Лабораторна робота № 2 відбір зразків ґрунту для побудови картограм рівня поживних елементів по площі поля при агрохімічному аналізі ґрунту

Мета роботи:ознайомитись з методикою відбору зразків ґрунту для визначення вмісту поживних елементів та отримати знання з основ використання обладнання супутникової глобальної системи позиціонування (ГСП) для реєстрації координат місцевизначених параметрів поля.

Обладнання, прилади та інструменти.

1. мобільна ранцева установка; 2- приймач сигналів з супутниковою антеною і акумуляторами; 3- мобільний комп’ютер; 4- бур-щуп.

Загальні відомості та методичні вказівки до виконання роботи

Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно створити оптимальні умови їх розвитку. При сприятливому поєднанні всіх факторів, які впливають на розвиток рослин можливо очікувати максимальну продуктивність поля і високу якість врожаю. В практиці землеробства частіше всього доводиться зустрічатися з недостатньою кількістю поживних речовин, які необхідні рослині.

Але відомо також, що надлишок певних елементів в ґрунті (наприклад, азотних обрив) може привести до значного зниження якості продукції.

Для нормального розвитку рослини потребують багатьох хімічних елементів, які поглинаються коренями у вигляді мінеральних солей. Відомо, що до складу рослин входять майже всі елементи Періодичної системи Менделєєва.

В даний час вивчено дію тієї частини елементів, які поглинаються рослинами в найбільшій кількості. До них відноситься: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, тобто, так звані мікроелементи.

В різних ґрунтово-кліматичних умовах потреба в кожному з елементів живлення неоднакова, але в будь-яких умовах для формування високого урожаю сільськогосподарських культур насамперед потрібні азот (N), фосфор ( ), калій ( ).

Методика визначення вмісту поживних елементів в ґрунті передбачає необхідність відбору ґрунтових зразків з ділянок дослідного поля, та подальший їх агрохімічний аналіз.

Аналіз вмісту поживних елементів, що містяться в ґрунті може проводитись по двох схемах (рис 2.1).

При застосуванні першої схеми - з використанням стаціонарної агрохімічної лабораторії - від початку аналізу до вироблення рекомендацій по внесенню добрив проходить від декількох днів до декількох тижнів, а по другій схемі - в значно коротші строки.

Як видно з рис. 2.1, кінцевим етапом визначення вмісту поживних елементів у ґрунті для обох схем є формування масивів даних з агрохімічних параметрів ґрунту, іншими словами - збір інформаційного урожаю.

Інформаційний урожай лежить в основі технологій точного землеробства (ТЗ) - способу виробництва продукції рослинництва, який базується на застосуванні змінних норм внесення (ЗНВ) технологічнихматеріалів (ТМ - насіння, добрив, пестицидів) у відповідності до потреб рослин на кожній елементарній ділянці поля. Технології ТЗ базуються на використанні глобальної системи позиціонування (ГСП), географічної інформаційної системи (ГІС) та технологіях ЗНВ ТМ. ГСП побудована на радіонавігаційній супутниковій системі, яка дозволяє визначати місцезнаходження машинно-тракторного агрегату (МТА) в полі у світових координатах (широта, довгота, висота).

Рис. 2.1. Схеми визначення вмісту поживних елементів у ґрунті

Точність визначення координат МТА залежить від принципу побудови системи позиціонування, а також від технологічного рівня обладнання, і в цілому може досягати декількох сантиметрів.

Обладнання, матеріали і умови проведення роботи

Перед взяттям зразків ґрунту поле після збирання сільськогосподарської культури або перед сівбою розподіляється на залікові ділянки площею близько 2500 , с = d = 50 м (рис.2.2). Відбір зразків ґрунту проводиться за допомогою бура-щупа по осі ділянки вздовж гону.

Зразки ґрунту відбираються на відстані а = b = 25 м від краю поля. Об'ємом зразка ґрунту і бура-щупа становить 35 .

Запис координат ділянок поля проводиться за допомогою мобільної ранцевої системи ГСП. Вона складається із переносного комп'ютера, приймача сигналів навігаційної інформації з супутниковою антеною і акумуляторів (рис.2.3).

Рис. 2.2. Схема розміщеннямісцьвзяттязразківгрунту на полі.

Антена 1, джерело живлення 2 та приймач Н-3700 (виробництво Україна) сигналів ГСП - 3 (рис. 2.3) розміщені у ранцевому відділенні за спиною оператора.

Рис.2.3. Споряджена мобільна ранцева установка та приймач сигналів з супутниковою антеною і акумуляторами.

При проведенні дослідів оператор рухається по полю і записує координати контрольних точок поля. Координати записуються в пам'ять мобільного комп'ютера. Потім ці дані можливо записати на магнітний носій -дискету 1.44 Mб і перенести дані на стаціонарний комп'ютер. За цими даними в світових координатах (широти та довготи), будуються електронні картограми місцевизначених параметрів.