- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кіровоградський державний технічний університет
- •Кафедра “Експлуатація та ремонт машин”
- •Автомобільні двигуни
- •Методичні вказівки
- •Частина і
- •Кіровоградський державний технічний університет
- •Автомобільні двигуни Методичні вказівки
- •Укладачі: Дяченко в.Г. – к.Т.Н., доцент кафедри “ерм”
- •Комп’ютерний набір та верстка Магопець с.О., Красота м.В
- •Загальні положення Мета і завдання курсового проектування
- •Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •Оформлення графічної частини проекту
- •Тепловий розрахунок двигуна
- •1.1 Вибір швидкісних режимів двигуна
- •1.2 Вибір палива для двигуна
- •1.3 Визначення параметрів робочого тіла
- •1.4 Визначення параметрів навколишнього середовища і залишкових газів
- •1.5 Визначення параметрів процесу впуску
- •1.6. Визначення параметрів процесу стиску
- •1.7. Визначення показників процесу згорання
- •1.8. Визначення параметрів процесу розширення
- •1.9. Визначення параметрів процесу випуску
- •1.10. Побудова індикаторної діаграми
- •1.11. Індикаторні показники робочого циклу
- •1.12. Основні розміри двигуна.
- •1.13. Тепловий баланс двигуна
1.12. Основні розміри двигуна.
При заданій ефективній потужності і прийнятому співвідношенні S/D основні конструктивні параметри двигуна (діаметр циліндра і хід поршня) визначаються наступним чином.
Діаметр циліндра (мм):
,
(76)
Хід поршня (мм):
,
(77)
Отримані значення S і D округлюють до цілих чисел. Розміри циліндра – діаметр і хід поршня – є основними конструктивними параметрами двигуна. Діаметр циліндра D (мм) сучасних автомобільних двигунів залежить в основному від типу двигуна і його призначення і становить:
- для карбюраторних двигунів легкових автомобілів 60…100;
- для карбюраторних двигунів вантажних автомобілів 70…110;
- для дизелів 70…150.
Хід поршня характеризується величиною S/D, безпосередньо пов’язаної з швидкістю поршня. В залежності від S/D розрізняють короткоходові двигуни (S/D1) і довгоходові (S/D1). Короткоходові двигуни дозволяють знизити висоту двигуна і його масу, збільшують коефіцієнт наповнення, індикаторний ККД, зменшуючи швидкість поршня і зношення деталей двигуна. Для карбюраторних двигунів S/D=0,7…1,0, для дизелів S/D= 0,9…1,3.
Швидкість поршня впливає на довговічність його деталей, збільшення якої забезпечується застосуванням високоякісних мастил. В залежності від величини Vп.ср. двигуни підрозділяють на тихохідні (Vп.ср.6,5 м/с) і швидкохідні (Vп.ср.6,5 м/с). Автомобільні двигуни мають Vп.ср.6,5 м/с і цей параметр для різних типів двигунів знаходиться в межах:
- для карбюраторних легкових автомобілів 9…12;
- для карбюраторних вантажних автомобілів 12…15;
- для автомобільних дизелів 6,5…12;
- для автомобільних газових 7…11;
- для тракторних двигунів 5,5…10,5.
Отримані значення Д і S округлюють до цілих чисел. Після остаточного прийняття значень Д і S визначають основні параметри і показники двигуна:
Літраж двигуна (л):
;
(78)
Ефективна потужність (кВт):
,
(79)
Ефективний крутний момент (Нм):
,
(80)
Погодинна витрата палива (кг/год):
,
(81)
Середня швидкість поршня (м/с):
,
(82)
1.13. Тепловий баланс двигуна
Тепловий баланс визначається для оцінки ефективності використання тепла, що вводиться в двигун, розробки заходів по покращенню його використання і можливостей утилізації теплових втрат, а також визначення даних для розрахунків системи охолодження.
Загальна кількість тепла, що вводиться в двигун з паливом, Дж/с:
Q= Qе+Qв +Qг+Qн.з+Qзал, (83)
де Qе – теплота, еквівалентна ефективній роботі за 1 с, Дж/с;
Qв – теплота, що передається охолоджуючому середовищу;
Qг – теплота, що виноситься з відпрацьованими газами, Дж/с;
Qн.з – теплота, що витрачається через неповноту згорання, Дж/с;
Qзал – невраховані втрати теплоти, Дж/с.
Загальна кількість тепла (Дж/с), що вводиться в двигун, визначається по формулі:
,
(84)
де - нижча теплотворна спроможність палива, Дж/кг;
GT – витрата палива двигуном за годину, кг/г.
Теплота (Дж/с), еквівалентна ефективній роботі визначається за формулою:
.
(86)
Для визначення теплоти, що витрачається при охолодженні карбюраторного двигуна використовується емпірична залежність:
,
(86.1)
- для дизелів:
,
(86.2)
де с – коефіцієнт пропорціональності, для чотиритактних двигунів с=0,45…0,53;
і – кількість циліндрів;
D – діаметр циліндра, см;
n – частота обертання колінчастого валу двигуна, об/хв;
m – показник ступеню, для чотиритактних двигунів m=0,6…0,7;
-
неповнота згорання палива для двигунів
, працюючих при 1,
Дж.
,
(87)
Теплота, що втрачається при газообміні карбюраторного двигуна:
,
(88)
Для дизеля:
,
(89)
де
- теплоємкість залишкових газів
(визначається по таблиці 4 методом
інтерполяції);
,
теплоємкість залишкових газів дизелів,
визначається по таблиці 5.
-
теплоємкість свіжого заряду (визначається
по табл. 3)
Невраховані втрати тепла:
Qзал=Q-(Qе+Qв+Qг). (90)
Таблиця 5.
