Взаємозв’язок синтетичного та аналітичного обліку

Рис. 3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом

Рис. 4. Класифікація рахунків за призначенням і структурою

Узгодженість плану рахунків зі структурою фінансових звітів

План рахунків			Фінансовий звіт
Клас	Назва класу	БАЛАНС
1	Необоротні активи	Розділ 1 активу
2	Запаси	Розділ 2 активу
3	Кошти, розрахунки та інші активи	Розділи 2 і 3 активу
4	Власний капітал та забезпечення зобов’язань	Розділи 1 і 2 пасиву
5	Довгострокові зобов’язання	Розділ 3 пасиву
6	Поточні зобов’язання	Розділи 4 і 5 пасиву
7	Доходи і результати діяльності	Звіт про фінансові результати
8	Витрати за елементами	Звіт про фінансові результати
9	Витрати діяльності	Звіт про фінансові результати
0	Позабалансові рахунки	Примітки

Тема. Двоїсті методичні прийоми бухгалтерського обліку План лекції

1. Подвійний запис, його суть та значення.

2. Способи виявлення та виправлення помилок у бухгалтерському обліку.

3. Синтетичний та аналітичний облік. Оборотні відомості по синтетичним та аналітичним рахункам.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (15) с.101 – 127, відповіді на запитання, розв’язок задач, опрацювання тесту (15) с.101 – 127,

2. вчити План рахунків;

3. СРС на тему: « План рахунків бухгалтерського обліку»

Кожна господарська операція обов'язково викликає в господарській діяльності підприємства два економічні явища, які у бухгалтерському обліку відображаються взаємопов'язано, тобто способом подвійного запису.

У процесі використання подвійного запису обов'язковою умовою є визначення взаємопов'язаних рахунків, в яких пройшли зміни під впливом господарських операцій.

Взаємозв'язок рахунків, що виникає в результаті відображення за них господарських операцій подвійним записом називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки - кореспондуючими.

Наприклад: Нам треба відобразити на рахунку бухгалтерського обліку наступну операцію:

З розрахункового рахунку в касу отримані гроші у сумі 2000грн.

Алгоритм складання кореспонденції рахунків.. 1.Визначення номерів кореспондуючих рахунків

У нашому випадку кореспондують два рахунки 30 –« Каса» ,31 – «Рахунки в банках».

2. Визначити чи кореспондують ці рахунки за інструкцією до плану рахунків

кореспондують

3. Визначити якими є ці рахунки по відношенню до балансу ( активні чи пасивні ) рахунок 30 – активний, рахунок 31 – активний

4. Визначити тип господарських операцій за Баремом.

Наша господарська операція І типу. Це означає, що відбулися зміни тільки в активі балансу, тобто один активний рахунок збільшився , а інший зменшився

Д-т К-т	Сума, грн.
30 31	2000,00
Кореспонденція рахунків
Бухгалтерська проводка

Значення (номер) рахунку, який дебетується і значення (номер) рахунку, який кредитується , а також сума господарської операції називається бухгалтерською проводкою.

Бухгалтерські проводки поділяють на прості та складні, реальні та умовні.

1. прості, коли один рахунок дебетується, а інший на цю ж суму кредитується.

Наприклад: Надійшли від постачальників матеріали у сумі

800 грн.

Д-т	К-т	сума.
201	631	800,00

2. складні, коли кілька рахунків дебетуються а на загальну суму по дебету кредитується один рахунок , або навпаки, коли кілька рахунків кредитуються, а на загальну суму по кредиту дебетується один рахунок.

Наприклад : Списані на виробництво паливо та допоміжні матеріали у сумі 660грн. та 140 грн. відповідно.

Д-т	К-т	сума
23	203 209	660,00 140,00

Складна бухгалтерська проводка не порушує правила подвійного запису, так як кожну складну проводку можна розписати на кілька простих

Д-т	К-т	сума
1)23	203	660,00
2)23	209	140,00

3. умовні проводки - ці проводки використовують для перенесення та уточнення показників без здійснення господарських операцій. Вони використовуються переважно для відображення витрат і доходів та перенесення їх на фінансові результати.

