Самостійна робота до теми 4

Завдання 1.Побудуйте моделі взаємозв’язків у субарктичних (тундрових) ландшафтах.

Завдання 2. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореально-субарктичних континентальних (лісотундрових) ландшафтах.

Завдання 3. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореально-субарктичних

приокеанічних (лучних і лісолучних) ландшафтах.

Завдання 4. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореально-суббореальних (підтайгових) ландшафтах

Завдання 5. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних гумідних (вологих лісових) ландшафтів.

Завдання 6. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних семигумідних і семиаридних (середземноморських) ландшафтів.

Завдання 7. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних семигумідних (лісостепових) ландшафтів.

Завдання 8.Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних семиаридних (степових) ландшафтів.

Завдання 9. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних аридних (напівпустельних) ландшафтів.

Завдання 10. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субтропічних екстрааридних (пустельних) ландшафтів.

Завдання 11. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіально-тропічних семигумідних (вологосаванових, лісосаванових) ландшафтах.

Завдання 12. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіальних гумідних (перемінно-вологих лісових) ландшафтах.

Методичні вказівки

Для виконання завдання скористайтеся характеристикою основних типів ландшафтів Землі у підручнику А.Г.Ісаченка, географічними атласами, картою природних зон, кліматичною картою світу. Також актуалізуйте власні знання з компонентних фізико-географічних дисциплін ( метеорології, гідрології, геоморфології, біогеографії, ґрунтознавства).

Для кожного із природних компонентів слід відібрати найістотнішу, зокрема й кількісну інформацію. Її слід відобразити стисло та узагальнено у відведеному для певного природного компоненту блоці. Кожну «порцію» відомостей слід відділяти одну від одної підсумковими горизонтальними лініями.

Так, у компоненті «повітря» слід вказати термічні показники, акцентувати увагу на наявності від’ємних температур, кількості опадів та показниках зволоження, теплозабезпеченості рослин, сніговому покриві. У компоненті «вода» характеризується наявність багаторічної мерзлоти, заболочення, рівень і мінералізація ґрунтових вод, густота річкової сітки, особливості водного режиму річок та озер.

Компонент «ґрунт» має включати інформацію про зональні типи ґрунтів, особливості їх профілю та переважання ґрунтотвірних процесів. У компоненті «живі організми» слід вказати запаси біомаси та її приріст, типи рослинності, представників рослинного і тваринного світу, їх пристосування.

У блоці «гірські породи» слід відобразити переважаючі зональні типи морфоскульптури, типові екзогенні рельєфотвірні процеси, наявність висотної поясності у гірських районах.

Взаємозв’язки існують між усіма природними компонентами. Для типів ландшафтів первинними, тобто такими, що обумовлюють формування основних істотних рис кожного компоненту, є зв’язки, що відображають вплив компонента «повітря» із його кліматичними особливостями на усі інші компоненти. Тобто спочатку установити зв’язки прямого впливу клімату насамперед умов зволоження на особливості водних об’єктів, дії термічного режиму та опадів на формування ґрунтів. Також слід з’ясувати значення середніх показників тепло – та вологозабезпеченості та їх екстремальних величин як умов існування біоти, окрема і в контексті пристосувань.

Друга система зв’язків — це вплив особливостей компонентів «вода», «живі організми» та «гірські породи» на утворення певних типів ґрунтів у даному типі ландшафту. Такі зв’язки зумовлені множинністю ґрунтотвірних чинників.

Третя система зв’язків — уплив абіотичного середовища на живі організми. До позначених раніше кліматичних екологічних чинників, додаються впливи поверхневих та підземних вод, складу гірських порід та рельєфу.

Для кожного типу ландшафту можуть бути важливими й інші види зв’язків відповідно до специфічних ознак цього типу.

Стрілки зв’язків не можна проводити «безадресно» — просто від компонента до компонента. Кінці стрілок мають починатися від певної ознаки природного компонента, яка є причиною, а закінчуватися — біля ознаки іншого природного компонента, яка є наслідком. Нумерація усіх зв’язків має бути послідовно наскрізною.

Моделі зображають на стандартних листках білого паперу формату А4. Кожна модель має містити 5 блоків інформації про особливості природних компонентів розглядуваного типу ландшафту. Зв’язки між компонентами показують у вигляді спрямованих стрілок, яким присвоюються послідовні номери. Зміст зв’язків розшифровується на зворотному боці листків згідно з наданими номерами.

Література: а) [7]; [9]; [10]; [14]; [21]; [22]; [24], [29].