- •6.060101 «Гідротехнічне будівництво»
- •1 Основи технології будівельних процесів
- •1.1 Загальні відомості.
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт.
- •1.3 Науково-технічний прогрес у будівництві.
- •Загальні відомості
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт
- •Науково-технічний прогрес у будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Земельно-скельні роботи
- •2.1 Особливості земельно-скельних робіт
- •2.2 Класифікація земляних споруд
- •Класифікація ґрунтів
- •2.4 Способи виконання земляних робіт
- •2.5 Виконання робіт землерийно-транспортними машинами
- •2.5.1 Розробка ґрунту скрепером
- •2.5.2 Розробка ґрунту бульдозером
- •Питання для самоперевірки
- •3 Зведення якісних насипів
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Ґрунти для зведення земляних гребель
- •3.3 Підготовчі роботи
- •3.4 Розбивка елементів греблі на місцевості
- •3.5 Підготовка поверхні основи греблі
- •3.6 Укладання ґрунту
- •3.7 Ущільнення ґрунту
- •3.8 Особливості виконання робіт по ущільненню при зведенні якісних насипів
- •3.9 Особливості ущільнення великоуламкових ґрунтів
- •3.10 Зведення якісних насипів відсипанням ґрунту у воду
- •Питання для самоперевірки
- •4 Виконання робіт засобами гідромеханізації
- •4.1 Загальні відомості про гідромеханізацію
- •4.2 Сфера і умови застосування гідромеханізації
- •4.3 Способи розробки ґрунту і обладнання, що застосовується
- •4.4 Гідромоніторна розробка
- •Питання для самоперевірки
- •5 Намивання земляних споруд
- •5.1 Ґрунти для намивання
- •5.2 Типи намивних гребель та елементи їх профілю
- •5.3 Загальні поняття намиву
- •5.4 Способи намиву
- •5.5 Схеми намиву
- •Питання для самоперевірки
- •6 Бетонні та залізобетонні роботи
- •6.1 Особливості бетонних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд
- •6.2 Основні принципи розрізання споруд на блоки бетонування
- •6.3 Розподіл (розрізка) бетонних споруд
- •6.4 Транспортування бетонної суміші
- •6.5 Схеми зведення бетонних споруд
- •6.6 Зведення бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів на позначках дна котловану
- •6.7 Зведення бетонних споруд з розміщенням основних бетоноукладальних кранів на бетоновозних естакадах
- •6.8 Розташування бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів безпосередньо на споруді
- •6.9 Зведення бетонних споруд з використанням кабельних кранів
- •6.10 Безкрановий або пошаровий спосіб зведення бетонних споруд
- •6.11 Зведення бетонних споруд з використанням безперервно потокових технологічних схем
- •Питання для самоперевірки
- •7 Укладання бетонної суміші
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування.
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші.
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші.
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші
- •Питання для самоперевірки
- •8 Виконання бетонних робіт у зимових умовах. Підводне бетонування
- •8.1 Бетонування у зимових умовах.
- •8.2 Методи витримки бетону у зимових умовах.
- •8.3 Підводне бетонування.
- •8.1 Бетонування у зимових умовах
- •8.2 Методи витримки бетону в зимових умовах
- •8.3 Підводне бетонування
- •Питання для самоперевірки
- •9 Підземні роботи
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт.
- •9.2 Класифікація гірських порід.
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин.
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт
- •9.2 Класифікація гірських порід
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин
- •Питання для самоперевірки
- •10 Виконання спеціальних робіт з ущільнення та закріплення ґрунтів
- •10.1 Загальні відомості про ущільнення і закріплення основ гідротехнічних споруд
- •10.2 Цементаційні роботи
- •10.3 Виконання цементаційних робіт
- •10.4 Силікатизація піщаних та лесових ґрунтів
- •10.6 Закріплення ґрунтів синтетичними смолами
- •10.7 Глинизація
- •10.8 Спосіб заморожування водонасичених ґрунтів
- •Питання для самоперевірки
- •Список джерел інформації
2.5.2 Розробка ґрунту бульдозером
Бульдозер – це землерийно-транспортна машина на базі трактора.
