Організація та методика підготовки семінарських занять методичні рекомендації

В умовах сучасної вищої школи поряд із лекцією важливою формою організації навчання є семінарське заняття.

Семінарське (лат. seminarium — розсадник) заняття — вид навчальних практичних занять студентів вищих навчальних закладів, який передбачає самостійне вивчення студентами за завданням викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді, повідомлення тощо.

Семінарські заняття тісно пов’язані з лекціями та іншими формами навчальної роботи у вищому навчальному закладі і зорієнтовані на формування у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання. Вони сприяють розвитку пізнавальної активності й самодіяльності студентів більшою мірою, аніж будь-які інші форми організації навчання; розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, уміння висловлювати й аргументувати власні думки, критично аналізувати аргументи опонентів, а також допомагають глибокому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції.

Протягом навчального семестру в кожній академічній групі як обов’язкова форма навчання проводяться семінарські заняття. Семінарські заняття проводяться згідно з планом (див. с. 39–75).

Семінар є ефективною формою контролю знань студентів. Семінари проходять у формі доповіді підготовлених матеріалів студентами з подальшим їх обговоренням за заздалегідь запропонованим планом. Семінарські заняття можуть відбуватися у вигляді розгорнутих бесід, семінарів-доповідей (повідомлень), обговорення рефератів і творчих письмових робіт, «круглих столів», ігор, дискусій тощо. У ході підготовки до семінарського заняття студенти зобов’язані опрацювати рекомендовані джерела та літературу до теми, скласти орієнтовний план свого виступу, продумати відповіді на кожне питання, за бажанням їх можна занотувати (перебіг подій, основні дати, персоналії, висновки та власні думки тощо). Якщо осмислення основних положень планових питань семінарського заняття дається студенту важко, йому слід звертатися до викладача за консультацією.

На семінарі студент повинен вміти: ознайомити однокурсників з історіографією проблеми, показати і зіставити різні концепції і точки зору дослідників; всебічно і аналітично розкрити його суть; доказово і аргументовано пов’язати планове питання з сучасним періодом історії України; висловити власне розуміння історичних процесів і явищ; виділити головні думки і зробити висновки та узагальнення; аналізувати виступи студентів-однокурсників; правильно тлумачити нові терміни і поняття; висловлювати думки літературною мовою.

Кожний з цих елементів має часове обмеження: доповідь – 15–20 хв., виступ – 5–7 хв., доповнення – 3 хв.

Самостійна робота з літературою та джерелами при підготовці до семінарських занять вимагає певних вмінь: складання плану, написання тез, витягів, конспектування тощо. При підготовці до виступу неприпустимо вдаватися до механічного переписування матеріалу з одного або кількох джерел, чужих конспектів. Критичне осмислення матеріалу, різних джерел, відстеження розвитку думки авторів, побудови доведень і аргументації сприяє формуванню в студентів власного погляду на проблеми, самостійного творчого мислення

План – найкоротший вид записів: перераховані висвітлені в тексті питання, що передбачають виявлення логічної структури матеріалу. Він не потребує багато часу для оформлення; може складатися просто під час читання; відображає послідовність викладення матеріалу джерела, що опрацьовується; розкриває зміст матеріалу і допомагає поновити в пам’яті прочитане; допомагає організації самоконтролю та прискорює опрацювання матеріалу. Щоб скласти простий план, потрібно вдумливо прочитати текст, з’ясувати його основну думку, визначити тему і підтеми, чітко й лаконічно їх сформулювавши, записати у вигляді пунктів. Для складання плану, крім підтем, визначають мікротеми тексту, що становитимуть підпункти складного плану.

Тези – ключові положення опрацьованого тексту, стисло сформульовані самим студентом і записані в тому порядку, в якому вони викладені в літературі (монографії, статті). Їх складання є важливим засобом розвитку логічного мислення; допомагає з’ясувати зміст прочитаного; привчає коротко формулювати власні думки, фіксувати увагу на сутності проблеми. Щоб скласти тези, слід прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити головну думку та викласти основні положення. При цьому кожна теза записується окремо, з нового рядка та, для зручності, нумерується. Тези бувають простими, коли основні положення автора коротко формулюються «своїми словами», складними, коли наводяться не лише ключові положення, але й деякі аргументи, цитати (авторські тези) на доказ, та змішаними.

Витяг – це запис окремих, найбільш важливих місць тексту, де фіксується, як правило, фактичний, ілюстративний матеріал. Витяги необхідні для того, щоб вибрати з літературних джерел найбільш суттєве. Вони допомагають не тільки нагромадити необхідні відомості з тих чи інших питань та полегшити запам’ятовування, але й зібрати, зіставити, систематизувати матеріал із багатьох джерел. Оформляються на окремих картках (або вносяться до бази даних комп’ютера) у вигляді цитат або викладу думки автора у власному переказі. При цьому вказується прізвище та ініціали автора книги, її назва, видавництво, рік і місце видання, розділ, том, сторінка. Правильно зроблені витяги дозволяють значно полегшити самостійну роботу студента при підготовці до семінарських занять, екзаменів, написанні рефератів, контрольних, дипломних та курсових робіт, використовуючи підібраний і систематизований матеріал без постійного звертання до літературного джерела.

Конспектування – найбільш досконала форма запису в процесі самостійної роботи студента, що передбачає короткий виклад змісту статті, розділу книги, брошури, лекції, відео-, аудіо джерела тощо та містить у собі і план, і тези, і витяги, і цитати, і самостійні спостереження, зауваження. Цінність конспекту полягає в тому, що він сприяє кращому запам’ятовуванню, дає можливість швидше відновити в пам’яті вивчене, систематизувати й узагальнити накопичений матеріал, розвиває критичне ставлення до інформації, допомагає виробити власний стиль викладу.

Грамотно складений конспект значно полегшує виступ на семінарському занятті, робить його цікавим та змістовним.

Рекомендована література, поряд з іншою, включає найновіші на момент виходу даного видання монографічні дослідження, підручники та посібники з історії України. Також слід підкреслити, що пропонована до кожної з тем (семінарських занять та реферативних робіт) література аж ніяк не обмежує студента, а навпаки, стимулює його до подальших пошуків. Більше того, пропонується лише основний каркас, у якого немає меж для вдосконалення та розширення.

