- •Рівні паліативної допомоги:
- •Хронічний больовий синдром (хбс)
- •Діагностика болю
- •Шкала оцінки рівня якості життя
- •Шкала самооцінки тривоги відмічає пацієнт (лікар може пояснити деякі ствердження)
- •Лікування больового синдрому
- •Групи ад´ювантних лікарських засобів
- •Перелік деяких ад'ювантних лікарських засобів
- •Когнітивно-поведінкові стратегії для лікарів первинної ланки
- •Уніфікований клінічний протокол паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі
- •Основні симптоми, які найбільш часто зустрічаються у інкурабельних онкологічних хворих:
Діагностика болю
Етапи діагностики болю згідно адаптованої клінічної настанови.
Пацієнт, якщо він компетентний і здатний спілкуватися, є найнадійнішим оцінювачем болю і має, у разі можливості, бути першим оцінювачем свого болю.
Важливу роль у правильному виборі тактики лікування ХБС відіграють правильна оцінка та методи діагностики типу, причин та інтенсивності болю з визначенням ґенезу, які у хворих слід будувати на основі:
простих неінвазивних методів оцінки інтенсивності болю;
оцінки якості життя;
оцінки індивідуальної реакції хворого на застосування анальгетичних ЛЗ чи інших симптоматичних методів лікування.
Неінвазивні методи оцінки ХБС.
Враховуючи особливу фізичну та психологічну вразливість цього контингенту хворих, виходячи із загальних, гуманних та медико-етичних міркувань, застосування спеціальних, інструментальних та лабораторних методів дослідження в цій ситуації є обмеженим, тому пропонується така послідовність дій:
Збір анамнезу хронічного больового синдрому з метою визначення:
локалізації болю та його іррадіації
тривалості болю
інтенсивності та типу прояву
наявності факторів, що посилюють/послаблюють ХБС
проведене лікування
- чи застосовувались знеболюючі засоби лікування раніше та їх ефективність.
Клінічний огляд пацієнта, що надає інформацію про характер та поширеність онкологічного процесу, фізичний, неврологічний та психічний статус пацієнта, а також здатність пацієнта до самообслуговування, його комунікабельність.
За інтенсивністю біль поділяють на слабкий, середній, сильний/дуже сильний (позначається також як «нестерпний» біль). Оцінка інтенсивності болю проводиться на підставі суб´єктивних відчуттів хворого до початку лікування та в процесі лікування болю для визначення ефективності знеболення.
З цією метою в паліативній медицині найчастіше рекомендується використовувати 5-ти бальну шкалу вербальних оцінок, де:
0 - болю немає
1 бал – слабкий біль
2 бали – помірний біль
3 бали – сильний
4 бали – найсильніший біль
Також пропонується застосування візуально-аналагової шкали (ВАШ)
Найбільша
Ні
інтенсивність
Ні Трошки Можливо Погано Дуже Гірше
терпіти погано не буває
Показники фізичного стану пацієнта можуть бути використаними в різному обсязі залежно від умов перебування пацієнта (стаціонар або вдома): маса тіла в динаміці, результати попередніх обстежень ( клінічні показники кровообігу, загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові, рентгенологічні дослідження тощо).
Оцінка якості життя пацієнта:
Якість життя – інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного та соціального функціонування людини. За визначенням ВООЗ, якість життя- це індивідуальне співвідношення становища індивідума в суспільстві.
Оцінювання:
1 – нормальна фізична активність;
2 – фізична активність є дещо зниженою, при цьому хворий може самостійно відвідувати лікаря;
3 – фізична активність помірно знижена (постільний режим менше 50% денного часу);
4 – фізична активність значно знижена (постільний режим більше 50% денного часу);
5 – мінімальна фізична активність (повний постільний режим).
