22 Жовтня 1939 р. Проведено вибори до Народних зборів під ретельним контролем нових властей за безальтернативним списком кандидатів для узаконення радянського режиму в Західній Україні.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР.

У листопаді 1939 р. відбулися сесії Верховної ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про долучення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з Українською РСР. На території Західної України було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

Висновок

Об’єднання всіх українських та білоруських земель у складі УРСР і БРСР мало велике позитивне значення. Вперше за кілька століть своєї історії українці та білоруси опинилися в межах однієї держави, хоча це було здійснено в умовах протистояння двох систем (гітлерівської та сталінської) і насильницькими методами зі зневажанням національної гідності, застосуванням масових репресій.

Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії

Червень 1940 р. Уряд СРСР зажадав від Румунії виведення її військ із Бессарабії, а також із тієї частини Північної Буковини, де проживало українське населення.

Не маючи підтримки з боку Німеччини, уряд Румунії віддав наказ своїм військам залишити зазначені в ультиматумі території. Законодавчо закріплення нових території у складі СРСР відбулося через створення нової союзної республіки-Молдавської РСР — та розподілу території Бессарабії між Молдавською та Українською РСР.

До складу Молдавської РСР увійшла також частина українських історичних земель Придністров’я, де ще 1924 р. у складі УРСР було створено Молдавську автономну радянську, республіку. У складі УРСР було створено дві нові області — Чернівецьку та Ізмаїльську.

1939 Р. Срср нав’язав урядам Естонії, Литви та Латвії пакти про взаємодопомогу, які були підписані: з Естонією — 28 вересня 1939 p., Латвією — 5 жовтня 1939 p., Литвою — 10 жовтня 1939 р.

За цими договорами на території прибалтійських держав передбачалося розміщення радянських збройних сил та створення військово-морських баз.

Через деякий час уряди прибалтійських держав були звинувачені в порушенні підписаних ними угод і на їхню територію було введено додаткові радянські війська. Радянське керівництво сприяло створенню в Прибалтиці маріонеткових народних фронтів і формуванню так званих “народно-демократичних урядів”, які проголосили радянську владу в цих країнах.

Серпень 1940 р. Сьома сесія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про входження Литви, Латвії та Естонії до складу СРСР.

Висновок

Приєднання Бессарабії, Північної Буковини, Литви, Латвії та Естонії до СРСР було здійснено примусовими засобами.

Радянсько-фінська війна (30 листопада 1939 р.-12 березня 1940 р.)

Війна СРСР з Фінляндією була безпосереднім наслідком пакту Молотова — Ріббентропа та умов секретного протоколу, за якими Фінляндія потрапила до сфери впливу СРСР.

Жовтень 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії:

• здати йому в оренду порт Ханко терміном на 30 років;

• віддати півострів Рибачий, що контролює підходи до Мурманська;

• відсунути радянсько-фінський кордон від Ленінграда на кілька десятків кілометрів на обмін території в Карели. Фінляндія відкинула ці пропозиції.

30 листопада 1939 р. У відповідь СРСР починає військові дії проти Фінляндії (так звана “зимова війна”). У бойових діях з боку СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії — 400 тис.

14 грудня І939 р. СРСР як країну-агресора було виключено з Ліги Націй.

Листопад 1939 р. — лютий 1940 р. Стратегічна ініціатива належала Фінляндії. Радянські війська зазнали поразки. Лютий 1940 р. Червона Армія ціною великих втрат, взявши штурмом “лінію Маннергейма”, примусила Фінляндію піти на підписання договору про мир.

12 березня1940р. Було підписано радянсько-фінську мирну угоду.

Умови мирної угоди

1. СРСР отримав півострів Ханко в оренду для створення військово-морської бази.

2. Встановлювалася нова лінія радянсько-фінського кордону: його було відсунуто на 150 км від Ленінграда.

3. До складу СРСР увійшли:

• Карельський перешийок з містом Виборгом, Виборзькою затокою й островами північніше і південніше Ладозького озера;

• частина Рибачого і Середнього півостровів на узбережжі Балтійського моря.

4. Сторони зобов’язувалися:

• утримуватися від нападу одна на одну;

• не укладати союзів;

• не вступати в коаліції проти однієї зі сторін.

Наслідки війни

1. Війна тривала 105 днів.

2. СРСР зазнав великих втрат: 70 тис. осіб загинуло, 17 тис. осіб пропало безвісти, 176 тис. поранених і обморожених.

3. Втрати були значно більшими від фінської сторони (Фінляндія втратила 23 тис. солдатів убитими і 44 тис. пораненими).

4. Фінляндія залишалася незалежною державою.

5. Війна підірвала міжнародний авторитет СРСР:

• СРСР було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.);

• СРСР продемонстрував слабкість своїх військових сил, незадовільну їх технічну оснащеність (у військах використовувалися фуфайки зразка Першої світової війни, гвинтівки — кінця XIX ст., ложки, казанки — часів Кримської війни). У незадовільному стані були танки, літаки, артилерія тощо.

Загарбання Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії

9 квітня 1940 р. Німецькі війська без оголошення війни напали на Данію і Норвегію (операція “Везерюбунг”). Датський уряд відмовився від боротьби, звернувшись із закликом до народу не чинити опору німцям.

9 квітня — 10 червня 1940 р. Бої за Норвегію. Норвезька армія чинила опір, але сили були нерівними. Короля та уряд з залишками норвезької армії було вивезено до Великої Британії. Німецькі війська окупували Норвегію.