Звісна річ, під час підготовки до семінарів не слід забувати і лекційний матеріал. Також особливо заохочується студентство до користування сучасною комп’ютерною мережею, Інтернет-версії слід опрацьовувати, а їх електронні адреси необхідно обов’язково заносити до списку використаних джерел та літератури.

Глибоке, систематичне, свідоме засвоєння студентами предмету даного курсу можливе, лише за використання літератури з історії України, яку можна розподілити на наукову, навчальну, художню, мемуарну. При вивченні історії України студенти мають можливість користуватися різними джерелами та літературою. Але, роблячи узагальнюючі висновки з історії українського народу, не слід забувати, що багато фактів, подій, явищ, оцінок і коментарів, які давалися представниками різних історичних шкіл, наукових напрямків та окремими істориками, носять дискусійний характер.

Кожна історично вагома проблема, винесена на розгляд семінарського заняття або тема реферату, орієнтують студентів на широкомасштабне та комплексне її бачення, спрямовують на аналітичне мислення, на необхідність синтезувати, узагальнювати найхарактерніші тенденції історичного розвитку українського суспільства. Семінарські заняття мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, формувати їх інтерес до науки і наукових досліджень, розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Якість проведення семінарських занять залежить від рівня підготовки студентів і викладачів. Існує три форми підготовки студентів до різних видів семінарських занять:

1) усі студенти готують повідомлення з основних питань;

2) кожен студент готує реферат на певну тему;

3) студент самостійно готує доповідь творчого характеру, яка містить елементи дослідницького характеру.

Щоб оволодіти необхідними знаннями, студент має готуватися до усіх питань плану семінарського заняття. Виступ має містити такі елементи: вступ, глибоке і добре аргу­ментоване висвітлення питання, узагальнення, висновки. Після виступу студент повинен бути готовим відповісти на запитання викладача або товаришів, що передбачає оволодіння матеріалом з кожного питання семінару.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття викладач вносить у журнал. Отримані студентами оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Однією із форм додаткової роботи студента є написання реферату.

Реферат (від лат. referе – доповідаю, сповіщаю) – це стислий виклад у письмовій формі та поданий усно основний зміст опрацьованих літературних джерел, присвячених певній темі. Разом з тим, студенту слід проаналізувати матеріал та висловити власні судження з проблеми, що вивчається, інакше реферат стає лише конспектом публікацій.

Написання рефератів сприяє формуванню вмінь і навичок роботи з науковою, навчально-методичною літературою та першоджерелами; розвиває мислення студентів та формує основи наукового – писемного й усного – мовлення (вміння самостійно творчо осмислювати, аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні наукові концепції і конкретний матеріал, робити висновки); розширює загальний світогляд та поглиблює знання з дисципліни «Історія України (соціально-економічний аспект)»; формує вміння реферування та навички наукової діяльності (дослідницькі методи, самостійний пошук матеріалу, упорядкування списку використаної літератури, оформлення посилань тощо).

Вимоги до реферату (див. с. 112-114):

1. реферат є самостійно виконаною роботою, мета якої – поглиблення та розширення знань;

2. тема реферату узгоджується з викладачем;

3. рекомендації по оформленню реферату визначаються викладачем (обсяг, формат, шрифт, інтервал тощо);

4. сторінки реферату обов’язково нумеруються. Нумерація починається з другого аркуша арабською цифрою 2 посередині верхнього або нижнього берега.

5. структура реферату:

• титульний лист;

• план (як мінімум 3 пункти, простий або складний);

• вступ (визначається предмет дослідження, формулюються мета та завдання, які ставить перед собою студент, розкривається актуальність теми, її зв’язок із важливими проблемами сучасності, історія питання, короткий огляд використаної літератури);

• основна частина (розкривається суть проблеми);

• висновок (формулюються основні висновки з усього сказаного, остаточна точка зору студента, яка склалася в результаті вивчення та аналізу літературних джерел);

• список використаної літератури (не менше 3 джерел, поданих в алфавітному порядку та оформлених з урахуванням правил бібліографічного опису, причому використання лише навчальної або методичної літератури є показником низької якості виконаної роботи);

6. у тексті реферату необхідно робити посилання на авторів і літературні джерела при висвітленні того чи іншого питання;

7. реферат має бути охайно оформленим, грамотно написаним. Записи ведуться з одного боку стандартних аркушів, що нумеруються, залишаючи ліворуч поля. На титульній сторінці вказується назва установи, де виконано роботу, тема реферату, прізвище, ім’я, по-батькові автора, курс, групу, факультет, де він навчається, керівника роботи, рік, місце написання роботи. Мова викладу – державна;

8. реферат перевіряється та оцінюється керівником. Захист реферату є обов’язковим.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу як складової частини процесу творення загальноєвропейської системи вищої освіти, передбачає посилення ролі індивідуальної та самостійної роботи студентів, їх наполегливої, послідовної й регулярної пізнавальної діяльності. Саме студенти за допомогою викладачів мусять активно організовувати своє навчання за вибраним напрямом, усвідомлюючи власну відповідальність за якість отриманих знань і навичок, їхнє значення для всього подальшого життя.

Індивідуальна та самостійна робота студентів є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових аудиторних занять. При цьому їх обсяг може становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни.

Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання індивідуальної науково-дослідної роботи.

Метою індивідуальних завдань, що враховують навчальні потреби та можливості кожного конкретного студента, є систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії України, її народу та державності, котрі студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Такі завдання створюють умови для якнайповнішої реалізації творчих можливостей тих студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи й творчої діяльності.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Це може бути підготовка виступів на студентську чи загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт.

За бажанням студентів індивідуальні завдання творчого характеру можуть замінятися виконанням більш простих завдань «технічного» змісту, а саме: розробкою й виготовленням ілюстративних схем, порівняльних таблиць, презентацій, кросвордів, пошуком і добиранням інформації з певної теми (зокрема з Інтернету) тощо.

Індивідуальне завдання студенти виконують під керівництвом викладача, який проводить у них практичні заняття за тематикою, що подається в даному виданні. Якість виконання індивідуального завдання враховується при складанні іспиту з історії України.

Індивідуальні завдання – це студентська наукова робота, що має на меті: поглибити знання студента з окремої важливої та особливо цікавої проблеми української історії, дати йому навички найпростіших форм наукового дослідження в галузі суспільних наук.

