3.Контрактація сільськогосподарської продукції та її договірне забезпечення

Основне правове регулювання:

1) ГК - параграф 2 глави 30;

2) ЦК - ст. 713;

3) Щодо деяких питань розгляду господарських спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням договорів контрактації сільськогосподарської продукції : Лист ДержАрбітража СРСР від 17.07.1990 №С-13/ОП-92

Контрактація - це постачання сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ч.1 ст. 713 ЦК)

Сторони договору контрактації: виробник с/г продукції, з одного боку, та контрактант (заготівельне чи переробне підприємство з іншого боку).

Істотні умови договору контрактації (передбачені у ч.3 ст. 272 ГК):

види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору.

Інші характерні риси договору контрактації за ГК:

1) укладається на на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції (ч.1 ст. 272 ГК). Тож положення ГК розповсюджуються виключно на контрактацію за держ. замовленням, тоді як ст. 713 ЦК - на будь-які відносини контрактації між будь-якими суб’єктами.

Такий висновок міститься, й, зокрема у Постанові ВГСУ від 17 липня 2013 року по справі №924/15/13-г

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32454405

2) до договору контрактації субсидіарно застосовуються загальні положення про договір поставки та договір купівлі-продажу (ч.2 ст. 713 ЦК);

3) Положення про контрактацію с/г продукції (ч.5 ст. 273 ГК)та Типовий договір контрактакції с/г продукції (ч.3 ст. 272 ГК) передбачені у ГК (до теперішнього часу Кабінетом Міністрів не прийняті);

4) на відміну від загальних положень щодо поставки, у договорі контракції повинні передбачатись обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства (ч.3 ст. 272 ГК);

Особливості відповідальності за договором контрактації:

Відповідальність виробника:

Якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодуває контрактанту завдані цим збитки (ч.3 ст. 274).

Відповідальність контрактанта:

У разі:

1) невиконання зобов’язання щодо приймання с/г продукції безпосередньо у виробника; або

2) відмови від приймання продукції, пред’явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами

контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі 5% вартості неприйнятої продукції

а також відшколовує завдані виробникові збитки

Щодо продукції, яка швидко псується контрактант відшкодовує повну її вартість.

Інші санкції можуть бути встановлені у договорі.