2. Джерела радіації.

Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні та штучні (антропогенні).

1. Природні іонізуючи випромінювання.

Різни види випромінювань потрапляють на поверхню Землі з Космосу та надходять з радіоактивних речовин, що знаходяться в земній корі.

Радіаційний фон, космічні промені переважно приходять до нас з глибини Всесвіту, але де яка частина народжується на Сонці під час сонячних спалахів.

Опромінювання природних джерел радіації зазнають всі жителі Землі, одні більш другі менш, Це залежить від того де вони живуть.

Людина зазнає опромінювання двома способами – зовнішнім та внутрішнім

Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його зовні, це зовнішнє опромінювання. А як що вони знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або в Їжі, або в воді і потрапляють в середину організму, через органи дихання, або через кишково-шлункового тракту, то таке опромінювання називається внутрішнім. Більша частина внутрішнього опромінювання попадає в організм людини є земного походження.

2. Штучні джерела іонізуючих випромінювань.

Штучними джерелами ІВ є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реакторі, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги тощо.

Опромінювання населення України за останні роки за рахунок штучних джерел радіації, в основному пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також експлуатацією, і дрібними аваріями на інших АЕС.

3. Режими захисту від іонізуючого випромінювання в медичних установах.

   1. Радіаційна безпека при роботі з штучними джерелами ів.

Закритими називаються будь які джерела іонізуючого випромінювання, устрій яких виключає проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище при передбачених умовах їхньої експлуатації та зносу.

3

Це - гама-установки різноманітного призначення ; нейтронні, бета і гама-випромінювачі, рентгенівські апарати і прискорювачі заряджених часток.

Захист:

• зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів(захист кількістю);

• скорочення часу роботи;

• збільшення відстані від джерел до людей(захист відстанню);

• екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче

випромінювання(захист екраном)

Відкритими називаються такі джерела ІВ при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

При цьому може відбуватися не тільки зовнішнє, але додаткове внутрішнє опромінювання персоналу. Це може відбуватися при надходженні радіоактивних речовин ізотопів в навколишнє середовище у вигляді газів, аерозолів, а також твердих і рідких радіоактивних відходів.

Захист:

• використання принципів захисту, що використовується при роботі з джерелами випромінюваннями у закритому виді;

• герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

• заходи планувального характеру;

• застосування санітарно-технічних засобів і устаткування , використання спеціальних захисних матеріалів;

• використання ЗІЗ і санітарної обробки персоналу;

• дотримання правил особистої гігієни;

• очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратів і ЗІЗ;

• використання радіопротекторів (біологічний захист).

Радіологічні процедури належать до найбільш ефективних методів діагностики захворювань людини, це визначає подальше зростання застосування цих процедур, тому вимоги безпеки повинні максимально виконуватися і знижувати рівень опромінювання.

Заходи по зниженню опромінювання при діагностиці:

• уникнення необґрунтованих досліджень;

• вибір цих досліджень які дають менше опромінювання;

• впровадження апаратури з посиленим візуальним зображенням;

• застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дослідженню, тощо.

Рентгенівський кабінет (рентген-кабінет РК) є системою спеціальних приміщень, рентгенівської техніки і допоміжного устаткування, призначених для виконання рентгенологічних досліджень та променевої терапії. РК є стаціонарні і

пересувні ( у кузові вантажного автомобіля, в автобусі, в залізничних вагонах, на морських та річних суднах).

РК в медичних установах поділяються: діагностичні, флюорографічні, рентгенотерапевтичні.

При експлуатації рентгенівських апаратів персонал повинен знаходиться за захисними пристроями або на певній відстані від випромінювача. Персонал

4

забезпечується спец фартухом, рукавицями з про свинцьованої гуми, рукавицями бавовняними , окулярами для адаптації ; для проявлення плівок - фартухом, що не промокає, рукавицями гумовими.

Панель управління, для візуального спостереження зображення розміщується поза використаним пучком. Пульт управління установлюється в іншому приміщенні.

Для повідомлення про небезпеку ренгенапарати забезпечуються звуковою сигналізацією, вона включається при просвічуванні більш 5 хв.

Поряд з вхідними на висоті 1,6 м від підлоги установлюється світловий сигнал червоного кольору «Не входити»

Перед початком роботи медперсонал проходить навчання та перевірку знань, первинний, а потім кожні 3 місяця повторні інструктажі. Перевірку знань медперсонал проходить один раз на рік.

До початку роботи РК власник повинен скласти поіменний список осіб, внесених до персоналу РК, згідно документа про спеціальну освіту, що дає право на роботу в РК, список затверджується наказом установи.

РК до початку роботи повинні мати санітарний паспорт, які видається органами санітарного нагляду на 3 роки, а також контрольно-технічний журнал.

Дезактивація - видалення радіоактивних речовин.

Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).