- •Модуль 4 Ряди. Елементи теорії функцій комплексної змінної Поняття числового ряду та його збіжності
- •Найпростіші властивості числових рядів
- •Достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів
- •Властивості додатного числового ряду
- •П.1. Ознаки порівняння
- •П.2. Ознака д’Аламбера
- •П.3. Ознака Коші
- •П.5. Інтегральна ознака Коші
- •4. Знакозмінні числові ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •5. Знакопочережні ряди. Ознака Лейбніца.
- •Функціональні ряди.
- •Поняття функціонального ряду та його області збіжності.
- •Рівномірна збіжність функціональних рядів
- •Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів.
- •Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля. Інтервал збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •Властивості степеневих рядів
- •Розкладання функції в степеневі ряди. Ряди Тейлора і Маклорена.
- •Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів п.1. Наближені обчислення значень функції:
- •П.2. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Тригонометричні ряди Фур’є. Теорема Діріхле про розклад функцій в тригонометричний ряд Фур’є
- •4) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •5) Розкладання в ряд Фур’є функції на відрізку
- •Фізичний зміст розкладу функції в тригонометричний ряд Фур’є
- •Інтеграл та перетворення Фур’є
- •Інтеграл Фур’є для парних та непарних функцій
- •Інтеграл Фур’є у комплексній формі
- •Поняття про перетворення Фур’є. Косинус- та синус-перетворення Фур’є
- •Спектральний аналіз неперіодичного сигналу
- •Елементи теорії функцій комплексної змінної та операційного числення
- •Елементарні функції комплексної змінної
- •1. Степенева функція .
- •Аналітичні функції та їх властивості
- •Властивості аналітичних функцій
- •Відновлення аналітичної функції за відомою дійсною або уявною частиною
- •Інтегрування функції комплексної змінної.
- •Ряд Лорана
- •Ізольовані особливі точки та їх класифікація
- •Застосування лишків до обчислення інтегралів
- •Елементи операційного числення
- •Властивості перетворень Лапласа
- •5. Теорема про диференціювання оригіналу.
- •Застосування методів операційного числення до розв’язування задачі Коші для диференціальних рівнянь із сталими коефіцієнтами
Застосування лишків до обчислення інтегралів
Одним з найбільш важливих застосувань теорії аналітичних функцій є обчислення криволінійних, визначених та невластивих інтегралів за допомогою лишків. Основна теорема про лишки дозволяє звести обчислення інтегралів по замкнених контурах до обчислення лишків.
П
риклад.
Обчислити інтеграл
.
Розв’язання.
1)
Намалюємо контур інтегрування: коло з
центром в точці
і радіусом 4.
2)
Знайдемо особливі точки функції
.
,
,
,
,
З’ясуємо характер особливих точки:
,
отже,
– простий полюс функції
.
,
отже,
– усувна особлива точка функції
.
3) З’ясуємо, як розташовані особливі точки відносно контуру інтегрування.
Всередині контуру знаходяться обидві особливі точки підінтегральної функції, тому їх враховуємо при обчисленні інтегралу.
4) Обчислимо лишки в особливих точках. За формулою
.
Оскільки
– усувна особлива точка, то
.
5) За основною теоремою про лишки маємо:
.
Приклад.
Обчислити інтеграл
.
Розв’язання.
1
)
Намалюємо контур інтегрування–коло з
центром
в точці
і радіусом 2.
2) Знайдемо особливі точки функції
:
,
,
З’ясуємо характер особливих точки:
,
отже,
,
–
прості полюси функції
.
3) З’ясуємо, як розташовані особливі точки відносно контуру інтегрування.
Всередині
контуру знаходяться дві особливі точки
підінтегральної функції
і
,
тому їх враховуємо при обчисленні
інтегралу, всі інші особливі точки
лежать поза контуром, тому при обчисленні
інтегралу за основною теоремою про
лишки їх не враховуємо.
4) Обчислимо лишки в особливих точках і . За формулою (9) обчислювати лишки в даному випадку незручно, тому скористаємося формулою (8)
,
5) Таким чином, за основною теоремою про лишки маємо:
.
Елементи операційного числення
Функцією-оригіналом
називається будь-яка функція
дійсного аргументу
,
що задовольняє умовам:
1) – інтегрована на будь-якому скінченому інтервалі осі (локально інтегрована).
2)
Для всіх від’ємних
функція
:
.
3)
зростає при
не швидше показникової функції, тобто,
існують такі додатні сталі
і
,
що для всіх
виконується умова
:
.
Приклад
1.
З’ясувати, чи є функція
оригіналом ?
Розв’язання. Перевіримо виконання умов 1)–3).
1)
Функція
неперервана на будь-якому інтервалі
,
отже вона і інтегрована на будь-якому
інтервалі
.
2) Ця вимога виконана за умовою.
3)
Для всіх
має місце нерівність
,
отже і третя умова виконана.
Отже, функція – оригінал.
Найпростішою функцією-оригіналом є так звана функція Хевісайда:
(Хевісайд Олівер (1850-1925) – англійський інженер і фізик, член Лондонського королівського товариства. Першим застосував операційне числення як один з методів прикладного аналізу, який дає можливість дуже просто розв’язувати складні задачі механіки, електротехніки тощо.)
Очевидно,
що якщо деяка функція
задовольняє умовам 1) та 3), то функція
є оригіналом.
Наприклад,
функція
задовольняє умовам 1) та 3), тоді функція
задовольняє умовам 1), 2) та 3) для всіх
.
Зауваження.
Для скорочення запису, ми у подальшому
будемо у функції
опускати множник
.
Наприклад, будемо писати
,
хоча будемо розуміти при цьому, що
.
Означення.
Зображенням Лапласа функції
називається
функція
комплексної змінної
,
що визначається рівністю
Той
факт, що
є зображенням оригіналу
символічно записують так
,
або
÷
.
Інтеграл з формули (1) часто називають інтегралом Лапласа або перетворенням Лапласа.
Приклад
1.
Користуючись означенням, знайти
зображення функції Хевісайда
.
Розв’язання.
.
Отже,
÷
Теорема
єдиності перетворення Лапласа.
Перетворення
Лапласа
є єдиним в тому розумінні, що дві функції
та
,
що мають одинакові зображення, збігаються
в усіх точках неперервності (для будь-яких
).
Ця теорема має важливе прикладне значення. Якщо при розв’язуванні практичної задачі ми якимось чином визначили зображення шуканої функції, а потім по зображенню знайшли його оригінал, то на підставі цієї теореми ми робимо висновок, що знайдена функція є розв’язком поставленої задачі, і інших розв’язків не існує.
