Медсестринське обстеження з метою з’ясування підбору контрацептивів. Консультування та навчання пацієнтів методам контрацепції. Різновиди бар’єрних методів контрацепції. Сперміциди.

Вибір методів контрацепції проводять з урахуванням багатьох факторів — неконтрацептивних властивостей, які можна викорис­тати для поліпшення здоров'я жінки й профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу.

Протизаплідні засоби (контрацептиви) мають відповіда­ти таким вимогам:

• бути надійними;

• не справляти шкідливого впливу на організм;

• бути простими в користуванні, доступними й дешевими.

Бар’єрні методи контрацепції.

Бар’єрні методи контрацепції – запобігання небажаної вагітності шляхом попередження проникнення сперми в вагіну або в шийку матки хімічним або механічним шляхом або їх сполученням.

Чоловічий метод

-презерватив.

Використання презервативів є дуже важливим методом ,тому що цей метод є єдиним протизаплідним засобом, що здатний передбачити зараженню ЗПСШ, у тому числі ВІЛ, хламідіями, вірусом папіломи людини тощо.

Прототипом презерватива є засіб, що був зазначений Фаллопієм в 1554 г.(полотняний мішечок, просякнутий сумішшю різноманітних речовин.). З 17 сторіччя велике поширення почали мати презервативи, що виготовлені із сліпої кишки ягняти.

Лише в 19-му сторіччі ці ковпачки стали мати назву «презервативи» и почали використовуватися «…для защиты от венерических заболеваний и многочисленных незаконнорожденных отпрысков»

Новим поштовхом в розвитку цього методу з’явився винахід вулканізованої резини в 40-х роках 18-го сторіччя, коли почалося масове промислове виготовлення презервативів. Англійський лікар Кондом запропонував цей метод як засіб запобігання венеричними захворюваннями.

Використання презерватива як засобу, що передбачає небажану вагітність, активно залучає чоловіка до планування сім’ї. Воно свідчить про дбайливе ставлення до жінки. Найбільш поширені презервативи довжиною біля 19 см та діаметром 2,5 см, покриті спеціальною змазкою для попередження розриву його під час коїтусу. Деякі містять сперміцид.

Розрізнюють такі типи чоловічих презервативів:

за формою, кольором, лубрікантом, товщині, складу матеріалу и додаванню сперміциду (зазвичай ноноксинолу-9)

Презервативи виготовляють з латексу (резини), пластику (вінілу), натуральних продуктів.

Механізм дії:

- запобігають попадання сперми в жіночий репродуктивний тракт;

- запобігає передачу ІСШ, ЗПСШ, ВІЛ.

Переваги:

Контрацептивні:

- негайний ефект;

- не впливає на природне вигодовування;

- відсутні системні побічні ефекти;

- широко доступні

Неконтрацептивні:

- єдиний метод, що забезпечує захист від ІПСШ;

- можуть бути використані при лікуванні імунологічних форм безпліддя ( протягом 3-6 міс.) для попередження попадання антигенів сперми в піхву;

- можуть подовжувати період еякуляції;

- можуть бути використані для покращення еякуляції у хворих після операцій на органах черевної порожнини (кільце презерватива виконує роль слабого джгута)

Недоліки:

- середня ефективність (коефіцієнт Перла - 10%,або 2-12 вагітностей на 100 жінок протягом року);

- використання під час кожного статевого акту;

- можливе зниження статевих відчуттів

- необхідний достатній запас;

- можуть викликати подразнення у чоловіків та жінок як самим презервативом, так і сперміцидом;

Протипоказання:

- тоді, коли вагітність абсолютно протипоказана жінці за станом здоров’я (необхідно використовувати більш високоефективний метод);

- якщо є алергія на матеріали, з яких виготовляють презервативи.

Презервативами необхідно правильно користуватися (надягати до введеня в піхву, дотримуватись умов зберігання. Не використовувати в якості змазки жири, дитячий крем або вазелин (ці засоби пошкоджують латекс).