- •6.060101 «Гідротехнічне будівництво»
- •1 Основи технології будівельних процесів
- •1.1 Загальні відомості.
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт.
- •1.3 Науково-технічний прогрес у будівництві.
- •Загальні відомості
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт
- •Науково-технічний прогрес у будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Земельно-скельні роботи
- •2.1 Особливості земельно-скельних робіт
- •2.2 Класифікація земляних споруд
- •Класифікація ґрунтів
- •2.4 Способи виконання земляних робіт
- •2.5 Виконання робіт землерийно-транспортними машинами
- •2.5.1 Розробка ґрунту скрепером
- •2.5.2 Розробка ґрунту бульдозером
- •Питання для самоперевірки
- •3 Зведення якісних насипів
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Ґрунти для зведення земляних гребель
- •3.3 Підготовчі роботи
- •3.4 Розбивка елементів греблі на місцевості
- •3.5 Підготовка поверхні основи греблі
- •3.6 Укладання ґрунту
- •3.7 Ущільнення ґрунту
- •3.8 Особливості виконання робіт по ущільненню при зведенні якісних насипів
- •3.9 Особливості ущільнення великоуламкових ґрунтів
- •3.10 Зведення якісних насипів відсипанням ґрунту у воду
- •Питання для самоперевірки
- •4 Виконання робіт засобами гідромеханізації
- •4.1 Загальні відомості про гідромеханізацію
- •4.2 Сфера і умови застосування гідромеханізації
- •4.3 Способи розробки ґрунту і обладнання, що застосовується
- •4.4 Гідромоніторна розробка
- •Питання для самоперевірки
- •5 Намивання земляних споруд
- •5.1 Ґрунти для намивання
- •5.2 Типи намивних гребель та елементи їх профілю
- •5.3 Загальні поняття намиву
- •5.4 Способи намиву
- •5.5 Схеми намиву
- •Питання для самоперевірки
- •6 Бетонні та залізобетонні роботи
- •6.1 Особливості бетонних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд
- •6.2 Основні принципи розрізання споруд на блоки бетонування
- •6.3 Розподіл (розрізка) бетонних споруд
- •6.4 Транспортування бетонної суміші
- •6.5 Схеми зведення бетонних споруд
- •6.6 Зведення бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів на позначках дна котловану
- •6.7 Зведення бетонних споруд з розміщенням основних бетоноукладальних кранів на бетоновозних естакадах
- •6.8 Розташування бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів безпосередньо на споруді
- •6.9 Зведення бетонних споруд з використанням кабельних кранів
- •6.10 Безкрановий або пошаровий спосіб зведення бетонних споруд
- •6.11 Зведення бетонних споруд з використанням безперервно потокових технологічних схем
- •Питання для самоперевірки
- •7 Укладання бетонної суміші
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування.
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші.
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші.
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші
- •Питання для самоперевірки
- •8 Виконання бетонних робіт у зимових умовах. Підводне бетонування
- •8.1 Бетонування у зимових умовах.
- •8.2 Методи витримки бетону у зимових умовах.
- •8.3 Підводне бетонування.
- •8.1 Бетонування у зимових умовах
- •8.2 Методи витримки бетону в зимових умовах
- •8.3 Підводне бетонування
- •Питання для самоперевірки
- •9 Підземні роботи
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт.
- •9.2 Класифікація гірських порід.
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин.
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт
- •9.2 Класифікація гірських порід
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин
- •Питання для самоперевірки
- •10 Виконання спеціальних робіт з ущільнення та закріплення ґрунтів
- •10.1 Загальні відомості про ущільнення і закріплення основ гідротехнічних споруд
- •10.2 Цементаційні роботи
- •10.3 Виконання цементаційних робіт
- •10.4 Силікатизація піщаних та лесових ґрунтів
- •10.6 Закріплення ґрунтів синтетичними смолами
- •10.7 Глинизація
- •10.8 Спосіб заморожування водонасичених ґрунтів
- •Питання для самоперевірки
- •Список джерел інформації
Класифікація ґрунтів
Будівельні властивості ґрунтів визначають конструкцію споруди, спосіб її зведення і машини, які будуть для цього застосовувати.
Усі ґрунти умовно поділяють на дві групи: м’які і тверді. До м’яких відносять усі сипучі та глинисті ґрунти, лесові та торф’яні. До твердих відносять скельні та напівскельні ґрунти з жорсткими зв’язками та високою міцністю.
Класифікація ґрунтів для будівництва повинна враховувати і технологію їх розробки, тип машин, що застосовують та трудомісткість. У зв’язку з цим в основу класифікації покладений cтупінь складності їх розробки при використанні для кожної машини. Трудність розробки залежить від його зернового складу, щільності, вологості, зчеплення, опору різанню тощо. Складність зростає зі збільшенням відсотка вмісту крупних частинок, щільності ґрунту, зчеплення і опору різанню.
За ступінню вологості ґрунти розділяють на мокрі, які лежать нижче рівня ґрунтових вод, вологі та сухі. При наявності ґрунтових вод мокрими вважають також ґрунти з підвищеною вологістю, які розташовані вище їх рівня на 0,3 м для пісків, 0,5 м – для пилуватих пісків та супісків і 1 м – для глинистих і лесових ґрунтів. В залежності від вологості зв’язні ґрунти змінюють свій стан від твердого до пластичного, і складність їх розробки буде різна. Наприклад, сухі глинисті ґрунти розробляти складніше, ніж у стані оптимальної вологості. Дуже сильно зволожені ґрунти також важко розробляти, тому що вони налипають на ківш екскаватора.
Усі ґрунти від складності їх розробки одноківшевими екскаваторами розділяють на шість груп. До найлегшої – Ι групи відносять піски і супіски, гальку та гравій з розміром зерен до 80 мм, рослинний ґрунт і торф без коріння і з корінням товщиною до 30 мм. До найскладнішої – VΙ групи відносять попередньо розпушені скельні ґрунти. Слід зазначити що під час розробки ґрунту багатоківшевими екскаваторами ґрунти поділяють на дві групи (Ι та ΙΙ), бульдозерами – на три групи (Ι – ΙΙΙ), тракторними скреперами – на дві (Ι та ΙΙ) групи складності. Ґрунти ΙV та V груп розробляють екскаваторами з частковим або масовим розпушенням їх вибухом. Скельні та напівскельні ґрунти відносять до V – XΙ груп.
Під час розробки ґрунту він збільшується у своєму обсязі.
Розпушуваність – здатність ґрунту збільшувати під час розроблення об’єм унаслідок втрати зв’язку між частинками.
Збільшення об’єму ґрунту характеризується коефіцієнтом початкового kр та залишкового розпушення kзр.
Значення коефіцієнтів початкового kр та залишкового розпушення kзр можна знайти у ЕНиР 2. Приблизні значення наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1– Коефіцієнти розпушення ґрунтів
Грунт |
Розпушуваність ґрунту, % |
|
початкова |
залишкова |
|
Пісок: чистий, з домішками Гравій Рослинний грунт Лес Супісок Суглинок Глина Скельний |
8 – 17 14 – 28 14 – 28 20 – 30 14 – 30 20 – 30 24 – 32 26 – 32 20 – 50 |
2,5 1,5 – 5 1,5 – 5 3 – 4 4 – 7 7 5 – 9 6 – 9 10 – 30 |
