- •6.060101 «Гідротехнічне будівництво»
- •1 Основи технології будівельних процесів
- •1.1 Загальні відомості.
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт.
- •1.3 Науково-технічний прогрес у будівництві.
- •Загальні відомості
- •1.2 Будівельна продукція та види будівельно-монтажних робіт
- •Науково-технічний прогрес у будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Земельно-скельні роботи
- •2.1 Особливості земельно-скельних робіт
- •2.2 Класифікація земляних споруд
- •Класифікація ґрунтів
- •2.4 Способи виконання земляних робіт
- •2.5 Виконання робіт землерийно-транспортними машинами
- •2.5.1 Розробка ґрунту скрепером
- •2.5.2 Розробка ґрунту бульдозером
- •Питання для самоперевірки
- •3 Зведення якісних насипів
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Ґрунти для зведення земляних гребель
- •3.3 Підготовчі роботи
- •3.4 Розбивка елементів греблі на місцевості
- •3.5 Підготовка поверхні основи греблі
- •3.6 Укладання ґрунту
- •3.7 Ущільнення ґрунту
- •3.8 Особливості виконання робіт по ущільненню при зведенні якісних насипів
- •3.9 Особливості ущільнення великоуламкових ґрунтів
- •3.10 Зведення якісних насипів відсипанням ґрунту у воду
- •Питання для самоперевірки
- •4 Виконання робіт засобами гідромеханізації
- •4.1 Загальні відомості про гідромеханізацію
- •4.2 Сфера і умови застосування гідромеханізації
- •4.3 Способи розробки ґрунту і обладнання, що застосовується
- •4.4 Гідромоніторна розробка
- •Питання для самоперевірки
- •5 Намивання земляних споруд
- •5.1 Ґрунти для намивання
- •5.2 Типи намивних гребель та елементи їх профілю
- •5.3 Загальні поняття намиву
- •5.4 Способи намиву
- •5.5 Схеми намиву
- •Питання для самоперевірки
- •6 Бетонні та залізобетонні роботи
- •6.1 Особливості бетонних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд
- •6.2 Основні принципи розрізання споруд на блоки бетонування
- •6.3 Розподіл (розрізка) бетонних споруд
- •6.4 Транспортування бетонної суміші
- •6.5 Схеми зведення бетонних споруд
- •6.6 Зведення бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів на позначках дна котловану
- •6.7 Зведення бетонних споруд з розміщенням основних бетоноукладальних кранів на бетоновозних естакадах
- •6.8 Розташування бетонних споруд з розміщенням бетоноукладальних кранів безпосередньо на споруді
- •6.9 Зведення бетонних споруд з використанням кабельних кранів
- •6.10 Безкрановий або пошаровий спосіб зведення бетонних споруд
- •6.11 Зведення бетонних споруд з використанням безперервно потокових технологічних схем
- •Питання для самоперевірки
- •7 Укладання бетонної суміші
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування.
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші.
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші.
- •7.1 Підготовка основи блоків бетонування
- •7.2 Способи укладання бетонної суміші
- •7.3 Ущільнення бетонної суміші
- •Питання для самоперевірки
- •8 Виконання бетонних робіт у зимових умовах. Підводне бетонування
- •8.1 Бетонування у зимових умовах.
- •8.2 Методи витримки бетону у зимових умовах.
- •8.3 Підводне бетонування.
- •8.1 Бетонування у зимових умовах
- •8.2 Методи витримки бетону в зимових умовах
- •8.3 Підводне бетонування
- •Питання для самоперевірки
- •9 Підземні роботи
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт.
- •9.2 Класифікація гірських порід.
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин.
- •9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт
- •9.2 Класифікація гірських порід
- •9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин
- •Питання для самоперевірки
- •10 Виконання спеціальних робіт з ущільнення та закріплення ґрунтів
- •10.1 Загальні відомості про ущільнення і закріплення основ гідротехнічних споруд
- •10.2 Цементаційні роботи
- •10.3 Виконання цементаційних робіт
- •10.4 Силікатизація піщаних та лесових ґрунтів
- •10.6 Закріплення ґрунтів синтетичними смолами
- •10.7 Глинизація
- •10.8 Спосіб заморожування водонасичених ґрунтів
- •Питання для самоперевірки
- •Список джерел інформації
Питання для самоперевірки
1 Які умови називають зимовими?
2 Яких умов потрібно дотримуватись взимку для забезпечення належної якості бетонних робіт?
