3.Нормативно-правове регулювання використання сучасних інформаційних технологій при проведенні аудиту.

При веденні аудиту в компютерному середовищі слід використовувати такі нормативні документи:

- Закон України « Про аудиторську діяльність»№140 від 14.09.2006 року із змінами і доповненнями;

- Міжнародні стандарти аудиту;

- Кодекс професійної етики аудитора;

- Основні положення про міжнародну аудиторську практику щодо комп’ютеризації аудиту:

Міжнародний стандарт аудиту 401 – Аудит у середовищі комп’ютерних інформаційних систем (стандартів);

Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА):

1001 – Середовище ІТ: автономні персональні комп’ютери;

1002 – Середовище ІТ: он-лайнові комп’ютерні системи;

1003 – Середовище ІТ: системи баз даних;

1008 – Оцінювання ризиків та внутрішній контроль – характеристика та особливості в КІС;

1009 – Комп’ютеризовані методи аудиту;

1013 – Електронна комерція – вплив на аудит фінансових звітів.

Після 2004 року вступили в дію стандарти 315 «Розуміння господарюючого суб’єкта та оцінювання ризику суттєвого відхилення» та 330 «Аудиторські процедури стосовно оцінених ризиків», фактично весь аудит розглядається як комп’ютерний.

Літературні джерела:

1. А.Н.Романов, Б.Е.Одінцов «Автоматизація аудиту» 1999 р.;

2. А.Н.Романов, Б.Е.Одінцов «Комп’ютеризація аудиторської діяльності» 2000р.

3. Івахненков С.В. Компютерний аудит. Контрольні методики і техноогії. К.: Знання, 2005 – 286с.

4. Бабенко Л.П., Лавріщва К.М. Основи програмної інженерії. К.: Зання,2001 – 269с.

5. Батюк А.Є., Двуліт З.П. Інформаційні системи в менеджменті: навальний посібник –Львів, «Інтелект» 2004 520с.

6. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001. -401с.

7. Іванюта п.В. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: навчальний посібник.- к.: Центр учбової літератури, 2007 – 180с.

8. Голячук н.В. Інформаційні системи і технології в обліку і аудиті: Навчальний посібник. – Луцьк: рвв лнту,2012. – 240с.

Питаннями компютерного аудиту займалися такі світові вчені як А.С.Менсон, С.Мак-Картні, Е.Я. Гольдберг, А.Д. Чемберс, Р. Вебер.

Переклад їхніх творів існує лише частково у вигляді цитат які використовували українські автори у своїх працях.

4. Програмне забезпечення комп’ютеризації аудиту.

Ринок аудиторських послуг в Україні знаходиться на стадії становлення і характеризується жорсткою конкуренцією серед фірм і приватно-практикуючих аудиторів. Багато підприємств уже перйшли на компютеризовану систему обліку, тоді як для аудиторів використання спеціальних програм в своїй діяльності являється скоріш виключенням ніж правилом. Тому є декілька причин.

Головні причини проблемного розвитку комп’ютеризації аудиту в Україні:

• сама сутність аудиту, що полягає в наданні незалежної думки, тобто необхідність присутності людського фактору;

• виїзний характер роботи аудитора, різноманітна галузева спеціалізація клієнтів, що затрудняє створення уніфікованої аудиторської програми;

• низький рівень поінформованості аудиторських компаній про наявність і особливості аудиторських програм;

• низький рівень кваліфікації працівників стовно компютерних програм аудиту;

• невідповідність ціні якість комп’ютерних прогам по аудиту.

Проте, користуватися можливостями програмного забезпечення для вирішення трудомістких завдань в аудиті, таких як статистичні вибіркові дослідження, складання зведених таблиць, аналітичні процедури в аудиті просто необхідно, адже для аудиту важливо за обмежений проміжок часу проаналізувати великий об’єм інформації, встановити розмір вибірки, щоб ризик помилки був мінімальним.

Ринок аудиторського програмного забезпечен­ня в Україні тільки починає розвиватися.