Виконання індивідуального завдання включає в себе чотири основні етапи: 1) вибір теми дослідження; 2) збирання матеріалів; 3) написання тексту; 4) оформлення роботи.

На першому етапі студент отримує тему індивідуального завдання на основі поданої в даному виданні тематики або пропонує свою тему. (див. с. 115)

Далі вибрана тема узгоджується з викладачем, остаточно формулюється, після цього міняти тему не бажано.

На першому етапі виконання індивідуального завдання визначається структура роботи, складається її план, формується список літератури та джерел. План роботи повинен включати 3-4 питання, що висвітлюють вибрану тему дослідження. Питання обов`язково повинні бути проблемними, науково сформульованими. У структурі роботи слід передбачити коротку вступну частину, у якій мотивується вибір теми та її актуальність, формулюється мета й основні напрямки дослідження. У кінці роботи рекомендується мати заключну частину, у якій були б узагальнені основні положення та висновки із проведеного дослідження. Список літератури та джерел повинен включати широке коло різноманітної літератури (підручників, наукових праць, збірників документів, довідкових видань та статей у наукових журналах) не менше 8-10 найменувань.

Другий етап – це початок творчої роботи із джерелами та літературою. Студент опрацьовує збірники документів, можливо, архівні матеріали, ресурси Інтернету, знайомиться з науковими працями та публікаціями з вибраної теми, робить відповідні виписки, складає структурно-логічні схеми, таблиці, графіки, робить фотокопії, картосхеми і т.п.

На цьому етапі в студента повинно скластися чітке уявлення про основні напрямки висвітлення вибраної теми у світлі сучасної концепції історії України.

Третій етап – це узагальнення зібраного матеріалу, його компонування у відповідності зі структурою та планом роботи, написання тексту. Усе це творчий процес, що вимагає від студента зосередженості, мобілізації та реалізації всіх здібностей. Робота має бути творчою, виконаною на основі залучення широкого кола підручників, наукової літератури та документів. Студент повинен продемонструвати вміння відбирати історичний матеріал, всебічно його аналізувати, робити висновки із проведеного аналізу, виявляти тенденції історичного розвитку. Робота не повинна зводитись лише до простого переліку подій, фактів і відповідей на питання: що? де? коли? як? У роботі повинні з’ясовуватися передумови і причини історичних явищ та подій, етапи їхнього розвитку, зв’язок з іншими явищами та подіями, кінцевий результат розвитку, історичне значення та уроки, зв’язок із сучасними подіями.

Четвертий етап – це правильне оформлення виконаного індивідуального завдання. Для написання роботи слід використати папір формату А-4. Обсяг роботи 25-30 сторінок рукописного тексту або 15-20 сторінок друкованого тексту.

Зразок титульної сторінки індивідуального завдання подається в додатках (див. с. 112). Обов’язковим у роботі має бути план роботи. У текстовій частині слід виділити вступ, питання плану, заключну частину (висновки).

У кінці роботи оформляється список використаної літератури, що включає в себе не менше 6 – 8 найменувань Зразком правильного його оформлення може служити подібний список у даному виданні.

Складовою частиною оформлення індивідуального завдання можуть бути власні чи скопійовані ілюстрації, малюнки, картосхеми, а також окремі документи чи таблиці у вигляді додатків.

Основні вимоги до написання статей (тез).

Наукова стаття – один із основних видів наукової роботи. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження або висвітлює конкретне окреме питання.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6-12 сторінок (0,5 – 0,7 друк. арк.).

Рукопис статті, як правило, має містити повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури. Стаття має просту структуру, її текст, як правило, не поділяється на розділи і підрозділи.

Умовно в тексті можна виділити такі структурні елементи.

1. Вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, зв’язок з найважливішими завданнями (1 абзац або 5-10 рядків);

2. Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (0,5 – 2 сторінки);

3. Формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи (1 абзац, або 5-10 рядків).

4. Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки тощо (5-6 сторінок).

5. Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми (1/3 сторінки).

Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:

• Назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще – до п’яти);

• Слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

• Недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

• Цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

• Стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями. (див. с. 117–120)

Тези доповіді – це опубліковані до початку конференції матеріали, в яких викладено основні аспекти наукової доповіді. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді становить 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Суть тез доцільно викладати в такій послідовності: актуальність проблеми; стан розробки теми; наявність проблемної ситуації; основна ідея, положення, висновки дослідження, методи її досягнення; основні результати дослідження, їхнє значення. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді робляться рідко. Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях. (див. с. 116)

Усі форми підготовки студентів до семінарських занять дають змогу виявити не лише знання студентів і їх підготовленість до самостійної роботи, а й їхнє ставлення до навчання.

На семінарі студент повинен бути активним упродовж усього заняття. Активність студентів на семінарських заняттях оцінюється згідно рейтингової системи за бальною шкалою. Оцінка знань будується на основі рейтингової системи, в яку входять: а) робота на семінарах, як безпосередні виступи з повідомленнями, доповненнями, так і участь в обговоренні питань винесених на семінарське заняття; б) написання реферативної роботи на ряд тем запропонованих викладачем (перелік тем наводиться); в) виконання індивідуальних творчих завдань; г) виконання інтегральних завдань, в тому числі й у тестовій формі, при проведенні тематичного, проміжного, підсумкового контролю знань, в першу чергу для тих, хто з поважних причин був відсутній на лекціях та семінарах; ґ) робота в науковому гуртку; д) заключним етапом вивчення історії України є модульні письмові контрольні, тестування (див. с. 109-111) та письмовий іспит (див. с. 99-108), що систематизують і закріплюють здобуті студентами знання.

Критерії оцінювання знань студентів наведені у додатках (див. с. 94-98).

Дисципліна «Історія України (соціально-економічний аспект)» вивчається один семестр, в кінці якого студенти складають письмовий іспит у тестовій формі. Зміст тестів відображає всі розділи і теми дисципліни. Їх мета – оцінити рівень теоретичних і практичних знань студентів, здобутих у процесі вивчення дисципліни.

Бажаємо творчих успіхів і задоволення від роботи!

ТЕМИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З РЕКОМЕНДОВАНИМИ ТЕМАМИ РЕФЕРАТІВ

ТА ЛІТЕРАТУРОЮ

Методичне заняття (2 год.)

1. Методика підготовки виступів і рефератів на семінарах.

