2. Договір поставки: зміст, форма, права та обов’язки сторін, відповідальність

Поставка - на відміну від купівлі-продажу передбачає ритмічне постачання (постачання партіями). продукції від постачальнику покупцю.

Як правило застосовується у сфері господарюванн.

ч.1 ст.265 ГК

1. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання:

ст. 264-271 ГК (присвячені договору поставки)

ЦК ( Глава 54 - Купівля продаж), адже відповідно до ч.6 ст. 265 ГК, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Инструкция Госарбитража СССР о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству от 15 июня 1965 г. № П-6

Инструкция Госарбитража СССР о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству от 25 апреля 1966 г. №П-7

Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №01-6/1205 від 12.11.93 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних”.

Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакції 2000 року)

Загальні риси договору поставки:

1) за загальним правилом укладається у простій письмовій формі;

2) до відносин з поставки застосовуються відповідні положення ГК щодо поставки, а також субсидіарно - положення ЦК щодо договору купівлі-продажу;

3) звичайна умова договору поставки - строк 1 рік. У договорі цей строк може бути перевизначений (ч.1 ст. 267 ГК);

4) предметом поставки можуть бути як вироби, продукція, визначені родовими ознаками, так і продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст. 266 ГК);

5) загальна кількість продукції, що підлягає поставці, її асортимент визначаються у специфікації, що є невід’ємним додатком до договору (ч.2 ст. 266 ГК);

6) якість товарів, що поставляються, може визначатись у договорі як відповідність товару певним стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості (ч.1 ст. 268 ГК);

7) гарантійний строк у ГК щодо предметів поставки прямо не встановлений (на відмінку від ЗУ “Про захист прав споживачів”), а повинен визначатись сторонами або у договорі або у стандартах, технічних умовах, іншій технічній документації.

Щодо строку у ГК встановлено лише, коли починає обчислюватись гарантійний строк експлуатації:

1) від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем);

2) щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором (ч.3 ст. 269 ГК).

Щодо гарантійних строків у стандартах, наприклад:

Пример 1.

ГОСТ 4981-87 “Балки перекрытий деревянные”

п. 5.2. Гарантийный срок эксплуатации, в течение которого изготовитель обязан устранить скрытые дефекты, - 9 мес. со дня ввода здания в эксплуатацию.

Відповідно до ч.6 ст. 269 ГК, Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Положення про поставки і Особливі умови поставок, передбачені ст. 271 ГК, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГК, Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

Необхідно зауважити, що на теперішній час зазначені нормативно-правові акти досі не прийняті, хоча у Радянському Союзу подібні акти існували.