На світовому ринку представлені програмні засоби різних типів, які можна поділити на групи:

• програми загального призначення;

• проблемно орієнтованого призначення;

• програми автоматизації управління аудитом;

• програми спеціальні (уніфіковані).

Відомими на сьогодні в Україні є: програма «Асистент аудитора», програма «Помощник аудитора», Програмний комплекс «Експресс Аудит:ПРОФ», Програма AuditXP «Комплекс Аудит», Комплексна система AuditNET, Програма «ІТ Audit: Аудитор», Програмний комплекс «Івахненков і Катеньов Аудит», Система IDEA та ін.

Уніфіковані програми, в основному, використовують великі міжнародні аудиторські компанії. Наприклад:

Ргіcewaterhouse ----- систему My Client

Deloitte & Touche ----- Audit System/2.

До типових комп’ютерних програм сьогодні ставляться такі основні вимоги:

-         програма повинна бути конструктором і дозволяти корис­тувачам самостійно налагоджувати методологію аудиторської перевірки;

-        наявність в програмі тісного взаємозв'язку розділів аудиту, аудиторських процедур, типових операцій, складання звіту та висновку;

-        наявність в програмі різноманітних способів статистичного ви­біркового дослідження;

-         наявність можливості імпорту даних бухгалтерського обліку клієнта з найпоширеніших бухгалтерських програм "1С", "Парус", "Инфо-бухгалтер" тощо;

-         автоматичне заповнення робочих документів аудитора;

-         наявність повної інформаційної бази щодо законодавства;

-     наявність блоку щодо фінансового аналізу підприємства, та ін..

Таким чином, застосування комп'ютерів суттєво впливає на здійснення контролю та аудиторських процедур. Однак слід мати на увазі, що контрольні функції є такими, які найважче автоматизувати. І тут аудиторам не слід відокремлювати фінансовий облік і аудит від нагляду за інформаційними системами, що генерують дані.

Сучасні тенденції виглядають так, що майбутнє аудиторської професії – не за «господарським контролем» або «аудитом» як перевіркою бухгалтерської звітної інформації, а за комп’ютерним аудитом у широкому значенні.

Здійснюючи компютерний аудит аудитори в своїй роботі отримують значні переваги. А саме:

- значне скорочення робочого часу;

- підвищення якості надання послуг;

- розширення сфери надання аудиторських послуг;

- можливість аналізу великих масивів фінансових і оперативних даних в електронному вигляді спеціальними програмними засобами;

- можливість надання оперативної    допомоги клієнту з питань інформаційного забезпечення та ряд інших;

Формалізація, здійснювана в стандартах аудиту, на жаль, дуже мало підходить для проведення якісної аудиторської перевірки. Сьогодні неможливо повністю формалізувати такий творчий процес, як аудит, так, щоб у підсумку мати алгоритми для комп'ютерної автоматизації і при цьому не втратити якості перевірок.

Технологія аудиту значною мірою є творчим процесом, особливості якого залежать як від конкретного підприємства, яке перевіряють, так і від практичного досвіду та поглядів самого аудитора. Спроба нав'язати аудиторам тверду схему-методику заздалегідь приречена на невдачу.

Зауважимо, що в деяких системах обліку, в яких використовують комп'ютерну обробку значної частини операцій, можуть бути труднощі з отриманням чітких результатів без допомоги спеціальних комп'ютерних програм. Крім того:

а) при невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бути методи обробки даних без використання комп'ютера;

б) можна не отримати адекватної технічної допомоги від клієнта, що зробить використання спеціалізованих комп'ютерних методів аудиту неефективним.

Аудиторська діяльність має свою специфіку. Відповідно, на відміну від програм бухгалтерського обліку, вимоги до аудиторського програмного забезпечення будуть такими.

1. Наявність розвинутих засобів контролю операцій. Контроль має здійснюватися не лише в момент оформлення документа чи проводки, як прийнято в суто бухгалтерських програмах, а й тоді, коли в цьому виникає необхідність.

