Запитання.

Чи кожна людина, що проживає в державі, має статус громадянина?

( робота з документом – Законом України « Про громадянство України»)

Громадянство - це стійкий правовий зв'язок особи з конкретною державою, який знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах і обов'язках.

Громадянство є найпоширенішою формою відносин між особою і державою, що характерна для держав з республіканською формою правління. У монархічних державах існує підданство - це форма відносин між особою і монархічною державою. Існують особи, які у правовому відношенні не пов'язані з жодною державою; це особи без громадянства - апатриди. Трапляються також випадки, що особа одночасно є громадянином двох (біпатрид) або декількох держав.

Громадянство України регулюється Конституцією України (Ст.4), Законом «Про громадянство України» (1991 р.) та іншими законодавчими актами. Громадянство України підтверджується офіційним документом, яким є паспорт, у військовослужбовців – військова книжка, а у дітей віком до шістнадцяти років - свідоцтво про народження. Громадянином України можна бути за народженням, за походженням, через прийняття до громадянства України. Щоб стати громадянином України, іноземній особі потрібно відмовитися від іноземного громадянства, постійно проживати в Україні протягом п'яти років, володіти українською мовою та визнавати і дотримуватися Конституції України.

Домашнє завдання

Підручник «Людина і світ» Підручник «Людина і світ» Назаренко Н.В. та ін.. Харків, 2012 С.4-12

ДОДАТОК 1

Курс « ЛЮДИНА І СВІТ»розрахований на 17 годин навчального часу і складається з таких тем:

І. Вступ.

ІІ. Соціалізація особистості.

ІІІ. Стереотипи та упередження.

ІУ. Конфлікти.

У. Соціум (суспільство людей).

УІ. Соціальна мобільність.

УІІ. Права, свободи та відповідальність.

УІІІ. Громадянське суспільство.

IХ. Політичні інститути і процеси.

Х. Демократія.

ХІ. Засоби масової інформації.

ХІІ. Нація.

ХІІІ. Полікультурність.

ХІУ. Україна і світ.

ДОДАТОК 2.

Завдання.

Прочитайте твердження:

1. Аристотель: «Громадянами можна і слід вважати тих, хто бере участь у суді й народних зборах»;

2. «Щоб бути громадянином Афін треба було належати до однієї з десяти філ, мати земельну власність в Аттиці, житло, освячене домашнім божеством»;

3. «У практиці грецьких полісів громадянином вважався лише той, у кого батьки були громадянами»;

4. Німецький філософ Іммануїл Кант вважав, що носієм громадянськості є тільки той, хто не змушений добувати засоби для існування, служачи комусь іншому крім держави. Той, хто слугує панові, є його підданим,і не може бути громадянином. Громадянином є тільки та людина, яка не має над собою іншого суверена, крім держави.

Яке з цих тверджень найбільше підходить до визначення сучасного громадянина? З якими положеннями Ви згодні, а які піддасте критиці? Відповідь обґрунтуйте.

ДОДАТОК 3. Закон України "Про громадянство"( ВИТЯГИ)

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;

особа - фізична особа;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;

іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;

Стаття 2. Принципи законодавства України про громадянство

Законодавство України про громадянство грунтується на таких принципах:

1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

Стаття 3. Належність до громадянства України

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" ( 1636-12 ) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

Стаття 6. Підстави набуття громадянства України

Громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок встановлення батьківства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.