3. Тлумачення кримінального закону

Для з'ясування змісту закону про кримінальну відповідальність здійснюється його тлумачення. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність прийнято класифікувати за окремими критеріями:

1) У залежності від суб'єкта, що здійснює тлумачення закону про кримінальну відповідальність, виділяють офіційне (легальне), судове і наукове (доктринальне):

• офіційне (легальне) – здійснюється органом, уповноваженим на це законом (Конституційним Судом України). Характерною рисою офіційного тлумачення є його обов'язковий характер для всіх організацій, установ, службових осіб і громадян;

• судове – здійснюється судом у вироках, ухвалах, постановах при застосуванні норми закону про кримінальну відповідальність з конкретної справи. При цьому таке тлумачення є обов'язковим у цій конкретній справі. Необхідно виділити судове тлумачення закону про кримінальну відповідальність, яке здійснюється пленумом Верховного суду України – його керівні роз'яснення є обов'язковими для всіх судів, інших органів, службових осіб, які застосовують закон;

• наукове (доктринальне) тлумачення закону про кримінальну відповідальність – це тлумачення, що дається вченими-юристами, науковими установами, практичними працівниками правозастосовних органів у коментарях, підручниках, наукових статтях і т.д. Воно не є обов'язковим, однак відіграє значну роль у формуванні кримінального законодавства, а також для правильного застосування закону.

2) За прийомами тлумачення розрізняють граматичне, систематичне й історичне тлумачення закону про кримінальну відповідальність:

• граматичне тлумачення закону припускає з'ясування тексту закону за допомогою правил граматики, синтаксису й етимології значення і змісту окремих строків, слів і понять, уживаних у нормі закону;

• систематичне тлумачення - розуміння змісту закону шляхом його зіставлення з іншими правовими нормами, визначення його місця в системі чинного кримінального права, відмежування від інших близьких за змістом законів;

• історичне тлумачення полягає в з'ясуванні соціально-економічної та політичної обстановки в країні, а також обставин, що обумовили прийняття цього закону.

3) Тлумачення закону про кримінальну відповідальність за обсягом підрозділяється на буквальне, обмежувальне і розширювальне:

• буквальне тлумачення закону являє собою тлумачення в точній відповідності до тексту закону. При цьому передбачається збіг змісту кримінально-правової норми з її словесним вираженням;

• при обмежувальному тлумаченні закон застосовується в більш вузькому колі випадків, ніж це випливає з буквального тексту закону;

• розширювальне тлумачення припускає надання законові про кримінальну відповідальність більш широкого змісту в порівнянні з його буквальним текстом.

4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі і за колом осіб

До принципів чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі і за колом осіб відносяться:

• територіальний (відповідно до ст. 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. Злочин вважається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України);

• принцип громадянства (відповідно до ч. 1 ст. 7 КК громадяни України, а також особи без громадянства, які постійно проживають в Україні та вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

• універсальний (зміст і значення цього принципу полягає в єдності інтересів України та інших держав у боротьбі зі злочинністю у світі. Зокрема, між державами укладаються конвенції, які після їх ратифікації втілюються у нормах КК з метою боротьби зі злочинними діяннями на території відповідних держав);

• реальний (відповідно до ст. 8 КК України іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів держави. Особливо тяжким злочином, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі). Чинне законодавство України про кримінальну відповідальність закріпило у ст. 10 КК України поняття екстрадиції, тобто видачу осіб, які вчинили злочин, однією державою (яка запитується) іншій державі (яка запитує) у зв'язку з тим, що такі особи знаходяться на території держави, яка запитується, але вчинили злочин на території країни, яка запитує, або є її громадянами.

Екстрадиція здійснюється з метою виконання покарання або з метою притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, що користуються імунітетом, у випадку вчинення цими особами злочину на території України вирішується відповідно до норм міжнародного права.