Класифікація гормональних контрацептивів.

Гормони з метою контрацепції почали застосовувати наприкінці 50-х років XX ст. За даними ВООЗ, гормональним методом контрацепції користуються понад 120 млн жінок.

Класифікація. Гормональні контрацептиви поділяють на такі групи:

• комбіновані оральні естроген-прогестагенні препарати;

• міні-пілі (прогестагени);

• ін'єкційні (пролонговані) гормональні контрацептиви;

• підшкірні імплантати;

• вагінальне кільце

• ТТС (гормональний пластир).

Кок: переваги, недоліки, ускладнення.

Комбіновані естроген-прогестагенні препарати містять естрогенний (найчастіше етинілестрадіол, рідше — местранол) і прогестагенний компоненти. Препарати 1—3-го поколінь містять різні прогестагени.

Контрацептивний ефект дають препарати з низьким умістом естрагенів (ЗО—35 мкг) і прогестагенів (50—150 мкг). Препара­ти з більшим умістом цих компонентів застосовують при ліку­ванні різних гінекологічних захворювань.

Механізм контрацептивної дії — пригнічення овуляції. Ест­рогени й прогестагени пригнічують синтез гонадотропінів і за­побігають овуляції. Шийковий слиз стає густим, що вповільнює рух сперматозоїдів. В ендометрії під дією прогестагенів відбува­ються певні зміни, імплантація заплідненої яйцеклітини стає неможливою.

Монофазні препарати. Вміст гормонів у кожній таблетці од­наковий. Кількість таблеток в упаковці — 21. До монофазних препаратів належать діане-35, марвелон, мінізистон, ригевідон, сил ест, фемоден.

Схема вживання. Уживають препарати з 1-го дня менструації (день початку менструації) протягом 21 дня. Потім роблять пе­рерву на 7 днів. Якщо вживання препарату починають з 5-го дня менструального циклу, то протягом 7 днів необхідно застосову­вати додаткові методи контрацепції (наприклад, бар'єрні).

Багатофазні препарати. Вміст естрогену однаковий, а вміст прогестерону збільшується у 2—3 рази (відповідно дво- та три­фазні препарати).

Двофазний препарат антеовін уживають з 5-го дня менстру­ального циклу протягом 21 дня із 7-денною перервою.

Трифазні препарати (трирегол, тризистон, триквілар, трині-вум, тринордіол-21, синфазе) вживають з 1-го дня менструаль­ного циклу протягом 21 дня з 7-денною перервою (необхідно по­передити пацієнтку, що перша менструація в разі вживання пре­парату почнеться на 23—24-й день). Деякі фірми випускають упаковку з 28 таблеток (21 таблетка містить гормони, а 7 — плацебо).

Найефективнішими є трифазні препарати, а також моно­фазні, що містять прогестагени 3-го покоління (марвелон, мер-силон, силест).

Контрацептивна ефективність — 99 % .

Комбіновані естроген-прогестагенні препарати рекомендують уживати молодим жінкам, які ще не мають дітей, а також за на­явності в сімейному анамнезі раку яєчників.

Показання: порушення менструальної функції, альгоменорея, передменструальний синдром, функціональні кісти яєч­ників, клімактеричний синдром, постгеморагійна анемія, реа­білітація після ектопічної вагітності, рожеві вугрі, жирна себо­рея, гірсутизм.

При використанні гормональних контрацептивів необхідно відмовитися від куріння.

Абсолютні протипоказання: вагітність, тромбоемболічні зах­ворювання, ураження судин головного мозку, злоякісні пухли­ни статевих органів чи грудних залоз, тяжкі порушення функ­цій печінки.

Відносні протипоказання: тяжкий гестоз другої половини вагітності, ідіопатична жовтяниця (в анамнезі), герпес вагітних, тяжка депресія, психози, бронхіальна астма, артеріальна гіпер­тензія (АТ понад 160/100 мм рт. ст.), серпоподібноклітинна ане­мія, тяжкий цукровий діабет, ревматизм, отосклероз, гіперліпідемія, захворювання нирок, варикозне розширення вен, тром­бофлебіт, калькульозний холецистит, пухирний занесок, крово­теча зі статевих органів нез'ясованої етіології, гіперпролактинемія, ожиріння III—IV ступеня, куріння (особливо у віці понад 35 років).

