають механістичними (проблема розбивається на багато дрібних, по окремих спеціальностях, узгоджується).

Механістичні організації – це організації, які використовують формальні правила і процедури в роботі, централізоване прийняття рішень, вузько визначену відповідальність в трудових процесах і жорстку ієрархію влади.

Такий тип ОСУ є доцільним, якщо зовнішнє середовище є простим і статичним, якщо мета проста, праця вимірюється, влада керівника визнається працівниками законною. Наприклад, завод конвеєрного типу, завод-автомат тощо.

Позитивні сторони бюрократичних осу:

1. добре зарекомендували себе в стабільних, незмінних умовах;

2. проблеми і задачі, з якими має справу організація, поділяються на безліч дрібних, які доручаються для виконання окремим підрозділам, спеціалістам;

3. кожен підрозділ виконає свою задачу відособлено від задач організації в цілому;

4. права і обов’язки кожного спеціаліста детально, жорстко визначені і не змінюються;

5. зв’язки між підрозділами, які перебувають на одному рівні управління, здійснюються через вище керівництво;

6. заохочується сумлінність.

Негативні характеристики бюрократії:

1. перебільшення вагомості стандартизованих правил, процедур і норм;

2. організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі питання та проблеми, що виникають, вирішуються тільки виходячи з прецедентів. Клієнти відчувають неадекватну реакцію на свої потреби, тому що їхні проблеми вирішують відповідно до правил і норм. Співробітники бюрократичних структур, захищаючи себе, посилаються на існуючі правила та інструкції, тому їх не можна покарати, бо вони діють згідно з інструкцією;

3. нездатність вчасно реагувати на зовнішнє середовище, яка по­трібна для ефективного функціонування організації;

4. сковується ініціатива, знижується активність працівників;

5. бюрократизм нищить здатність організації до впровадження нововведень, активного розвитку по шляху реформ.