2. Організація індивідуальної та самостійної роботи.

3. Критерії оцінювання знань студентів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

СТАРОДАВНЯ, СЕРЕДНЬОВІЧНАТА НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Заняття 2. Передісторія України (2 год.)

1. Первісна епоха на території України. Трипільська культура.

2. Давні державні формування на теренах України.

3. Східні слов’яни: етногенез, соціально-економічний розвиток та протодержавні формування.

Розпочинаючи перше питання, розкрийте основні періоди розвитку людини на території України в первісну добу. Проаналізуйте первісні релігійні уявлення, соціальні та економічні відносини, неолітичну революцію. Окремо зупиніться на найбільш вивченому періоду енеоліту – трипільській археологічній культурі.

У другому питанні зосередьте увагу на процесі формування, становлення, розвитку та занепаду перших державних утворень прийшлих кочових племен кіммерійців, скіфів, сарматів. Варто показати розвиток соціально-економічної, політичної сфери, культури та їх побуту. Проаналізуйте причини та наслідки античної колонізації Північного Причорномор’я, а також політичні, економічні та культурні зв’язки грецьких полісів з сусідніми народами.

Третє питання вимагає роз’яснення однієї з центральних в історичній науці проблем походження народу. Назвіть найбільш відомі теорії походження слов’ян. Визначте територію, яку заселяли анти. Що становило основу їхнього господарського життя? Зупиніться на особливостях суспільно-політичного устрою антів. Дослідіть процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів. Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ–ІХ ст. Якими були соціально-економічні відносини східних слов’ян у цю добу? Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Реферати:

1. Стародавні мисливці на території України.

2. Трипільська культура.

3. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

4. Скіфи на території України.

5. Епоха Великого переселення народів на теренах Південно-Східної Європи.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Бунятян К. Давнє населення України. Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 228 с.

3. Винокур І.С. Телегін Д.Я. Археологія України: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 318 с.

4. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

5. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від найдавніших часів до 1944 року): Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999.

6. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.І. Танцюри. – К.: Академія, 2001. – 488 с.

7. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 479 с.

8. Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу. – К.: Ґенеза, 2005. – 208 с.

9. Конончук І.М. Історія України від стародавніх часів до помаранчевої революції. – Ніжин: Гідромас, 2005. – 284 с.

10. Півторак П.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». – К.: Академія, 2001. – 152 с.

Заняття 3. Княжий період українського державотворення ІХ–ХІV ст. (2 год.)

1. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.

2. Суспільно-політичний устрій Київської Русі.

3. Галицько-Волинське князівство – нова європейська держава.

4. Уроки княжого періоду.

Розгляд першого питання необхідно розпочати з аналізу соціально-станової структури Київської Русі (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення), спираючись на історичні джерела («Руська правда»). Покажіть досягнення Давньоруської держави у економічному житті (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, розвиток торгівлі (внутрішня, торгові шляхи зовнішньої, грошова одиниця обігу, експорт та імпорт), зростання ролі міст. В кінці підбийте підсумки та зробіть висновок.

Висвітлення другого питання передбачає характеристику політичного устрою Київської Русі як ранньофеодальної держави з монархічною формою правління. Необхідно показати певні трансформації, яких впродовж ІХ–ХІІ ст. вона зазнала. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави. На кінець відповіді зробіть власний висновок.

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське та ін. Поступово роль Києва як політичного та економічного центру занепадає. Розгляньте причини, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича). Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича. Здійсніть аналіз соціально-станової структури Галицько-Волинського князівства (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення). Розгляньте розвиток економічного життя (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, торгівлю, відмітьте процес містобудування). Свою відповідь підсумуйте висновком.

Розкриваючи четверте питання проаналізуйте причини, характер та наслідки феодальної роздробленості Русі. Покажіть, що феодальна роздробленість була закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства та була викликана подальшою феодалізацією давньоруського суспільства. Торкніться проблеми спадщини Київської Русі, що існує в історичній науці (концепції російського історика М. Погодіна, українського історика М. Грушевського, радянських істориків, розкрийте позиції сучасних українських істориків). Проаналізуйте та висловіть своє бачення проблеми.

Реферати:

1. Постаті давньоруської історії (за вибором студента, наприклад, історичні портрети князів, митрополит Іларіон, Анна Ярославна тощо).

2. Стародавній Київ.

3. Християнізація Русі (історія, наслідки, оцінки).

4. Язичництво та християнство в духовному і політичному житті слов’янського світу.

5. Міжнародна політика Давньоруської держави.

6. Культура Київської Русі.

7. Політичні портрети галицьких князів (за вибором студента).

8. Місце Галицько-Волинського князівства в історії українського народу.

9. Культура Галицько-Волинського князівства.

10. Монголо-татарське іго в слов’янській історії.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

3. Коломієць С.С. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до початку 20-х рр. ХХ ст.). – Ч. 1. – К.: Навчально-науковий природничо-гуманітарний інститут НАУ, видавничий відділ НАУ, 2003. – 180 с.

4. Конончук І.М. Історія України від стародавніх часів до помаранчевої революції. – Ніжин: Гідромас, 2005. – 284 с.

5. Панченко П., Славов П., Марчук В. Аграрна історія України. Навч. посібник для студ. і викл. сільськогосподарських закладів освіти І–ІV рівнів акредитації. – К.: Просвіта, 1996. – 360 с.

6. Толочко П.П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

7. Толочко П.П., Козак Д.Н., Моця О.П., Мурзін В.Ю., Отрощенко В.В., Середа С.П. Етнічна історія давньої України. – Колективна монографія. – К.: Інститут археології НАН України, 2000. – 280 с.

8. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 479 с.

Заняття 4. Українські землі в складі іноземних держав ХІV–ХVІІ ст. (2 год.)

1. Особливості входження українських земель до складу Великого князівства литовського та Польського королівства.

2. Державно-політичний устрій на українських землях в литовсько-польську добу (ХІV–ХVІІ ст.).

3. Формування українського козацтва. Запорозька Січ.

