- •Тема 2. Правове регулювання господарсько-торгівельної діяльності (4 години)
- •Лекція 1.
- •1. Поняття та функції господарсько-торгівельної діяльності
- •2. Договір поставки: зміст, форма, права та обов’язки сторін, відповідальність
- •3.Контрактація сільськогосподарської продукції та її договірне забезпечення
- •4. Порядок прийняття продукції по кількості та якості при виконанні договорів поставки
- •5. Роздрібна торгівля: договірне забезпечення та умови здійснення
- •1. Ліцензування
- •2. Патентування
- •6. Поставки на виконання державного замовлення
- •7.Договір енергопостачання
- •Лекція 2.
- •Договір зберігання на товарному складі.
- •Міна (бартер) в сфері господарювання та її податкові обмеження
- •Поняття приватизації державного майна. Об’єкти, суб’єкти угод приватизації. Способи та стадії приватизаційного процесу.
- •2) Окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.
- •Суб’єкти приватизації.
- •Посередники.
- •1) Звичайний аукціон.
- •2) Аукціон за методом зниження ціни
- •3) Аукціон без оголошення ціни
- •Договір оренди у сфері господарювання.
- •Договір оренди державного та комунального майна.
- •1. Не можуть бути об’єктами оренди, зокрема:
- •4. Особливості визначення вартості об’єкта оренда та визначення орендної плати
- •6. Особливий термін договору оренди
- •7. Особливі істотні умови (ч.1 ст. 10):
- •Правове регулювання договору фінансового лізингу
6. Поставки на виконання державного замовлення
Державні потреби - це потреби України у товарах, роботах і послугах, необхідних для 1) розв'язання соціально-економічних проблем, реалізації державних програм та інших завдань, визначених законодавством,
2) забезпечення функціонування органів державної влади, установ, організацій, що утримуються чи отримують асигнування за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Державні потреби задовольняється шляхом постачання певної продукції, надання послуг, виконання робіт суб’єктами господарювання.
ЗУ “Про державне замовлення для пріорітетних державних потреб” від 22 грудня 1995 року №493/95-ВР
Пріоритетні державні потреби - це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування державних органів, що утримуються за рахунок Державного бюджету України.
Державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.
Державні замовники - Верховна Рада України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету. (ст. 22 Бюджетного кодексу).
Виконавці державного замовлення - суб'єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб.
Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.
Відповідно до ч.8 ст. 2 ЗУ “про державне замовлення..”, для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності - монополістів на відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не спричиняє збитків зазначеним виконавцям державного замовлення.
Постанова КМУ від 29 лютого 1996 р. №266 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням.
ЗУ “Про здійснення державних закупівель”