2. Підвищена гнучкість. Оскільки аудиторам доводиться працювати з різними замовниками, котрі мають різні облікові політики, форми звітності і навіть плани рахунків, то програма має швидше перенастроюватися на специфіку страхової компанії, торгового дому, бюджетної організації, виробничої компанії. У системах комп'ютеризації, призначених для зовнішнього аудиту, мають враховуватися загальні стандарти й окремі облікові правила для підприємств, які перевіряють.

3. Ергономічність. Під цим розуміють наявність засобів для зручного введення великих обсягів інформації, оперативного і простого формування звітів. Іншими словами, програма мас бути розрахована не на програміста чи оператора, а на аудитора, знання якого в галузі комп'ютерної техніки можуть бути обмежені.

4. Зв'язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програмами. Необхідні додаткові засоби для введення і виведення даних, представлених у різних форматах.

1. Необхідні умови для аудиту в системі КОД.

2. Аудиторський ризик в компютерному середовищі.

3. Аналітичні процедури.

1. Під час проведення аудиту в системі компютерної обробки даних(КОД) зберігається мета аудиту та основні елементи його методології. Наявність середовища КОД істотно впливає на процес вивчення аудитором системи обліку економічного суб»єкта і супутніх йому засобів внутрішнього контролю. Економічний суб»єкт зобовязаний надати аудиторській фірмі необхідний доступ до системи КОД. Невиконання цієї умови обмежує обсяг аудиту в системі КОД. В такому випадку аудитор може вимагати надання необхідних йому документів на паперових носіях.

Під час складання загального плану аудиторської перевірки кожен етап планування повинен бути уточнений з урахуванням впливу на процес КІТ та КОД, які використовуються підприємством.

Для проведення аудиту в комп’ютерному середовищі аудитор повинен:

• володіти додатковими знаннями в сфері систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення про технічне, програмне, математичне та інші види забезпечення;

• володіти термінологією в галузі компютеризації;

• чітко знати особливості технології і послідовність процедур компютерної обробки облікової інформації;

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах інформаційної системи бухгалтерського обліку;

• мати практичний досвід роботи з різими системами бухгалтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами.

Враховуючи різноманітність і складність компютерних технологій, аудитору бажано бути першокласним фахівцем з компютерного бухгалтерського обліку. Якщо в аудитора немає достатніх знань, він може звернутись за допомогою до експерта в галузі ІТ.

Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо системи КОД наступні:

• оцінка законності придбання і ліцензійності бухгалтерського прорамного забезпечення;

• оцінка надійності системи КОД, зберігання інформації в цілому;

• перевірка правильності й надійності алгоритмів розрахунків;

• формування на компютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку і звітності;

Проте, і в цьому випадку аудитор зобов’язаний мати достатнє уявлення про комп’ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати, направляти і контролювати роботу експерта.

Слід розуміти: експерт оцінює комп’ютерну систему обробки даних, х аудитор – достовірність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за допомогою цієї системи.

Окрім того, аудитор оцінює кваліфікацію бухгалтерського персоналу в системі КОД, а також аудитору необхідно переконатися в тому, що регістри обліку в системі КОД, відповідають даним первинного обліку.

Зміни, що вносяться до програмного забезпечення в зв’язку із зміною законодавства, повинні бути задокументовані, і, як правило, перевірені розробниками програмного забезпечення.

Під час оцінки середовища КОД аудитор повинен визначити:

• відповідність форми обліку системі обробки даних і чинному законодавству;

• спосіб організації, зберігання і поновлення даних;

• забезпечення контролю введення даних;

• можливість змінювати зовнішню звітність

Джерелами отримння аудиторських доказів під час проведення аудиторських процедур є дані системи КОД економічного субєкта у вигляді таблиць, відомостей, регістрів бухгалтерського обліку.

Робочі документи аудитора зберігаються в архіві аудиторських файлів.