Побічні ефекти: залежать від умісту в препараті естрогенів і гестагенів, а також від індивідуальної чутливості пацієнтки до них. Естрогени спричинюють нудоту, підвищення чутливості шкіри грудних залоз і (чи) їхнє збільшення, затримку рідини в організмі, що призводить до збільшення маси тіла, ектопію цилін­дричного епітелію шийки матки, головний біль, запаморочення, дратівливість, артеріальну гіпертензію, тромбофлебіт та ін.

Гестагени дають такі побічні ефекти, як підвищення апети­ту й збільшення маси тіла, депресія, підвищена втомлюваність, зниження статевого потягу, нейродерміт, свербіж, висип, голов­ний біль, зменшення тривалості менструацій, сухість у піхві, кандидозний кольпіт, холестатична жовтяниця та ін.

Розрізняють ранні та пізні побічні ефекти. До ранніх побіч­них ефектів відносять нудоту, запаморочення, збільшення і бо­лючість грудних залоз, міжменструальні кров'янисті виділен­ня, біль у животі. Вони виникають переважно у перші 3 міс за­стосування препарату. Потім ці клінічні явища зникають.

До пізніх побічних ефектів належать дратівливість, депресія, збільшення маси тіла, зниження статевого потягу, порушення зору, затримка менструації. Вони спостерігаються через 3—6 міс від початку вживання препарату.

Ускладнення. Тромбоемболія. Естрогени збільшують концен­трацію деяких факторів згортання крові, особливо фактора VII. Вміст антитромбіну III знижується протягом перших 10 діб за­стосування пероральних контрацептивів. Імовірність тромбозу поверхневих і глибоких вен при вживанні пероральних контра­цептивів підвищена.

Серцево-судинні захворювання. Розвиток артеріальної гіпер­тензії пов'язують із тривалим (протягом 5 років і більше) засто суванням пероральних контрацептивів. її виявляють близько в 5 % жінок. Із припиненням вживання препаратів АТ нормалі­зується.

Аменорея (після припинення вживання таблеток) виникає в 0 2 3,1% випадків незалежно від тривалості застосування пе­роральних контрацептивів.

Пухлини печінки. Ризик їхнього розвитку збільшується в разі використання пероральних контрацептивів протягом 5 років і більше.

Недоліки гормональної контрацепції: необхідність щоденно­го приймання препарату, високий ризик зараження ЗПСІП, можливість розвитку побічних ефектів і ускладнень. Якщо вміст прогестеронів становить менше ніж ЗО мкг і використовуються прогестагени 3-го покоління, ризик виникнення побічних ефектів й ускладнень мінімальний.

Жінки, які вживають гормональні контрацептиви, повинні обстежуватись 1 раз на рік (кольпоскопія, цитологічне дослі­дження, трансвагінальне УЗД).

Огляд грудних залоз слід проводити 1—2 рази на рік.

У разі підвищення діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. і вище вживання комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) слід припинити.

Рекомендації пацієнткам:

Слід дотримуватися схеми вживання препарату. Його не­обхідно вживати в один і той самий час (ранком або ввечері), за­пиваючи молоком чи водою. Якщо таблетка не була вжита вчасно, необхідно вжити її якнайшвидше (протягом 12 год). Упродовж наступних 14 діб контрацепцію вважають ненадійною, що потребує застосування додаткових методів контрацепції. Якщо менструальноподібні реакції не спостерігаються у відповідні терміни, треба продовжити вживання препарату і звернутися до лікаря. У разі поєднання пероральних контрацептивів і антибіотиків широкого спектра дії, антигістамінних препаратів, проти судомних і знеболювальних засобів, нітрофуранів і барбітуратів спос­терігається зниження контрацептивного ефекту. У таких випад­ках рекомендується застосовувати інші методи контрацепції.

Після припинення вживання препарату жінка може завагіт­ніти вже протягом першого менструального циклу.

Уживання пероральних контрацептивів необхідно припини­ти за 6 тиж до планового хірургічного втручання. Із підвищенням АТ до 160/100 мм рт. ст. і більше, виникнен­ням болю за грудниною, сильного головного болю, порушень зору й жовтяниці треба припинити вживання протизаплідних засобів і негайно звернутися до лікаря.