Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТБВ_лекции.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9.85 Mб
Скачать

Питання для самоперевірки

1 Які умови називають зимовими?

2 Яких умов потрібно дотримуватись взимку для забезпечення належної якості бетонних робіт?

3 Яка необхідність і особливості проведення бетонних робіт у зимових умовах?

4 Які існують способи бетонних робіт узимку та які умови їх проведення?

5 Як здійснюють бетонні роботи взимку за методом «термоса»?

6 Способи електропідігріву бетону. Особливості, умови і схеми застосування.

7 Переваги термоактивної опалубки.

8 Метод зимового бетонування із застосуванням шатро та тепляків.

9 Підземні роботи

9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт.

9.2 Класифікація гірських порід.

9.3 Спорудження тунелів гірським способом. Методи розкриття тріщин.

Перші підземні гідротехнічні споруди були побудовані у 1929 – 1932 роках у комплексах Канокертської, Дзорагетської (у Вірменії) та Ульбинської ГЕС на Уралі потужністю по 25 МВт.

9.1 Вплив геологічних умов і типів підземних споруд на вибір способів підземних робіт

Найбільш сприятливі умови будівництва підземних споруд визначаються заляганням по трасі міцних малотріщинуватих порід, відсутністю підземних вод, газоносності, а також факторів вивітрюваності. Але таке поєднання умов зустрічається дуже рідко. У більшості випадків будівництво гідровузлів здійснюється у складних інженерно-геологічних умовах, де природний масив характеризується часто змінними по трасі фізико-механічними характеристиками: значною тріщинуватістю, наявністю підземних вод тощо. В таких умовах збудовані Нурекська, Інгурська, Чарвакська ГЕС та інші.

Інженерно-геологічна характеристика породного масиву визначається в процесі вишукувань, які проводяться по трасах споруд до початку проектування споруд за спеціальною програмою згідно з «Руководством по инженерно-геологическим изысканиям для строительства подземных гидротехнических сооружений». У процессі вишукувань описується геологічна будова району, глибина залягання підземних споруд, склад порід, характер та інтенсивність тріщинуватості, тектонічна особливість масиву, виявляються наявність та потужність порушених зон, геотермальні умови, гідрогеологічні умови.

9.2 Класифікація гірських порід

Горні породи поділяють на скельні, напівскельні та нескельні. До скельних відносяться вивержені породи, метаморфічні та міцні осадкові породи (вапняки, піщаники) з тимчасовим опором стиску в водонасиченому стані більш 20 МПа. До напівсельних відносяться зцементовані породи з послабленими або здібними до різкого ослаблення при водонасиченні зв’язками між зернами, а також тими, що розчиняються у воді, тимчасовий опір стиску складає 1 – 20 МПа і різко змінюється при водонасиченості. До нескельних (м’яких) відносяться сипкі і зв’язані піщані і глинисті ґрунти, а також глина, у тому числі із великообламковими включеннями.

Інженерно-геологічна характеристика породного масиву складається з ряду показників, які характеризують придатність її для розміщення підземних споруд. Однією з важливих характеристик є міцність, величина якої оцінюється коефіцієнтом міцності (f) за шкалою Протодіаконова:

f = RСТ/100 ≈ tg φ, (9.1)

де RСТ – межа міцності породи стиску (в зразку) кгс/см2; φ – кут внутрішнього тертя, град.

Породний масив зазвичай послаблений тріщинами, що заповнені слабо зв’язаним матеріалом та площинами нашарувань. Внаслідок чого має значення f значно менше, ніж у зразку. Тому при оцінці міцності масиву породи вводиться похибка у вигляді коефіцієнта структурного послаблення породи (kс), що залежить від відстані між поверхнями послаблення порід m (тріщини, прошарки слабких порід. Таким чином коефіцієнт міцності для масиву буде становити

fм = f · kс, (9.2)

При m більше 1,5 м kс = 0,9; при m = 1 – 1,5 м kс = 0,8; при m = 0,1 – 0,5 м kс = 0,4 і при m менше 0,1 kс = 0,2.

Крім того визначаються міцність порід на стиск та розтяг, параметри опору зсуву φ та с, модуль деформації Е, коефіцієнт питомого опору kо і коефіцієнт фільтрації.

Інженерно-геологічна характеристика породного масиву суттєво впливає на вибір способу виконання гірничобудівельних робіт та типів постійних споруд. Так, наприклад, значення коефіцієнта міцності f визначає опір порід бурінню. Орієнтація основних систем тріщин визначає тиск порід на кріплення у процесі проходки, і відповідно на вибір типу тимчасового кріплення та постійного лицювання. Гідрогеологічні умови в значній мірі визначають конструкцію постійного лицювання та дренажів, а наявність природних обводнених карстів (як це було під час спорудження дериваційного тунелю Інгурі ГЕС) впливає і на технологію гірничопродницьких робіт.