3.5. Зві поліграммно-растрового типу

Растр в поліграммно-растрових ЗВІ представляє сукупність деяких узагальнених фігур-поліграм, розташованих: в межах знакомісця. Іншими словами, незалежно від конфігурації конкретного знаку електронний промінь в межах знакомісця описує одну і ту ж фігуру-поліграму, яку можна розглядати як сукупність укрупнених елементів відображеня - сегментів поліграми (СП). Конкретний знак формується шляхом підсвічування тих сегментів, які входять в контур цього знаку. Отже, поліграма повинна включати укрупнені елементи всіх знаків алфавіту. Як відмічалося раніш, для формування арабських цифр достатня 7 - сегментна поліграма (рис.3.13, а). Для формування букв українського і латинського алфавітів може бути використана 19 - сегментна поліграма, яка зображена на рис 3.13, б. Формування необхідного растру забезпечується функціональною залежністю між сигналами відхилення X і Y Y=f(X) або в параметричній формі функціями від безрозмірного аргументу k=[t/T_cn] (T_cn - період формування сегменту поліграми):

Y=f₁[k]; X=f₂[k]. (3.36)

На рис 3.14, а, б показані часові діаграми для відхиляючих сигналів, що формують 7- сегментну поліграму (рис 3.13, а). На рис 3.15 приведена структурна схема ЗВІ полиграммно-растрового типу. Реалізація рівнянь (3.36) для формування растру здійснюється перетворювачами кодів ПКХ і ПКУ, які перетворюють код номера сегменту поліграми від лічильника сегментів Сч_сп в код рівня відхиляючих сигналів, що подається на вхід цифро аналогових перетворювачів ЦАПХ; ЦАПУ.

Таким чином, перетворювачі кодів ПКХ і ПКY перетворюють d-розрядний код з виходу лічильника сегментів Сч_сп відповідно в m_x- і m_Y - розрядний код управління цифро аналоговими перетворювачами ЦАПХ і ЦАПY:

d= [log₂N_сп]; m_x=[log₂N_ypx]; m_y= [Iog₂N_ypу], (3.37)

де N_сп – кількість сегментів поліграми; N_ypx, N_ypy -— кількість рівнів сигналів X і Y.

Рис.3.13. Принцип формування знаків в поліграмно растрових ЗВІ:

а- з 7-ми сегментної; б – з 19 - сегментної поліграми

Рис.3.14. Часові діаграми відхиляющих сгналів X і Y при формувані 7- сегментної поліграми

Лічильник Сч_сп керується імпульсами тактового генератора ТГ, які поступають з частотою f_тг=1/T_сп. Зрушення рівня напруги при переході від одного знакомісця до іншого здійснюється ЦАПХ у відповідності з кодом номера знакомісця з виходу Сч_зн. Зрушення рівня напруги при переході до нового текстового рядка здійснюється ЦАПY відповідно до коду номера текстового рядка з виходу СT_тс.

Інформація про знак, що відображається в даному знакомісці, знімається з виходу буферного запам'ятовуючого пристрою і подається на входи ПКИМ, інформаційна ємність якого визначається умовою

С_пким  N_азN_сп, (3.38)

Сигнал з виходу ПКІМ поступає на вхід додаткового перетворювача ПКZ, за допомогою якого здійснюється управління яскравістю при русі променя по сегментах поліграми. Як видно з рис 3.14, довжина сегментів поліграми неоднакова, а час їх формування однаковий, оскільки задається єдиним тактовим генератором ТГ. Електронний промінь, пройшовши за один і той же час різні відстані при постійному рівні модулюючого сигналу, сформує сегменти з різною уявною яскравістю. Для отримання постійної яскравості необхідно змінювати рівні модулюючого сигналу U_z залежно від довжини (номеру) сегменту, що і здійснюється перетворювачем ПКZ.

Рис. 3.15. Структурна схема ЗВІ поліграмно-растрового типу: ВСХ - відхиляюча система по осі Х; ВСY - відхиляюча система по осі Y

Перетворювач формує k комбінацій вихідних кодів, що відповідають k різним рівням сигналів модуляції яскравості U_z. Для 7-сегментної поліграми таких рівнів повинно бути три: 1) відповідний відсутності підсвічування променя U_z=0; 2) відповідний підсвічуванню горизонтальних СП U_zr; 3) відповідний підсвічуванню вертикальних СП U_zв- U_zrh₃'/b₃'.

Перетворення кодів з виходу ПКZ безпосередньо в рівні модулюючих сигналів здійснюється цифроаналоговим перетворювачем ЦАПZ.

Цифроаналогові перетворювачі ЦАП X; ЦАП Y; ЦАП Z перетворюють код з виходів відповідних перетворювачів в напругу заданих рівнів. При формуванні сегментів поліграми в межах знакомісця перехід від рівня до рівня повинен відбуватися плавно, як показано на рис 3.14. Для цього ЦАП X і ЦАП Y повинні містити інтегруючі ланцюги, інакше перехід від рівня до рівня відбувається ступінчасто і поліграма представлена лише вузловими точками.

Рис.3.16. Формування знаку функціональним координатно-точечним методом: а- апроксимація літери Б; б- представлення літери Б координатним ЕО; в-часові діаграми відхиляючих сигналів.