При відповіді на перше питання доцільно пригадати, що упродовж другої половини ХІV ст., після смерті останнього князя Галицько-Волинської держави, західноукраїнські землі були анексовані іноземними державами. Більшу їх частину, зокрема Галичину і Західну Волинь, захопило Польське королівство (остаточно у 1387 р.). Залишки Волині та більшу частину України (Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Брацлавщина та Переяславщина) приєднує до себе Велике князівство Литовське. Буковина з Бессарабією з середини XIV ст. були включені до Молдовського князівства. Розглядаючи історію України в литовсько-польський період, слід акцентувати увагу на причинах та етапах завоювання українських земель Королівством Польським та Великим князівством Литовським. Розкрити особливості боротьби за владу між Ягайло та Вітовтом. Дати аналіз Кревській унії. Окремо необхідно зупинитися на внутрішній політиці іноземних держав на захоплених територіях. Коротко дати їй оцінку, а також зробити порівняльний аналіз діяльності польської та литовської влади.

Розкриваючи друге питання основну увагу слід приділити причинам підписання Люблінської унії та дати їм історичну оцінку. Також необхідно зробити аналіз умов унії, виявити її наслідки для українських земель. Далі окремо зупинитись на основних характеристиках політичного та економічного становища українських земель у складі Речі Посполитої. Проаналізуйте процес поступового покріпачення українського селянства впродовж XVI ст. Варто висвітлити наслідки аграрної реформи Сигізмунда ІІ Августа – Устави на волоки та Третього Литовського Статуту. Зупиніться на проблемі ополячення та окатоличення українців в контексті Берестейської церковної унії.

У третьому питанні покажіть генезис, характерні риси та особливості виникнення українського козацтва. Назвіть та обґрунтуйте існуючі в історичній науці теоретичні обґрунтування походження та першопочатків козацтва як такого. Розкажіть про появу перших Січей (причини, час, місце, засновників, сферу, форми і методи діяльності). Охарактеризуйте Запорозьку Січ як козацьку державу за такими ознаками як військовий та територіальний устрій, форма правління, правова (судочинство) система, релігійно-церковна, освітньо-виховна, виокремивши характерні особливості цих ознак. Необхідно також висвітлити роль Запорозької Січі та її гетьманів у суспільно-політичному житті українських земель у зазначений період. Покажіть відношення до Січі та запорозького козацтва представників різних соціальних верств населення України, урядів сусідніх держав (Польської, Литовської, Московської, Турецької, Кримського ханства, Швеції та інших). З’ясуйте причини та саме зруйнування Запорозької Січі царатом за часів імператриці Катерини ІІ у 1775 р. Розкажіть про подальшу долю козацтва та долю останнього кошового гетьмана Петра Калнишевського.

Реферати:

1. Україна в період литовсько-польської колонізації.

2. Запровадження магдебурзького права в українських містах.

3. Роль братств у розвитку освіти та культури в Україні.

4. Запорозька Січ – християнська демократична козацька республіка.

5. Історичні портрети козацьких ватажків (за вибором студента).

6. Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.

7. Морські походи запорозьких козаків.

8. Військове мистецтво запорозьких козаків.

9. Господарська діяльність в Запорозькій Січі.

10. Козацька символіка.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.

3. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

4. Коломієць С.С. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до початку 20-х рр. ХХ ст.). – Ч. 1. – К.: Навчально-науковий природничо-гуманітарний інститут НАУ, видавничий відділ НАУ, 2003. – 180 с.

5. Панченко П., Славов П., Марчук В. Аграрна історія України. Навч. посібник для студ. і викл. сільськогосподарських закладів освіти І–ІV рівнів акредитації. – К.: Просвіта, 1996. – 360 с.

6. Білик Б.І. Етнополітична історія України (860–1900 рр.). – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 245 с.

7. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища шк., 1994. – 539 с.

8. Історія українського війська / І. Крип’якевич, Б. Гнатович, З. Стефанов, О. Думін, С. Шрамченко. У 3-х Ч. – Львів: Видання Івана Тиктора, 1993. – Ч. 1. – 288 с.

9. Конончук І.М. Історія України від стародавніх часів до помаранчевої революції. – Ніжин: Гідромас, 2005. – 284 с.

10. Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану ІІ пол. ХV – сер. ХVІІ ст. – К.: КМ Академія, 2000. – 300 с.

Заняття 5. Національно-визвольна боротьба середини ХVІІ ст. Епоха «Руїни» (2 год.)

1. Етапи національно-визвольної війни. Козацько-гетьманська держава.

2. Початок громадянської війни (1657–1663 рр.).

3. Становище Лівобережної України в період 1663–1687 рр.

4. Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Правобережної України в ІІ пол. ХVІІ ст.

При розкритті першого питання проаналізуйте процес розробки Б. Хмельницьким політичної концепції козацької держави, назвіть основні етапи розробки програми державного будівництва та боротьби за її реалізацію. Вкажіть найважливіші й визначальні причини Великого повстання, його соціальну базу. Охарактеризуйте ознаки утвореної в ході революції козацької держави: політичну владу, територію, політично-адміністративний устрій, суд і судочинство, правову систему, зміни соціально-економічного устрою, фінансову систему та податки, збройні сили, міжнародну діяльність. Варто проаналізувати геополітичні інтереси Московського царства, Речі Посполитої, Османської імперії, Швеції, Семиграддя щодо українських земель. Прослідкуйте розвиток українсько-російських зв’язків. Визначте основні причини, які змусили Б. Хмельницького піти на союз з московським царем. Дайте характеристику Переяславської Ради. Розкрийте зміст «Березневих статей» Б. Хмельницького 1654 р. Як розцінювали перспективи союзницьких відносин Україна та Московія?

В другому питанні розкрийте обставини, в яких розпочав своє гетьманування І. Виговський. Дайте визначення поняття Руїни. Проаналізуйте та дайте оцінку Гадяцькій угоді. З’ясуйте причини виступу Я. Барабаша та М. Пушкаря. Розкажіть як завершилося гетьманування І. Виговського. Розкрийте умови приходу до влади Ю. Хмельницького та проаналізуйте зміст Переяславських статей. Які обставини змусили Ю. Хмельницького переорієнтуватися на бік Польщі? Дайте характеристику укладеному українсько-польському Слободищенському трактату, за яким відновлювалися основні положення Гадяцької угоди. Покажіть процес втрати Україною політичної і територіальної цілісності.