4. реальні – відображають операції, які фактично відбулися у реальному житті в ході здійснення господарської діяльності та зафіксовані в документах.

Подвійний запис - спосіб відображення операцій на кореспондуючих рахунках при якому кожна операція записується по дебету одного і кредиту іншого рахунку в одній і тій же сумі. Значення подвійного запису:

1. Контрольне ( підсумок записів по дебету всіх рахунків має дорівнювати підсумку записів по кредиту всіх рахунків)

2. Економічне (подвійний запис допомагає забезпечити контроль за збереженням майна)

2.

В процесі ведення БО можуть виникати різні помилки, пов'язані з неточностями у записах, підрахунках або в неправильній організації кореспонденції бухгалтерських рахунків.

З метою виявлення допущених помилок використовують такі прийоми.

1.Повторна таксировка - перерахунок натуральних вимірників у грошові.

2.Повторний підрахунок підсумків.

3.Метод пунктирування - співставлення даних у первинних документах із записами у бухгалтерському обліку, при цьому звірені суми позначаються галочкою «V».

4. Контирування ( контировка)— проставлення на первинних документах бухгалтерської кореспонденції.

Виявлені помилки виправляй наступними способами:

• коректурний застосовують, коли помилка виникла у первинному документі і її виправлення не вплинуло на бухгалтерські записи.

Наприклад: Надійшли матеріали, від постачальника у кількості 30 шт. по ціні 250 гр. за штуку. Бухгалтер зробив запис:

30 х 205 = 8500,00

Розв’язок

7500,00

30 х 205 = 8500,00

Виправленому з 8500,00 на 7500,00 вірити ( усі числа написати прописом)

Підпис

Дата

Увага! Виправленню таким способом не підлягають касові та банківські документи.

Якщо помилка знайшла відображення в бухгалтерських записах її виправляють другим або третім способом

3.

• метод червоного сторно використовують, коли помилка відбулася у бік збільшення суми, щоб провести виправлення записують на суму різниці раніше наведену кореспонденцію, вказавши цю різницю червоного пастою або чорнилом, олівцем, або взявши це число у рамку . Це означає від'ємне число.

Наприклад: Надійшли матеріали від постачальника на суму 7500 грн., бухгалтер помилково зробив запис на суму 8500 грн.

Д-т 201 К-т 631 ∑ 8500,00

Розв’язок

Д-т	К-т
201	631	8500,00
201	631	1000,00

• метод додаткових проводок, використовується, якщо помилка допущена у бік зменшення суми, при цьому на суму різниці наводять додаткову проводку.

Наприклад: Надійшли матеріали від постачальника на суму 9000 грн., бухгалтер помилково зробив запис на суму 8500 грн.

Д-т 201 К-т 631 ∑ 8500,00

Розв’язок

Д-т	К-т
201	631	8500,00
201	631	500,00

У бухгалтерській практиці трапляються випадки, коли необхідно використовувати і метод червоного сторно і метод додаткових проводок одночасно.

Найчастіше це буває при неправильно складеній кореспонденції.

Наприклад: Надійшли матеріали від постачальника на суму 7500 грн., бухгалтер помилково зробив запис.

Д-т 10 К-т 631 ∑ 7500,00.

Розв’язок

Д-р	К-т
10	631	7500,00
Застосовуємо метод червоного сторно
10	631	7500,00
Застосовуємо метод додаткових проводок
201	631	7500,00

Бухгалтерський облік повинен давати повну характеристику засобам підприємства та джерелам їх утворення. Наприклад, необхідно наводити не тільки загальну суму матеріалів, а і їх кількість, ціни і назви. Для загальної інформації про об'єкти обліку використовують синтетичні рахунки І порядку і синтетичні рахунки ІІ порядку (субрахунки), які вказані в Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Для більш детального відображення об'єктів, які відображаються на синтетичних рахунках, використовуються аналітичні рахунки.

Облік на аналітичних рахунках ведеться не тільки в грошових вимірниках але й в натуральних і трудових.

Між синтетичними та аналітичними рахунками існує міцна залежність.

1.

Сальдо на початок місяця на синтетичних рахунках має дорівнювати сумі початкових залишків на аналітичних рахунках відкритих до цього синтетичного рахунку.