Бульдозер складається з гусеничного чи колісного трактора та навісного робочого обладнання (відвала).
Потужність трактора – 55…450 кВт, а в окремих випадках до 800 кВт. Бульдозери використовують для копання ґрунту, переміщення та планування його, а також зачищення ґрунту в котлованах, що були розроблені землерийними машинами. Бульдозер, обладнаний навісним статичним розпушувачем, призначається для розпушення мерзлих на напівскельних ґрунтів. Надпотужні бульдозери (потужність яких перевищує 400 кВт) пристосовані для розпушування дуже промерзлих глинистих та напівскельних, а також тріщинуватих скельних ґрунтів.
Бульдозер використовують для пошарової розробки ґрунту і переміщення його на відстань 50 – 100 метрів під час спорудження гребель, влаштування котлованів і каналів, під час зведення насипів з резервів, а також плануванні ділянок під будівництво тощо. Бульдозер може бути використаний і як основний механізм, і як у комплекті з іншими машинами. Наприклад, у процесі розробки ґрунту екскаватором бульдозер зачищає екскаваторний забій.
Основні робочі операції бульдозера: різання ґрунту, його переміщення, розвантаження з розрівнюванням і холостий хід (див. рис. 2.5). Різання виконують по прямокутній, клиноподібній або гребінчастій схемі. Основні схеми різання представлені на рисунку 2.6.
Рисунок 2.5 – Схема розробки ґрунту бульдозером:
lн – довжина навантаження lр – довжина розвантаження; lвх – довжина навантаженого ходу; hр – товщина різання; hв – товщина відсипання
Рисунок 2.6 – Схеми різання ґрунту бульдозером:
а – прямокутна; б – клиноподібна; в – гребінчаста схема
Прямокутну схему використовують в основному під час розробки щільних ґрунтів шаром – 10 – 15 сантиметрів, а у легких ґрунтах – шаром до 20 сантиметрів. Гребінчаста та клиноподібна схеми забезпечують більш повне наповнення відвала ґрунтом і найбільш повне використання трактора.
Для скорочення втрат ґрунту, якщо це можливо, слід транспортувати його по одному й тому ж сліду. Ґрунт, що звалюється з відвала, утворює по боках валки, що перешкоджають втраті ґрунту при наступних проходах (рис. 2.7, б). Велику кількість ґрунту доцільно переміщувати на значні відстані по траншеї (рис. 2.7, а). Бічні стінки траншеї дозволяють значно збільшувати кількість ґрунту, який переміщується відвалом.
З метою зменшення втрат ґрунту під час переміщення на відстань понад 40 м застосовують спарену роботу двох-трьох бульдозерів (рис. 2.7, в). Бульдозери пересуваються поруч і їх відвали переміщують загальну масу ґрунту. Втрати ґрунту відбуваються тільки на зовнішніх стінках відвалів цих бульдозерів.
У разі необхідності транспортування ґрунту на великі відстані застосовують спосіб розробки з проміжними валками (рис. 2.7, г). Сутність цього способу полягає в тому, що для збереження високої продуктивності його спочатку переміщують на 20 – 50 метрів. Потім цей ґрунт переміщують ще на таку ж відстань і так роблять до місця призначення. При такому способі бульдозер кожен раз рухається з повністю завантаженим відвалом. Якщо ж транспортувати ґрунт відразу на відстань 100 – 200 метрів, то при підході до місця призначення відвал буде майже порожнім.
а в
б г
Рисунок 2.7 – Схеми розробки ґрунту бульдозером:
а – утворення траншеї; б – багаторазовими проходами по одному сліду; в – спареною роботою двох бульдозерів; г – утворенням проміжних валків