Третє питання вимагає зосередження уваги на територіальному поділі козацької України, який політично був закріплений після виникнення у 1663 р. двох гетьманатів: Правобережного (гетьман П. Тетеря) і Лівобережного (гетьман І. Брюховецький). Розкрийте діяльність гетьмана І. Брюховецького і зміст Московських статтей. Дайте оцінку Андрусівському договору. Чому Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по українській державі. Зупиніться на правлінні Д. Многогрішного. Далі приділіть увагу гетьмануванню І. Самойловича, який був обраний у червні 1672 р. та павив 15 років. Розкрийте основні аспети його дільності. Чому прагення І. Самойловича об’єднати українські землі не зазнало успіху? Завершуючи розгляд періоду Руїни, слід відзначити, що впродовж 60–70-х років XVII ст. відбувається процес руйнації української державності, українська козацька держава поступово втрачає свою автономію. Апогеєм цього процесу стало укладання Вічного миру між Московією та Річчю Посполитою у 1686 р. У чому суть цього договору? Які наслідки його для України? У чому полягають історичні уроки тієї трагічної доби в історії для української нації?

Четверте питання передбачає зосередження уваги на особливостях соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Правобережної України в ІІ пол. ХVІІ ст. Почніть з гетьманства П. Тетері. Далі визначте, якими були обставини обрання гетьманом П. Дорошенка? Дайте характеристуку його внутрішній та зовнішній політиці. Потім з’ясуйте обставини приходу до влади Ю. Хмельницького і суть та наслідки його третього гетьманування. Насамкінець необхідно зупинитися на останній чверті ХVІІ ст., коли Правобережжя остаточно увійшло до складу Речі Посполитої і там поступово було впроваджено польський адміністративно-територіальний поділ земель, відновлено польську правову систему, повернено панщину і збільшено податки, посилились процеси ополячення та окатоличення місцевого українського населення.

Реферати:

1. Історичні портрети гетьманів Правобережної та Лівобережної України (за вибором студента).

2. Штрихи до історичних портретів державних та громадських діячів (за вибором студента).

3. Вплив Хмельниччини на формування української народності.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Переяславська рада очима істориків, мовою документів / О. Гуржій, Т. Чухліб. – К.: Україна, 2003. – 432 с.

3. Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.

4. Коломієць С.С. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до початку 20-х рр. ХХ ст.). – Ч. 1. – К.: Навчально-науковий природничо-гуманітарний інститут НАУ, видавничий відділ НАУ, 2003. – 180 с.

5. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 479 с.

6. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII – першої чверті XVIIІ ст. – К.: ІІУ НАНУ, 1995. – 70 с.

7. Історія українського війська / І. Крип’якевич, Б. Гнатович, З. Стефанов, О. Думін, С. Шрамченко. У 3-х Ч. – Львів: Видання Івана Тиктора, 1993. – Ч. 1. – 288 с.

8. Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність (XVII століття). – К.: Освіта, 1995. – 192 с.

9. Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. – Дніпропетровськ: Дніпро, 1996. – 262 с.

10. Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього коша запорозького. – Дніпропетровськ: Січ, 1994. – 678 с.

Заняття 6. Соціально-економічне і політичне становище українських земель у ХVІІІ ст. (2 год.)

1. Криза козацько-гетьманської держави.

2. Становище Правобережної України у ХVІІІ ст.

3. Західноукраїнські землі в складі іноземних держав.

Вивчення першого питання необхідно почати з всебічного аналізу гетьманування І. Мазепи та подій Північної війни. Доцільно розпочати це питання з розгляду історичного портрету І. Мазепи. Дайте характеристику Коломацьких статей. Покажіть та проаналізуйте гетьманські (І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол, К. Розумовський) та безгетьманські (І Малоросійська колегія, Гетьманський уряд, ІІ Малоросійська колегія) періоди. Зверніть увагу на темпи, форми, методи, інтенсивність та результативність колоніальної політики російського самодержавства щодо українських земель у межах окреслених етапів. Покажіть хвилеподібність, безперервність та поступальність процесу посилення наступу царизму на автономні права України: обмеження влади гетьмана та контроль за нею, економічні утиски, експлуатацію демографічного потенціалу, культурні обмеження та інше. З’ясуйте причини, які обумовили подібний курс Російської імперії. Коротко охарактеризуйте акції (зміни адміністративно-територіального устрою на українських землях, ліквідація гетьманства (1764 р.), знищення Запорозької Січі (1775 р.) тощо), внаслідок яких було остаточно ліквідовано українську автономію.

При висвітленні другого питання необхідно показати процесс розвитку фільваркової системи господарювання та відновлення панщини. Охарактеризувати причини, етапи, та наслідки потужного антикріпосницького супротиву українського селянства в контексті Гайдамацького руху та окремо зупинитися на повстанні Коліївщина. Варто зупинитися і на змінах, що відбулися в адміністративно-територіальному поділі Правобережжя.

Третє питання доцільно розпочати з наслідків для українських земель трьох поділів Речі Посполитої 1772 (1774), 1793 та 1795 рр. А вже потім окремо зупинитися на характеристиці суспільно-політичної, соціально-економічної та культурно-релігійної сфер життя західноукраїнського населення під чужоземним ярмом: Галичини і Буковини в складі Австрії та Київщини, Волині, Поділля й Брацлавщини в складі Росії. Важливо не оминути й Закарпаття під владою Угорщини. Окремо сфокусуйте свою увагу на масовому антикріпосницькому русі опришків. Зробіть узагальнюючий висновок.

Реферати:

1. Слобідська Україна.

2. Поділ України та його наслідки для державності українського народу.

3. Антикріпосницькі рухи на українських землях.

4. Система договорів між Гетьманщиною та Російською державою.

5. Пилип Орлик та його Конституція 1710 р.

6. Культурно-релігійне життя.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.

3. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

4. Коломієць С.С. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до початку 20-х рр. ХХ ст.). – Ч. 1. – К.: Навчально-науковий природничо-гуманітарний інститут НАУ, видавничий відділ НАУ, 2003. – 180 с.

5. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 479 с.

6. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Харків: Дельта, 1993. – 256 с.

7. Бойко Д. Селянство України у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІІ ст. – К.: Наук. думка, 1963. – 175 с.

8. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVIII століття: кордони, населення, право. – К.: Основи, 1996. – 223 с.

9. Мельник Л.Г. Гетьманщина І-ої чверті XVIII століття. – К.: ІЗМН, 1997. – 232 с.

10. Мельник Л.Г. Лівобережна Гетьманщина періоду стабілізації (1669–1709 рр.). – К.: ІСДО, 1995. – 104 с.