10 травня 1940 р. Німецькі війська почали вторгнення до Голландії, Бельгії, Люксембургу.

15 травня 1940 р. Голландська армія капітулювала.

17 травня 1940 р. Гітлерівці вступили до столиці Бельгії Брюсселя.

Висновки

1. Німецькі війська без особливих зусиль захопили Данію, Норвегію, Бельгію, Голландію, Люксембург.

2. Німецьке командування отримало можливість сконцентрувати свої збройні сили в боротьбі проти Франції.

Розгром Франції

10 травня 1940 р. Початок наступу Німеччини на Францію через Голландію та Бельгію (операція "Гельб").

23 травня 1940 р. Танковий корпус генерала Г. Гудеріана вийшов до французького порту Дюнкерк (узбережжя Ла-Маншу) й оточив англо-франко-бельгійські війська, які були прикуті до моря (40 англійських, французьких і бельгійських дивізій).

Однак несподівано німецька армія припинила наступ і це дало змогу забезпечити евакуацію союзних військ в Англію (338 тис. осіб).

На узбережжі залишилося багато техніки: 8 тис. кулеметів, 82 тис. автомашин, 2,4 тис. гармат, 90 тис. гвинтівок.

5 червня 1940 р. Гітлерівські війська розгорнули наступ на Париж, а через 9 днів без бою ввійшли до столиці Франції.

22 червця 1940 р. Новий голова французького уряду маршал Петен підписав у Комп’єнському лісі, в тому самому вагоні, де в листопаді 1918 р. маршал Фош запропонував умови перемир’я німецькій делегації, франко-німецьку угоду про перемир’я.

Умови перемир’я

1. Французькі військово-морські сили повинні були скласти зброю і передати її Німеччині.

2. Франція втрачала 2/3 частини своєї території, яка переходила під контроль окупаційних властей.

3. На півдні Франції в місті Віші німці дозволили сформувати пронімецький уряд на чолі з Петеном.

4. На Францію накладалася велика контрибуція.

5. 1,8 млн полонених французів повинні були перебувати в Німеччині до укладення миру.

6. Економіку Франції контролював німецький уряд.

Висновки

1. Франція зазнала поразки.

2. Втрати Німців у боях за Францію: 27 тис. убитими, 100 тис. поранено, 18,4 тис. пропало безвісти.

3. Швидка поразка Франції значно зміцнила Німеччину і поставила Велику Британію у скрутне становище.

4. Тепер настала реальна загроза німецького вторгнення на Британські острови.

5. Капітуляція Франції дала змогу А. Гітлеру зосередити зусилля свого генерального штабу на розробці плану війни проти СРСР.

16 липня 1940 р. А. Гітлер підписав план захоплення Великої Британії під назвою “Морський лев”.

Осінь 1940 р. А. Гітлер почав масові бомбардування Великої Британії й активну “підводну війну” проти її флоту. Однак операцію “Морський лев” не було здійснено.

Причини:

• нестача морських транспортних засобів;

• сильна англійська авіація;

• труднощі зосередження великої морської армади у вузькому Ла-Манші;

• США надали Великій Британії фінансову допомогу згідно з законом від 11 березня 1941 р. про ленд-ліз, тобто про надання матеріальної допомоги на умовах довгострокового кредиту країнам, оборона яких має для США першочергове значення.

Висновки

1. Недалекоглядна політика Великої Британії і Франції в перші місяці війни призвела до окупації майже всієї Європи.

2. Дев’ять європейських держав було окуповано Німеччиною: Австрію (1938 p.), Чехо-Словаччину (1938-1939 pp.) — до початку Другої світової війни; Польщу, Данію, Норвегію, Бельгію, Голландію, Люксембург, Францію — після початку Другої світової війни;

3. Сім держав були її союзниками: Італія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, Хорватія, Фінляндія.

4. Лише три держави залишалися нейтральними: Швеція, Швейцарія, Ісландія.

АГРЕСІЯ НА БАЛКАНАХ

Причини початку воєнних дій на Балканах

У стратегічних планах Німеччини та Італії Балкани посідали важливе місце:

1. Балкани були вигідним плацдармом для нападу на СРСР.

2. Захоплення Балкан дало б змогу встановити свій контроль над протоками Босфор і Дарданелли.

3. Захоплення Босфору і Дарданелл сприяло б проникненню на Близький Схід і встановленню свого контролю над ним.

4. Тут були сильні позиції Великої Британії і захоплення Балкан значно ослабило б її позиції в цьому регіоні.

Квітень 1940 р. Італія окупувала Албанію.

28 жовтня 1940 р. Італія направила 200-тисячну армію проти Греції, але наштовхнулася там на стійкий опір. Наступ здійснювався з території Албанії. На допомогу грекам прийшли британські війська й наступ було зупинено.

6 квітня 1941 р. Німеччина вторглася в Югославію (операція “Маріта”).

17 квітня 1941 р. Німеччина підкорила Югославію, яку було розчленовано між Німеччиною, Італією, Болгарією та Угорщиною:

• утворено “незалежні” Сербію та Чорногорію;

• Македонія відійшла до Болгарії;

• Чорногорія приєдналася до Італії;

• Воєводина — віддана Угорщині;

• Словенію поділено між Німеччиною та Італією.

Кінець травня 1941 р. Спільний наступ італійсько-німецьких військ, внаслідок якого Грецію окупували фашисти. Травень 1941 р. Німецькі повітряно-десантні частини захопили о. Крит — важливу базу, що з півдня прикривала Ватіканський півострів (операція “Меркурій”).

Усі Балканські країни опинилися під контролем агресорів.