6.4 Транспортування бетонної суміші

Бетонну суміш від бетонних заводів до місця укладання в гідротехнічні споруди транспортують в автосамоскидах, автобетоновозах, автобетонозмішувачах, у баддях чи бункерах, які встановлені на автосамоскидах або залізничних платформах, вагонах-бетоновозах, стрічковими транспортерами.

Автомобільне та залізничне транспортування бетонної суміші називають порційним, тому що за один рейс перевозиться певна порція або обсяг бетонної суміші; транспортування стрічковим конвеєром – безперервним.

У вітчизняній практиці зазвичай використовується транспортування автомобільним транспортом і автобетоновозами. За кордоном широко використовується безперервна схема подавання бетонної суміші.

6.5 Схеми зведення бетонних споруд

Схеми зведення бетонних споруд залежать від їх типу, топографічних та інженерно-геологічних умов створу гідровузла, типу основних бетоноукладальних механізмів, схеми пропуску будівельних витрат і організації транспортного руху в котловані.

На сьогодні у якості ведучих бетоноукладальних механізмів в гідротехнічному будівництві використовують спеціальні бетоноукладальні баштові крани типу КБГС (кран баштовий гідротехнічного будівництва), стрілові гусенічні крани загального призначення і кабельні крани (рис. 6.6). Іноді на бетонних роботах використовують загальнобудівельні і монтажні баштові крани типу КБ.

Баштові крани типу КБГС (рис. 6.6 б) мають найбільше розповсюдження у гідротехнічному будівництві. На відміну від загальнобудівельних кранів вони мають більш важкий режим роботи, мають більш високі швидкості пересування вантажу, що забезпечує необхідну інтенсивність бетонних робіт. Кран типу КБГС обладнаний поворотною нерухомою балковою стрілою довжиною 40 м, що забезпечує більш точну його роботу при подаванні вантажів у фіксовані точки. Максимальна висота підйому вантажу для кранів КБГС- 450 – 45 м, КБГС-500 – 34 м, КБГС-1000 – 33 м; вантажопідйомність при вилиті стріли: максимальному, що дорівнює 40 м, відповідно 10; 12,5 та 25 т, мінімальному – 25; 25 та 50 т.

Рисунок 6.6 – Схеми подавання бетону у блок:

а – за допомогою крану на гусеничному ході; б – баштовими кранами;

в – баштовими кранами з естакади; г – кабель-кранами; д – автосамоскидами;

е – автосамоскидами з естакади; 1 – споруда, що зводиться;

2 – бетоноукладальний механізм; 3 – транспортний засіб, 4 – естакада

Крани на гусеничному ході (рис. 6.6 а) в основному використовуються під час будівництва як невеликих у плані, так і за висотою бетонних споруд, а також під час укладання бетону в початковий період будівництва до введення в дію засобів основної механізації бетонних робіт.

Кабельний кран (рис. 6.6 в) складається з двох берегових опор, системи канатів між ними, вантажного візка, механізмів натягнення канатів і приводів вантажного візка, ходових механізмів та пульта керування. Вантажний візок від однієї опори пересувається до іншої по несучому канату, з вантажем спускається за допомогою канатів.

Довжина прогонів у кабельних кранів, які застосовуються у гідротехнічному будівництві, знаходиться у межах від 230 до 1100 м, вантажопідйомність – від 10 до 50 т при висоті опор від 25 до 130 м. Значення провисання несучих канатів f зазвичай складає 5 – 6 % довжини прогону крана L.

За конструкцією кабельні крани підрозділяють на паралельно-пересувні та радіальні. У паралельно-пересувного крана обидві опори, розташовані на протилежних схилах каньйону, і синхронно пересуваються по підкранових коліях. У радіального крану одна опора стаціонарна і постійно закріплена в одному положенні, друга пересувна і переміщується по криволінійних підкранових коліях.

В залежності від основних бетоноукладальних механізмів, які застосовуються для подавання бетонної суміші в блоки бетонування та характеру розміщення їх у котловані способи зведення бетонних споруд об’єднують у шість основних схем:

1) з розміщенням бетоноукладальних кранів на позначках дна котловану;

2) з розміщенням бетоноукладальних кранів на бетоновозних естакадах;

3) з розміщенням бетоноукладальних кранів безпосередньо на споруді;

4) з використанням кабельних кранів;

5) з використанням безкранового пошарового способу укладання бетонної суміші;

6) з використанням безперервно-потокових технологічних схем.