Заняття 7. Суспільно-політичний рух в Україні у ХІХ ст. (2 год.)

1. Декабристський рух в Україні.

2. Руська трійця. «Весна народів» – буржуазно-демократичні революції у Європі 1848–1849 рр.

3. Кирило-Мефодіївське товариство.

4. Особливості українського національно-визвольного руху ІІ пол. ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях. Виникнення перших політичних організацій.

При обговоренні першого питання вкажіть на причини зростання у суспільстві опозиційності до самодержавної влади. Охарактеризуйте діяльність декабристських організацій, зосередивши основну увагу на змісті програмних документів товариств дворянських революціонерів, зокрема, Південного (1821 р) та «Об’єднаних слов’ян» (1823 р.). Зверніть увагу на те, як декабристи бачили вирішення національного питання. В загальних рисах розкрийте хід повстання декабристів (Чернігівського полку) в Україні (29 грудня – 3 січня 1926 р.), назвіть причини поразки та дайте оцінку діяльності декабристів.

В другому питанні покажіть, що в Західній Україні, яка була під владою Австро-Угорської імперії, відбувались такі ж самі процеси, що і в Наддніпрянській Україні, але з врахуванням особливостей, що історично склалися в цьому регіоні. Розкрийте діяльність перших українських політичних організацій в західноукраїнських землях, зокрема «Руської трійці», Головної Руської Ради (1848–1851 рр. та інших організацій). Далі покажіть політизацію національного руху (народовці, москвофіли, радикальні демократи).

Висвітлюючи третє питання, вкажіть на загальні тенденції суспільно-політичного розвитку в Російській імперії, в контексті яких у Наддніпрянській Україні виникла громадсько-політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство (1846–1847 рр.). Розповідаючи про його діяльність проаналізуйте склад його засновників та членів. Дайте оцінку програмним документам – «Книга буття українського народу» («Закон Божий»), «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія». Визначте роль товариства у національно-визвольному русі України.

Відповідаючи на четверте питання коротко розкрийте та проаналізуйте причини і суть українського національного відродження в Наддніпрянській Україні, його етапи та еволюцію. Охарактеризуйте напрями, форми та методи діяльності народників в Україні (ходіння в народ, організації «Земля і воля», «Народна воля», «Чорний переділ»). Окремо зупиніться на піднесенні національно-визвольного руху на західноукраїнських землях. Дайте оцінку діяльності народовців (Просвіти) та радикалів. Розкрийте причини появи перших українських політичних організацій та партій на під австрійських та під російських землях (лідери, активні діячі, гасла та програмні вимоги, соціальна база, форми та методи діяльності).

Реферати:

1. Масонство в Україні.

2. Історичні портрети політичних діячів та діячів культури України

(за вибором студента).

3. Розвиток вітчизняної освіти та науки.

4. Піднесення національно-визвольного руху в Західній Україні.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Історія українських політичних партій: Хрестоматія-посібник. Кінець ХІХ ст. – 1917 р. Ч. 1. / Упоряд.: Б. І. Корольов, І.С. Михальський. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 561 с.

3. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

4. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х рр. ХІХ ст. в Україні: проблеми, ідеологія. – К.: МІЛП, 1999. – 128 с.

5. Конончук І.М. Історія України від стародавніх часів до помаранчевої революції. – Ніжин: Гідромас, 2005. – 284 с.

6. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – Т. 1. – К.: Основи, 1994. – 554 с.

7. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – Т. 2. – К.: Основи, 1994. – 573 с.

8. Павко А.І. Політичні партії, організації в Україні: кінець ХІХ – початок ХХ століття; зародження, еволюція, діяльність, історична доля. – К.: Знання, 2001. – 112 с.

9. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч. ХХ ст.): Нариси. – К.: Рад. шк., 1991. – 334 с.

10. Романцов В.О. Український етнос: на одвічних землях та за їхніми межами (ХVІІІ – ХХ століття). – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1998. – 184 с.

Заняття 8. Соціально-економічне та політичне становище України ХІХ – поч. ХХ ст. (2 год.)

1. Імперські буржуазні реформи та їх наслідки для розвитку українських етнічних територій.

2. Національне та аграрне питання в Російській демократичній революції 1905-1907 рр. Результати столипінської аграрної реформи в Україні.

3. Україна в роки Першої світової війни.

Відповідаючи на перше питання, розкрийте суть загальнодержавної кризи, яку в середині ХІХ ст. переживала Російська імперія. Поясніть чому самодержавство пішло на проведення кардинальних реформ. Дайте оцінку селянській реформі 1861 р. та наступним буржуазним 60–70 х рр. – земської (1864 р.), судової (1864 р.), міської (1870 р.), військової 1862–1874 рр.), фінансової (1862 р.) та освітньої. Проаналізуйте, яке мали значення ці реформи для українських земель, що входили до складу Росії?

На конкретних фактах покажіть ознаки кризи феодально-кріпосницької системи в Австрійській імперії, до складу якої входили західноукраїнські землі. Виділіть особливості здійснення реформ у імперії. Зверніть увагу на те, що під тиском народних мас правлячі кола імперії були змушені у 1848 році в Галичині та Буковині звільнити селян від феодальної залежності, скасувати кріпосне право, а також задовольнити деякі вимоги в культурі, мові тощо (наведіть конкретні факти).

Розкриваючи друге питання, з’ясуйте причини, які обумовили початок революції в Російській імперії (залишки феодалізму). Покажіть активізацію національно-визвольної боротьби на українських землях під час розвитку революції (поява легальної української преси, культурно-освітня діяльність «Просвіти», діяльність української депутатської громади у російських Думах тощо). З’ясуйте, чому саме аграрне питання було одним із найгостріших, особливо на Україні. Розкрийте причини, суть та наслідки Столипінської аграрної реформи, особливості її проведення в Україні.

Розгляд третього питання потребує висвітлення геополітичних планів держав-учасниць Першої світової війни обох ворогуючих блоків (Троїстого, згодом Четверного союзу, та Антанти) щодо українських земель. Проаналізуйте їх і скажіть, які наслідки вони мали для України.

Реферати:

1. Соціально-економічне становище українських земель в дореформений період.

2. Модернізаційні процеси у традиційних галузях промисловості на українських землях ІІ пол. ХІХ ст.

