- •Модуль 4 Ряди. Елементи теорії функцій комплексної змінної Поняття числового ряду та його збіжності
- •Найпростіші властивості числових рядів
- •Достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів
- •Властивості додатного числового ряду
- •П.1. Ознаки порівняння
- •П.2. Ознака д’Аламбера
- •П.3. Ознака Коші
- •П.5. Інтегральна ознака Коші
- •4. Знакозмінні числові ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •5. Знакопочережні ряди. Ознака Лейбніца.
- •Функціональні ряди.
- •Поняття функціонального ряду та його області збіжності.
- •Рівномірна збіжність функціональних рядів
- •Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів.
- •Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля. Інтервал збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •Властивості степеневих рядів
- •Розкладання функції в степеневі ряди. Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів п.1. Наближені обчислення значень функції:
- •П.2. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Тригонометричні ряди Фур’є. Теорема Діріхле про розклад функцій в тригонометричний ряд Фур’є
- •4) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •5) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •Фізичний зміст розкладу функції в тригонометричний ряд Фур’є
- •Інтеграл та перетворення Фур’є
- •Інтеграл Фур’є для парних та непарних функцій
- •Інтеграл Фур’є у комплексній формі
- •Поняття про перетворення Фур’є. Косинус- та синус-перетворення Фур’є
- •Спектральний аналіз неперіодичного сигналу
- •Елементи теорії функцій комплексної змінної та операційного числення
- •Елементарні функції комплексної змінної
- •1. Степенева функція .
- •Аналітичні функції та їх властивості
- •Властивості аналітичних функцій
- •Відновлення аналітичної функції за відомою дійсною або уявною частиною
- •Інтегрування функції комплексної змінної.
- •Ряд Лорана
- •Ізольовані особливі точки та їх класифікація
- •Застосування лишків до обчислення інтегралів
- •Елементи операційного числення
- •Властивості перетворень Лапласа
- •5. Теорема про диференціювання оригіналу.
- •Застосування методів операційного числення до розв’язування задачі Коші для диференціальних рівнянь із сталими коефіцієнтами
5) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
Те, що за основній відрізок задання функцій, що розкладаються в тригонометричний ряд Фур’є, брали , є дуже зручним, але не принциповим. В багатьох теоретичних або практичних задачах доводиться мати справу з розкладаннями в тригонометричний ряд Фур’є в будь-якому відрізку .
Перехід від до можна здійснити зсувом початкового відрізку вздовж осі Ох і зміною масштабу по цій осі.
Зокрема,
система тригонометричних функцій
,
є
ортонормованою не тільки на
,
але й на будь-якому відрізку
Для
коефіцієнтів Фур’є функції
на
маємо:
; (9)
;
Оскільки
система тригонометричних функцій є
ортонормованою на будь-якому проміжку
,
де
,
то функція
розкладається в ряд Фур’є на
.
Коефіцієнти цього розкладу:
(10)
Фізичний зміст розкладу функції в тригонометричний ряд Фур’є
Гармонічне коливання задається функцією
,
де
– амплітуда коливання,
– частота,
– початкова фаза. Йому відповідає пара
членів тригонометричного ряду
,
де
,
.
Дійсно,
де
,
.
Гармонічна складова руху називається -ою гармонікою руху. Амплітуда -ої гармоніки .
У застосуваннях гармоніку записують в загальному вигляді
де
– амплітуда,
– частота.
Накладанням гармонік можна дістати різноманітні періодичні рухи на певному відрізку часу. Справедливе й обернене: користуючись розкладанням в ряд Фур’є, будь-яку функцію, що описує періодичний рух, можна розкласти на гармоніки.
Інтеграл та перетворення Фур’є
Нехай функція визначена на всій числовій осі і є абсолютно інтегрованою на ній, тобто
Тоді
на довільному скінченному проміжку
її можна розкласти в ряд Фур’є. Якщо
вважати, що
змінюється не від
до
,
а перебігає всю числову вісь від
до
,
то функція, зображена рядом Фур’є, вже
не буде збігатися з
зовні проміжка
.
Для
багатьох прикладних задач було б дуже
корисно вивести з ряду Фур’є розклад,
який зображав би функцію
,
визначену на
.
Таким розкладом є розклад в інтеграл
Фур’є.
Інтеграл
називається
інтегралом Фур’є
для функції
.
Фур’є дістав його у 1811 році.
Перепишемо
інтеграл в іншому вигляді, скориставшись
формулою
:
=
Позначимо:
;
;
Тоді:
Достатні умови зображення функції інтегралом Фур’є. Якщо функція визначена на проміжку і задовольняє умови:
1) є на ньому неперіодичною;
2)
є на ньому абсолютно інтегрованою, тобто
;
3) на довільному скінченному відрізку функція задовольняє умови Діріхле, тобто є кусково-гладкою,
то її інтеграл Фур’є збігається в усіх точках відрізку .
Якщо
– границя
інтегралу Фур’є функції
,
то в усіх точках неперервності цієї
функції
,
а в усіх точках розриву
.
Інтеграл Фур’є для парних та непарних функцій
Нехай
–
парна функція, яка задовольняє умовам
зображення функції інтегралом Фур’є.
Враховуючи, що,
,
а також властивість інтегралів по
симетричному відносно точки
інтервалу від парних функцій, из рівностей
(4) одержуємо:
Таким чином, інтеграл Фур’є парної функції запишеться так:
З аналогічних міркувань для непарної функції , одержимо
і, таким чином, інтеграл Фур’є непарної функції запишеться так:
,
