Складні (точні) методи визначення потреб у інвестиціях в овф та ок.

Інвестиції у ОВФ - Іовф визначають таким чином:

- у будівництво – Ібуд (при будівництві підприємства або при будівельних роботах у випадку реконструкції, розширення виробництва) - складають кошторис витрат на будівництво; якщо неможливо скласти кошторис, витрати на будівництво можуть бути визначені на основі вже відомих витрат на будівництво аналогічних об’єктів або експертне;

- в устаткування - Іуст – складають кошторис витрат на придбання та монтаж устаткування.

Інвестиції в устаткування визначають за формулою

Іуст = Впу + Д – Л ,

де Впу – витрати на придбання та монтаж устаткування;

Д – витрати на демонтаж устаткування, яке знімають;

Л – виручка від реалізації устаткування, яке знімають та реалізують.

Вартість придбання устаткування визначають за формулою

Впу = 1,1  (Вуст +Тр +Зс +М) ,

де Вуст – вартість устаткування, яке встановлюють;

Тр – транспортні витрати на доставку, беруть на рівні 3-5% від Вуст;

Зс – заготівельно-складські витрати, беруть у розмірі 2% від Вуст;

М – витрати на монтаж, беруть у розмірі 10-20% від Вуст;

1,1 – коефіцієнт, який враховує витрати на тару, запасні частини, витрати на комплектацію, націнки постачальницьких організацій та інше.

Витрати на демонтаж - Д визначають у процентах від первинної вартості устаткування у розмірі:

7% - при продажу іншим організаціям та при пакуванні і змазці устаткування;

6% - при подальшому використанні устаткування без пакування і змащення;

4% - при використанні устаткування на брухт.

Ліквідну вартість – Л визначають таким чином:

- у випадку продажу устаткування (подальшому використанню) – виходячи з його залишкової вартості (на рівні, більше або менше – на підставі експертної оцінки в залежності від попиту на це устаткування);

- у випадку використання устаткування на брухт – виходячи з ваги устаткування та ціни 1 тонни брухту.

У випадку будівництва підприємства та оснащення його комплектним устаткуванням у якості Іуст беруть вартість всього комплекту разом з доставкою та монтажем – за ціною фірми – виготовлювача устаткування (наприклад, фірми “PROKOP”).

Інвестиції у ОК - Іок визначають за формулою

Іок = ОКзап + ОКзад + ОКпрод ,

де ОКзап – оборотні кошти, які потрібні на створення запасів сировини та матеріалів;

ОКзад – оборотні кошти, які потрібні на заділи сировини та матеріалів у виробництві;

ОКпрод – оборотні кошти, які забезпечують оборот продукції (запаси продукції на складі, продукції у дорозі, оплату за отриману продукцію).

ОКзап визначають виходячи з обсягу споживання сировини чи матеріалів за добу – Vдоб, норми запасу у добах – Ндіб та ціни сировини чи матеріалів – Ц за формулою:

ОКзап = Ц  Vдоб  Ндіб

Наприклад:

- норма запасу зерна на млині – 30 діб, обсяг переробки зерна за добу – 200 т, ціна зерна – 1000 грн; ОКзап зерна дорівнює 6 млн.грн (100020030/1000);

- норма запасу мішків на млині – 30 діб, обсяг вибою борошна у мішки вагою 50 кг за добу – 50 т, ціна мішка – 5 грн; кількість мішків, в які вибивають борошно за добу - 1000 (50000/50). ОКзап мішків дорівнює 150 тис.грн (5100030/1000).

ОКзад та ОКпрод визначають виходячи з обсягу виробництва продукції за добу за добу – Vдоб, сумарної тривалості часу переробки сировини та виготовлення продукції, часу знаходження продукції на складі, часу знаходження продукції у дорозі та часу оплати за отриману продукцію у добах – Ндіб та собівартості продукції – Спрод за формулою

ОКзад+прод = Спрод  Vдоб  Ндіб

Наприклад, собівартість продукції – 700 грн/т, обсяг виробництва продукції за добу – 190 тонн, тривалість переробки сировини та виготовлення продукції – 1 доба, знаходження продукції на складі – 3 доби, знаходження продукції у дорозі – 2 доби, оплата за отриману продукцію здійснюється за 4 доби.

ОКзад+прод = 700  190  10/1000 = 1330 тис грн

Загальна сума потрібних оборотних коштів у наведеному прикладі дорівнює:

Іок = 6000 + 150 + 1330 = 7480 тис грн = 7,48 млн грн

Витрати на рекламу (Ірек) беруть у розмірі 2-5% від реалізації продукції.