3. Кооперативний рух на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

4. Особливості скасування кріпосництва в Австрійській імперії.

5. Воєнні дії на українських землях в період Першої світової війни.

6. Галицькі січові стрільці: організація, бойовий шлях.

Рекомендована література:

1. Історія України. Хрестоматія: у 2-х частинах. – Вид. 2-е: перероб. і доп. / Упор. С.М. Клапчук. – К.: ІЗМН, 1996. – 372 с.

2. Новітня історія України. 1900–2000: Збірник документів і матеріалів. – К.: ІЗМН, 2000. – 357 с.

3. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – Т. 1. – К.: Україна, 1995. – 351 с.

4. Коломієць С.С. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до початку 20-х рр. ХХ ст.). – Ч. 1. – К.: Навчально-науковий природничо-гуманітарний інститут НАУ, видавничий відділ НАУ, 2003. – 180 с.

5. Новітня історія України (1900–2000). Підручник / А.Г. Слюсаренко та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 663 с.

6. Панченко П., Славов П., Марчук В. Аграрна історія України. Навч. посібник для студ. і викл. сільськогосподарських закладів освіти І–ІV рівнів акредитації. – К.: Просвіта, 1996. – 360 с.

7. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIIІ – початок ХХ ст.). – Львів: Світ, 1996. – 447 с.

8. Історія українського війська / І. Крип’якевич, Б. Гнатович, З. Стефанов, О. Думін, С. Шрамченко. У 3-х Ч. – Львів: Видання Івана Тиктора, 1993. – Ч. 2, 3. – 575 с.

9. Історія України в особах ХІХ–ХХ ст. – К.: Україна, 1995. – 479 с.

10. Конончук І.М. Історія України від стародавніх часів до помаранчевої революції. – Ніжин: Гідромас, 2005. – 284 с.

Питання до модульного контролю

1. Поясніть суть предмета історії України.

2. Назвіть основні методологічні принципи вивчення курсу історії України.

3. Назвіть основні періоди історії України.

4. Назвіть основні літописи IX—XIV ст.

5. Назвіть основні літописи періоду XV—XVIII ст.

6. Назвіть основних істориків української історичної школи, а також зарубіжних істориків-українознавців.

7. Назвіть основні праці М.С.Грушевського.

8. Перелічіть основні досягнення трипільців.

9. Причини припинення існування трипільської культури.

10. Яке історичне значення трипільської культури.

11. Якого типу державність мали кіммерійці, скіфи, сармати?

12. Назвіть причини грецької колонізації Північного Причорномор'я.

13. Назвіть основні античні міста-держави Північного Причорномор'я.

14. Назвіть основні види господарської діяльності населення античних міст-держав Північного Причорномор'я.

15. Які власні назви слов’янських племен відомі Вам з писемних джерел (літописних та іноземних авторів)?

16. Який тип державності мали союзи східно-слов´янських племен?

17. Які передумови утворення Київської держави?

18. Назвіть основні етапи формування державності Київської Русі.

19. Які етапи розвитку Давньоруської держави?

20. Охарактеризуйте державність Київської Русі.

21. Охарактеризуйте політичний устрій Київської Русі.

22. Якою була соціально-класова структура Київської Русі?

23. Чому деякі історики називають державність Київської Русі примітивною.

24. Причини занепаду та ліквідації Київської Русі?

25. Назвіть особливості політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинського князівств до їх об’єднання.

26. Коли і ким була створена Галицько-Волинська держава.

27. Причини припинення існування Галицько-Волинської держави.

28. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

29. Назвіть етапи об’єднання Литовського князівства і Польського королівства в єдину державу.

30. Причини та передумови об’єднання Литви та Польщі в одну державу. Як називалася новостворена держава?

31. Назвіть найтрагічніший для України наслідок перебування у складі Речі Посполитої.

32. Які причини виникнення козацтва в Україні?

33. Поясніть два аспекти поняття „козаччина‖.

34. Які дві події сприяли перетворенню козаччини з побутового явища в соціальний стан і чому?

35. Назвіть ватажків козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ століть.

36. Причини поразки та історичне значення козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ століть.

37. Типи українських козаків.

38. Визначте причини появи реєстрових козаків та які вони мали привілеї.

39. Складіть схему військової організації Запорозької Січі.

40. Що переважає у визначеннях: Запорозька Січі як державне утворення, чи як соціальна організація?

41. Назвіть основні традиції та звичаї запорозьких козаків.

42. Які козацькі символи вам відомі?

43. Назвіть основні етапи Української національної революції середини ХVІІ ст..

44. Визначте хронологічні рамки Української національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.

45. Визначте, яке місце в подіях революції ХVІІ ст. займало повстання під проводом Б.Хмельницького.

46. Визначте хронологічні рамки повстання під проводом Б.Хмельницького.

47. В який момент революції середини ХVІІ ст. була утворена Козацька держава? В якому документі було юридично закріплено утворення цієї держави? Яка її офіційна назва?

48. Назвіть основні ознаки, що підтверджують утворення повноцінної Козацької держави – Військо Запорозьке.

49. Що свідчить про воєнізований характер Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

50. Яким був політичний устрій Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

51. Яким був адміністративно-територіальний устрій Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

52. Назвіть причини поразки та уроки Української національної революції середини ХУІІ ст.

53. Назвіть основні заходи наступу російського царизму на українську автономію за Петра І.

54. Назвіть заходи Катерини II щодо остаточної ліквідації автономного уст-рою України, ліквідації Гетьманщини.

55. Назвіть, які політичні організації виникли в Наддніпрянській Україні у XIX ст.

56. Сутність та зміст українського культурно-національного відродження ХІХ ст.

57. Назвіть основні суспільно-політичні та національно-визвольні рухи в Україні в XIX ст.

58. Назвіть загальноросійські та суто українські суспільно-політичні та національно-визвольні рухи в Україні в XIX ст.

59. Назвіть партії, які створились в результаті активізації революційно-визвольної боротьби в Україні на початку ХХ ст. Хто був їх лідерами?

60. Назвіть найвизначніші події революції 1905-І907 pp. в Україні.

61. Визначте здобутки національного руху в Україні в період революції 1905-1907 pp. в Росії.

62. Назвіть основні заходи столипінської аграрної реформи. Чому вона мала найбільший успіх в Україні.

63. Які обставини посилювали трагізм українського народу в першій світовій війні?