3 Яка необхідність і особливості проведення бетонних робіт у зимових умовах?
4 Які існують способи бетонних робіт узимку та які умови їх проведення?
5 Як здійснюють бетонні роботи взимку за методом «термоса»?
6 Способи електропідігріву бетону. Особливості, умови і схеми застосування.
7 Переваги термоактивної опалубки.
8 Метод зимового бетонування із застосуванням шатро та тепляків.
9 Підземні роботи
9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт.
9.2 Класифікація гірських порід.
9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин.
Перші підземні гідротехнічні споруди були побудовані у 1929 – 1932 роках у комплексах Канокертської, Дзорагетської (у Вірменії) та Ульбинської ГЕС на Уралі потужністю по 25 МВт.
9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт
Найбільш сприятливі умови будівництва підземних споруд визначаються заляганням по трасі міцних малотріщинуватих порід, відсутністю підземних вод, газоносності, а також факторів вивітрюваності. Але таке поєднання умов зустрічається дуже рідко. У більшості випадків будівництво гідровузлів здійснюється у складних інженерно-геологічних умовах, де природний масив характеризується часто змінними по трасі фізико-механічними характеристиками: значною тріщинуватістю, наявністю підземних вод тощо. В таких умовах збудовані Нурекська, Інгурська, Чарвакська ГЕС та інші.
Інженерно-геологічна характеристика породного масиву визначається в процесі вишукувань, які проводяться по трасах споруд до початку проектування споруд за спеціальною програмою згідно з «Руководством по инженерно-геологическим изысканиям для строительства подземных гидротехнических сооружений». У процессі вишукувань описується геологічна будова району, глибина залягання підземних споруд, склад порід, характер та інтенсивність тріщинуватості, тектонічна особливість масиву, виявляються наявність та потужність порушених зон, геотермальні умови, гідрогеологічні умови.
9.2 Класифікація гірських порід
Горні породи поділяють на скельні, напівскельні та нескельні. До скельних відносяться вивержені породи, метаморфічні та міцні осадкові породи (вапняки, піщаники) з тимчасовим опором стиску в водонасиченому стані більш 20 МПа. До напівсельних відносяться зцементовані породи з послабленими або здібними до різкого ослаблення при водонасиченні зв’язками між зернами, а також тими, що розчиняються у воді, тимчасовий опір стиску складає 1 – 20 МПа і різко змінюється при водонасиченості. До нескельних (м’яких) відносяться сипкі і зв’язані піщані і глинисті ґрунти, а також глина, у тому числі із великообламковими включеннями.
Інженерно-геологічна характеристика породного масиву складається з ряду показників, які характеризують придатність її для розміщення підземних споруд. Однією з важливих характеристик є міцність, величина якої оцінюється коефіцієнтом міцності (f) за шкалою Протодіаконова:
f = RСТ/100 ≈ tg φ, (9.1)
де RСТ – межа міцності породи стиску (в зразку) кгс/см2; φ – кут внутрішнього тертя, град.
Породний масив зазвичай послаблений тріщинами, що заповнені слабо зв’язаним матеріалом та площинами нашарувань. Внаслідок чого має значення f значно менше, ніж у зразку. Тому при оцінці міцності масиву породи вводиться похибка у вигляді коефіцієнта структурного послаблення породи (kс), що залежить від відстані між поверхнями послаблення порід m (тріщини, прошарки слабких порід. Таким чином коефіцієнт міцності для масиву буде становити
fм = f · kс, (9.2)
При m більше 1,5 м kс = 0,9; при m = 1 – 1,5 м kс = 0,8; при m = 0,1 – 0,5 м kс = 0,4 і при m менше 0,1 kс = 0,2.
Крім того визначаються міцність порід на стиск та розтяг, параметри опору зсуву φ та с, модуль деформації Е, коефіцієнт питомого опору kо і коефіцієнт фільтрації.
Інженерно-геологічна характеристика породного масиву суттєво впливає на вибір способу виконання гірничобудівельних робіт та типів постійних споруд. Так, наприклад, значення коефіцієнта міцності f визначає опір порід бурінню. Орієнтація основних систем тріщин визначає тиск порід на кріплення у процесі проходки, і відповідно на вибір типу тимчасового кріплення та постійного лицювання. Гідрогеологічні умови в значній мірі визначають конструкцію постійного лицювання та дренажів, а наявність природних обводнених карстів (як це було під час спорудження дериваційного тунелю Інгурі ГЕС) впливає і на технологію гірничопродницьких робіт.