2. оборот по дебету синтетичного рахунку = сумі дебетових оборотів по аналітичним рахункам, відкритим до цього синтетичного рахунку.

3. оборот по кредиту = сумі кредитових оборотів по аналітичним рахункам, які відкриті до цього синтетичного рахунку.

4. Кінцеве сальдо по синтетичному рахунку завжди = сумі кінцевих залишків по аналітичним рахункам, які відкриті до цього синтетичного рахунку.

Приклад використання аналітичних рахунків: Синтетичний рахунок І порядку 28 «Товари» за Планом рахунків має наступні субрахунки:

281. «Товари на складі»

282. «Товари в торгівлі»

283. «Товари на комісії»

284. «Тара під товарами»

285 «Торгова націнка»

Але на складі зберігаються різні товари, тому для обліку кожного окремого виду товару відкриваються аналітичні рахунки. Будучи частиною синтетичних рахунків, аналітичні рахунки мають таку ж саму будову, як і синтетичний рахунок, до якого вони відкриті, тобто якщо рахунок 28 є активним, відповідно і рахунок. 281 буде активним і всі аналітичні рахунки, які будуть відкриватися до цього субрахунку також будуть активними.

Як правило, аналітичні рахунки відкриваються для обліку ТМЦ та розрахункових відносин.

З метою перевірки взаємозв'язку між синтетичними та аналітичними рахунками складають оборотні відомості, в яких відображуються залишки та обороти по рахункам.

Оборотні відомості поділяються на :

• оборотні відомості по синтетичним рахункам можуть бути контокорентної та шахової форми.

• оборотні відомості по аналітичним рахункам бувають контокорентної форми (використовують для обліку розрахункових) операцій та кількісно-сумової форми (використовуються для обліку ТМЦ).

Оборотна відомість - спосіб узагальнення оборотів і залишків за звітний період, а також спосіб зв'язку між балансом та рахунками.

Існує 2 види оборотних відомостей:

1. Оборотна відомість по синтетичним рахункам

№	Сальдо на початковий період		Обороти за період		Сальдо на кінець періоду
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит

2. Оборотна відомість по аналітичним рахункам:

а) для аналітичного обліку ТМЦ

Наз­ва	Одиниця виміру	Ціна	Залишок на початок періоду		Обороти за період					Залишок на кінець періоду
					Надходження		Витрати
			кількість		кількість		кількість			кількість

б) відомість аналітичного обліку розрахункових операцій. Вони можуть бути двох типів:

1. З простим сальдо.

2. Зі складним (розгорнутим ) сальдо.

Назва аналітичного рахунку	Залишок заборгованості на початок періоду		Обороти за період			Залишок заборгованості на кінець періоду
	Дебет	Кредит	Дебет		Кредит	Дебет | Кредит

ІІ. Структурно-логічні схеми

Всі господарські факти (операції) необхідно зареєструвати під певним номером у журналі господарських фактів.

Журнал реєстрації господарських фактів

№ п/п	Зміст запису	Сума грн.	Кореспондуючі рахунки
			дебет	кредит

Для того щоб визначити на яких рахунках необхідно зробити запис, розглянемо методику складання бухгалтерського проведення:

Методика складання бухгалтерського проведення:

Для того щоб скласти бухгалтерське проведення та правильно визначити кореспондуючі рахунки, необхідно послідовно виконати такі «ходи мислення»:

1. У чому полягає економічний зміст господарського факту (явища або процесу), тобто операції. (Що сталося в господарстві ?)

2. Визначити об’єкти господарювання, які залучені до операції її змістом (засоби, джерела, процеси, тощо)

3. Визначити характер об’єктів за двоїстою (балансовою) характеристикою (актив чи пасив)

4. Визначити характер зміни об’єктів ( «+» або «-»)

5. Скласти бухгалтерське проведення - «дебет» і «кредит».

Приклади бухгалтерського проведення:

.Господарська операція:

На склад оприбутковано матеріали на суму 2 тис. грн., за які постачальникові не сплачено.

. Господарська операція:

На склад оприбутковано матеріали на суму 2 тис. грн. і паливо на суму 3 тис. грн. за які постачальникові ще не сплачено.